Рішення № 105715336, 09.08.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/226/22

Суддя Конюх О.В., про секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Бориспільського району Київської області

до відповідачаПриватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні

позивача:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

простягнення 2 152 224, 27 грн.,

за участю представників:

від позивача:Щиголь М.М., адвокат, довіреність від 04.01.2022 №01-22/7-41;

від відповідача:Ярмак М.М., в порядку самопредставництва, наказ щодо персоналу від 12.06.2017 №418/п, посадова інструкція провідного юрисконсульта з судового захисту від 17.07.2018 №01.8.3-19-139 з додатком 1 від 09.11.2020 №01.32-02-207;

від третьої особи: Коведа О.І., в порядку самопредставництва, витяг по ЄДРПОУ,

СУТЬ СПОРУ:

позивач Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Бориспільського району Київської області (далі по тексту ДП «МА «Бориспіль») (балансоутримувач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.01.2022 №35-28/7-3 до відповідача Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», м. Київ (далі по тексту - ПрАТ «АК «МАУ») (орендар), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2 152 224,27 грн., з яких:

1 706 738,61 грн. основного боргу з орендної плати за період липень, вересень жовтень 2021 згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.06.2015 №1708,

56 102,58 грн. пені,

9 919,05 грн. 3% річних,

21 048,92 грн. інфляційних втрат та

358 415,11 грн. штрафу (21%, відповідно до п. 3.8 Договору), а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачем як орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області як орендодавцем було укладено договір оренди №1708 нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.06.2015, предметом якого є приміщення ангару ІАС площею 7 421,4 кв.м., яке розташовано за адресою Київська область, Бориспіль-7, Міжнародний державний аеропорт «Бориспіль» та перебуває на балансі ДП «МА «Бориспіль». Відповідно до договору орендна плата мала сплачуватись щомісячно до 15 числа наступного місяця у співвідношенні 70% - 30% до державного бюджету та балансоутримувачу.

Позивач твердить, що у спірний період липень, вересень жовтень 2021 відповідач не виконував зобов`язань із сплати орендної плати, у зв`язку з чим утворилась стягувана заборгованість, за наявності якої позивач нарахував та просить суд стягнути передбачені договором пеню, штраф в розмірі 21%, а також відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та проценти річних.

Крім того, позивач просить суд у порядку ст. 50 ГПК України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орендодавця за договором оренди Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/226/22 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21.02.2022. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача орендодавця за договором - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі за текстом - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях).

15.02.2022 від третьої особи РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до господарського суду надійшли пояснення від 10.02.2022 №52-04.01-648. У поясненнях третя особа твердить про існування у відповідача боргу по орендній платі за спірним договором станом на 09.02.2022 у загальному розмірі 5 971 456,07 грн.

21.02.2022 від представника відповідача - ПрАТ «АК «МАУ» до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 21.02.2022 №01.3.2-01-043, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Копії відзиву були вручені представником відповідача представникам позивача та третьої особи безпосередньо у судовому засіданні 21.02.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що він є транспортним підприємством з перевезення пасажирів. Нормами постанови КМУ від 15.07.2020 №611 постановлено, що на період дії карантину звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно із додатком 1, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном нараховується у розмірі 50% для орендарів за переліком згідно із додатком 2. Орендодавці державного майна забезпечують нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

Разом з тим, Додаток 2 до постанови встановлює, що нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків орендарям, які використовують нерухоме державне майно для розміщення транспортних підприємств з перевезення пасажирів.

Відтак, відповідач вважає, що орендна плата за спірний період мала бути нарахована у розмірі 50% із врахуванням норм Постанови №611, однак позивач продовжує нараховувати повну суму орендної плати.

Також відповідач вказує, що жодних змін щодо режиму використання майна, яке орендується на підставі Договору №1708 не відбулося, а карантинні обмеження на території України тривають, відтак відповідач має право на застосування 50% знижки під час нарахування орендних платежів на підставі договору №1708.

Заперечуючи стягнення штрафних (фінансових) санкцій відповідач посилається на те, що його фінансові можливості значно знизилися через безпосередній негативний вплив обставин, на які авіакомпанія не мала і не має впливу (обставини непереборної сили) протягом періоду існування обмежень, пов`язаних з COVID-19, операційна діяльність авіакомпанії (виконання пасажирських і вантажних перевезень), яка є основним джерелом отримання прибутку, була спочатку повністю призупинена, а в подальшому в значній мірі скорочена.

Відповідач твердить, що стягнення штрафних (фінансових) санкцій за прострочення виконання зобов`язань за Договором є надмірним заходом фінансового впливу, що не відповідає фактичним обставинам виникнення прострочення і ступеню вини відповідача у такому прострочення.

Разом з тим, відповідач звертає увагу суду на судову практику, зокрема, на рішення суду між тими ж сторонами, яке набрало законної сили у справі №910/13931/20, яким зменшено пеню на 90% (постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021).

У судовому засіданні 21.02.2022, у порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 14.03.2022, про що присутні представник позивача, відповідача та третьої особи були повідомлені особисто під розпис.

24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 18.04.2022 №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 воєнний стан продовжено відповідно з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із розповсюдженням територіальної юрисдикції суду на Київську область, у якій відбувалися активні бойові дії, здійсненням щоденних ракетно-бомбових ударів по місту Києву, обмеженням роботи транспорту та відповідно неможливістю забезпечити безпечне прибуття та перебування відвідувачів та працівників суду у приміщеннях господарського суду Київської області, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, справи, призначені на 14.03.2022, були зняті з розгляду, відповідно судове засідання у справі №911/226/22 не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2022 у справі №911/226/22 зобов`язано позивача та відповідача невідкладно письмово повідомити суду: контактний телефон уповноваженої особи; свою електронну адресу, на яку суд буде направляти процесуальні документи сторонам, та про наявність у сторін власних технічних засобів та доступу до мережі Інтернет для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/); про наявність можливості прибуття повноважних представників до будівлі суду.

18.04.2022 на електронну пошту господарського суду Київської області від представник позивача ДП «МА «Бориспіль» надійшло клопотання від 16.04.2022 №35-22/1-89 на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 13.04.2022.

21.04.2022 на електронну пошту господарського суду Київської області від представника відповідача ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» надійшло письмове повідомлення (заява) на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 13.04.2022, в якому представник відповідача просить суд призначити підготовче засідання у даній справі після закінчення воєнного стану.

26.04.2022 від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив від 23.02.2022 №35-22/1-72, в якій позивач звертає увагу суду, що Кабінетом Міністрів України у Постанові №611 (додатки №2 та №3) було чітко виокремлено орендарів та об`єкти, які знаходяться саме в аеропортах і до яких застосовується певний відсоток знижки для сплати орендної плати.

Разом з тим, позивач твердить, що відповідачем неправильно застосовано п. 1 Додатку №2 Постанови №611 до даних спірних правовідносин та, відповідно, застосування знижки у розмірі 50% як для транспортних підприємств з перевезення пасажирів.

Також позивач зазначає, що відповідач є підприємством, яке здійснює не лише пасажирські, а й вантажні перевезення на території ДП «МА «Бориспіль». Відповідач мав можливість користуватися орендованим приміщенням (ангаром ІАС) в повному обсязі та не мав жодних перепон для його використання у своїй господарській діяльності.

Позивач вказує, що п. 5.3 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Однак, відповідачем не сплачено орендної плати за спірний період та за ним рахується заборгованість в розмірі 100%.

Крім того, позивач твердить, що відповідачем не надано жодних доказів існування в нього виняткових обставин, окрім того, що ПрАТ «АК «МАУ» посилається на вплив заходів, направлених на запобігання поширенню коронавірусу через які, начебто, відповідач був змушений значно скоротити парк літаків та штат персоналу. Однак, дане твердження ПрАТ «АК «МАУ» не підтверджується жодним доказом.

Також позивач вказує, що відповідач безпідставно посилається на висновки Північного апеляційного господарського суду зроблені в постанові від 01.02.2021 у справі №910/13931/20, оскільки у вказаній справі судом вирішено стрягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за договором про теплопостачання в повному розмірі. Щодо стягнення пені, то судом було застосовано знижку, оскільки відповідач повністю сплатив суму основного боргу та в цій частині було закрито провадження.

Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, п.п. 3.7 та 3.8 Договору, твердить про правомірність нарахування до стягнення із відповідача штрафних санкцій та відсутність підстав для їх зменшення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2022 підготовче судове засідання у справі №911/226/22 призначено на 13.06.2022.

06.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» Мітченко К.В. до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 03.06.2022 №35-22/1-119 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Крім того, 06.06.2022 електронною поштою від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» Мітченко К.В. до господарського суду Київської області надійшов другий примірник раніше поданого клопотання від 03.06.2022 №35-22/1-119 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказане клопотання було повернуте заявнику без розгляду ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2022.

08.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» надійшла заява від 07.06.2022, в якій представник позивача просить суд надати можливість представнику ДП «МА «Бориспіль» Мітченко К.В. взяти участь у судовому засіданні по справі №911/226/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2022 у справі №911/226/22 підготовче судове засідання відкладено на 04.07.2022.

Після судового засідання 13.06.2022 на електронну пошту господарського суду Київської області від представника відповідача ПрАТ «АК «МАУ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні.

13.06.2022 від третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до господарського суду Київської області надійшло повідомлення від 01.06.2022 №52-04.01-1037 на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2022.

17.06.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 16.06.2022 №35-22/1-132 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою від 27.06.2022 було залишено без задоволення з мотивів відсутності технічної можливості.

24.06.2022 (на електронну пошту господарського суду Київської області) та 27.06.2022 (через підсистему «Електронний суд») від представника позивача - ДП «МА «Бориспіль» до суду надійшли ідентичні заяви від 22.02.2022 №35-22/1-70 про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову ДП «МА «Бориспіль» у справі №911/226/22 і розглянути позовні вимоги ДП «МА «Бориспіль» до ПрАТ «АК «МАУ» з урахуванням даної заяви, а саме:

стягнути з ПрАТ «АК «МАУ» на користь ДП «МА «Бориспіль» заборгованість у розмірі 2 967 139,94 грн. (на розрахункову дату 17.02.2022), з яких:

2 289 006,01 грн. основного боргу (липень, вересень, жовтень, грудень 2021 року),

122 957,76 грн. пені,

20 473,26 грн. 3% річних,

54 011,65 грн. інфляційних втрат та

480 691,26 грн. штрафу 21%;

стягнути з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на користь ДП «МА «Бориспіль» витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2022 у справі №911/226/22 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача ДП «МА «Бориспіль» від 22.02.2022 №35-22/1-70 про зміну предмету позову (у порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України) та зазначив, що справа розглядатиметься у редакції позовних вимог відповідно до вказаної заяви ДП «МА «Бориспіль».

Цією ж ухвалою підготовче судове засідання відкладено на 18.07.2022. Встановлено додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 18.07.2022.

12.07.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 11.07.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою від 12.07.2022 було залишено без задоволення з мотивів відсутності технічної можливості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2022.

27.07.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ДП «МА «Бориспіль» до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 27.07.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою від 28.07.2022 було залишено без задоволення з мотивів відсутності в суду технічної можливості.

Судове засідання у справі №911/226/22, призначене на 08.08.2022 об 11:30, не відбулося з технічних причин, а саме у зв`язку з відсутністю можливості здійснити фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суду (копія Акту від 09.08.2022 про відсутність електропостачання додана до матеріалів справи).

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2022 судове засідання з розгляду справи №911/226/22 по суті призначено на 09.08.2022, про що представники всіх учасників провадження були повідомлені особисто під розпис.

У судове засідання 09.08.2022 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 09.08.2022 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ДП «МА «Бориспіль» до ПрАТ «АК «МАУ», за участю третьої особи РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

24.06.2015 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) та ПрАТ «АК «МАУ» (орендар) було укладено Договір оренди №1708 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі за текстом - Договір), відповідно до розділу 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно приміщення ангару ІАС, загальною площею 7421,4 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 260812132208, літера А-І, яке розташоване за адресою 08307, Київська область, м. Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вартістю 42 082 200,00 грн. без ПДВ (пункт 1.1).

За умовами Договору:

- майно передається в оренду з метою забезпечення безперервної підтримки льотної придатності повітряних суден (пункт 1.2 Договору);

- орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акту передачі-приймання майна (пункт 2.1 Договору);

- обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору);

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 №786 і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2014 526 027,50 грн. без ПДВ (пункт 3.1 Договору);

- орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 Договору);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу у співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6 Договору);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 Договору);

- у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору);

- орендар зобов`язується до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати у бухгалтерії балансоутримувача Акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Якщо протягом 5 днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не буде надано у цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами (пункт 5.16 Договору);

- договір укладено строком на 10 років, що діє з 24.06.2015 до 23.06.2025 включно (пункт 10.1 Договору).

Сторонами укладено також Додаток №1 до договору Розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до преамбули Статуту, ДП «МА «Бориспіль» є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Згідно до пунктів 4.1, 4.2 Статуту ДП МА «Бориспіль», майно аеропорту є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, аеропорт володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, вчиняючи щодо такого майна будь-які дії, що не суперечать законодавству, за погодженням з Уповноваженим органом управління.

Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

09.07.2015 між орендодавцем РВ ФДМУ по Київській області та орендарем ПрАТ «АК «МАУ» складено та підписано Акт №1 приймання-передачі державного майна в оренду, який погоджений також балансоутримувачем ДП «МА «Бориспіль».

У спірний період липень, вересень, жовтень, грудень 2021 року позивач балансоутримувач ДП «МА «Бориспіль» склав у відповідності до умов договору Акти приймання-здачі послуг з оренди об`єкта «Приміщення Ангару-ІАС», та сформував відповідні рахунки-фактури за надані послуги, а саме:

за липень 2021: Акт та рахунок-фактура №76/1913 від 31.07.2021 на загальну суму 1 352 299,82 грн. з ПДВ, з них балансоутримувачу 563 458,26 грн. (30% орендної плати без ПДВ плюс вся сума ПДВ, що є правомірним, оскільки орендодавець не є платником ПДВ, а орендна плата є об`єктом оподаткування ПДВ повністю). Згідно поданої копії реєстру виданих/отриманих оригіналів документів рахунок з Актом орендар отримав 12.08.2021;

за вересень 2021: Акт та рахунок-фактура №76/2442 від 30.09.2021 на загальну суму 1 365 790,36 грн. з ПДВ, з них балансоутримувачу 569 079,32 грн. Згідно поданої копії реєстру виданих/отриманих оригіналів документів рахунок з Актом орендар отримав 11.10.2021;

за жовтень 2021: Акт та рахунок-фактура №76/2669 від 31.10.2021 на загальну суму 1 378 082,47 грн. з ПДВ, з них балансоутримувачу 574 201,03 грн. Згідно поданої копії реєстру виданих/отриманих оригіналів документів рахунок з Актом орендар отримав 11.11.2021;

за грудень 2021: Акт та рахунок-фактура №76/3110 від 31.12.2021 на загальну суму 1 397 441,77 грн. з ПДВ, з них балансоутримувачу 582 267,40 грн.

Долучені позивачем вищеназвані Акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору №1708 від 24.06.2015 з боку орендаря не підписані. Загальний розмір орендної плати за спірний період на користь балансоутримувача згідно вказаних рахунків визначена в сумі 2 289 006,01 грн.

Однак, відповідач своїх зобов`язань зі сплати орендної плати балансоутримувачу не виконав, надані послуги не оплатив.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідач основний борг за спірний період в розмірі 2 289 006,01 грн.

Разом із тим, Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин продовжено з 22 травня 2020 по 31 липня 2020, та з 1 серпня по 19 грудня 2020.

У подальшому Кабінет Міністрів України постановою від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами) установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України №211, №392, №641.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 №228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» заборонено з 12 год. 00 хв. 24.03.2020 до 22.05.2020 прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою та прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» - через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» №392 від 20.05.2020 установлено, що на період дії карантину забороняється прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» - через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне. У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, а також перевезення членів екіпажів морських та річкових суден, що прямують до/з місця своєї роботи, здійснюється за погодженням з відповідним міністерством.

Даною постановою також установлено, що у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється з 15 червня прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення авіаційним транспортом.

Як вбачається з умов пунктів 1.1 та 1.2 договору, предметом оренди є державне нерухоме майно приміщення ангару ІАС, загальною площею 7 421,4 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 260812132208, літера А-1, яке розташоване за адресою: 08307, Київська область, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт (Майно), та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Балансоутримувач); майно передається в оренду з метою забезпечення безперебійної підтримки льотної придатності повітряних суден.

Доказів на підтвердження заборони на використання орендованого приміщення відповідачем до матеріалів справи не надано. Обмеження регулярних пасажирських перевезень не позбавляє відповідача права доступу до орендованих приміщень та їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі за текстом - Постанова №611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.

Так, відповідно до п. 1 Постанови №611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996р., № 2, ст.57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 2 Постанови №611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину. Відповідач до таких орендарів не належить.

Водночас, відповідно до п. 1 додатку №2 до Постанови №611 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків», до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення транспортних підприємств з перевезення пасажирів.

З урахуванням викладеного, відповідач, як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення транспортного підприємства з перевезення пасажирів, відповідно до п. 2 Постанови №611, мав право на зниження орендної плати на 50 відсотків.

Оскільки Постанова №611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі 910/13397/20 щодо тих самих спірних відносин сторін за тим самим договором оренди №1708 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідач твердить, що звертався до орендодавця РВФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та балансоутримувача ДП «МА «Бориспіль» із листами щодо нарахування 50% від орендної плати починаючи з дати встановлення карантину. Однак, протягом тривалого часу вказані листи були залишені адресатами без уваги.

Згідно відповіді РВФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 12.10.2020 №50-02.02-4274 ПрАТ «АК «МАУ» відмовлено у здійсненні перерахунку суми орендної плати за користування нерухомим державним майном за договорами оренди державного майна від 24.06.2015 №1708 та від 23.01.2015 №1651 (копія листа залучена до матеріалів справи).

Отже, починаючи з дати встановлення карантину, нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати. Відтак, належною до нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача, як балансоутримувача, є орендна плата у розмірі 30%, розрахована відповідно до визначеної Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, із зменшенням на 50% відповідно до положень пп. 2 п. 1 Постанови №611 та додатку №2 у спірний період липень, вересень, жовтень, грудень 2021 року.

Відповідно до вказаного висновку, з відповідача на користь позивача як балансоутримувача належить до сплати орендна плата у такому розмірі: за липень 2021 281 729,13 грн.; за вересень 2021 284 539,66 грн.; за жовтень 2021 287 100,52 грн.; за грудень 2021 291 133,70 грн., а всього 1 144 503,01 грн.

Доказів оплати орендної плати за спірний період суду не подано. Представник відповідача у поясненнях, наданих у судових засіданнях, не заперечує, що орендна плата за спірний період не сплачувалась ні повністю, ні частково.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу слід задовольнити частково в сумі 1 144 503,01 грн.

Щодо вимог про стягнення 122 957,76 грн. пені (по розрахункову дату 17.07.2022) та 480 691,26 грн. штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 3.7 Договору, який відповідачем підписаний, чинний та недійсним не визнаний, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Вказаний пункт не суперечить ст. 511 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи, оскільки пункт Договору створює обов`язок для сторони договору орендаря сплатити орендну плату та пеню до бюджету та балансоутримувачу у визначеному співвідношенні.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тому, період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше за взаємною згодою сторін встановлено пунктом 3.7 Договору, відповідно до якого нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Разом з тим, п. 3.8 Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем не здійснено оплату за період липень, вересень, жовтень, грудень 2021 року, відтак, станом на дату подання позивачем заяви про зміну предмету позову, яка прийнята до розгляду судом, прострочення оплати становить більше трьох місяців, що відповідно до пункту 3.8 Договору є підставою для нарахування штрафу в розмірі 21% від суми заборгованості.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, пеня та штраф є різновидом неустойки, і в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій; крім того таке формулювання пункту 3.8 сторони погодили у Договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина», та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

Здійснивши вірний розрахунок пені та штрафу:

Місяць оренди (сума орендної плати, грн.)Кінцевий строк оплати (ч. 5 ст. 254 ЦКУ)Прострочена заборгованість, грн.Період простроченняПеня, грн.Штраф 21%, грн.Липень 2021 (281 729,13)16.08.2021281 729,1317.08.2021-17.02.202225 062,3159 163,12Вересень 2021 (284 539,66)15.10.2021284 539,6616.10.2021-17.02.202217 547,9159 753,33Жовтень 2021 (287 100,52)15.11.2021287 100,5216.11.2021-17.02.202213 560,5860 291,11Грудень 2021 (291 133,70)17.01.2022291 133,7018.01.2022-17.02.20224 897,4361 138,07Всього 1 144 503,01 61 068,23240 345,63суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 61 068,23 грн., штрафу 240 345,63 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 20 473,26 грн. та 54 011,65 грн. інфляційних втрат (за період 16.08.2021-17.02.2022). Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на викладене, здійснивши вірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат окремо за кожним простроченим платежем, вірно встановивши дату початку прострочення та базу нарахування, не виходячи за межі заявленого періоду, врахувавши, що згідно розрахунку позовних вимог, наведеному у заяві про зміну предмету позову, позивач не розраховував та не заявляв до стягнення інфляційні втрати за прострочення оплати зобов`язань за грудень 2021, суд встановив, що вірно розраховані належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять 10 167,12 грн., інфляційні втрати (по лютий 2022 включно без інфляційних втрат за прострочення зобов`язань за грудень 2021) становлять 41 091,83 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача, що стягнення штрафних (фінансових) санкцій за прострочення виконання зобов`язань за Договором є надмірним заходом фінансового впливу, та не відповідає фактичним обставинам виникнення прострочення і ступеню вини відповідача у такому простроченні, з огляду на погоджені відповідачем умови Договору (пункти 3.7, 3.8), який відповідачем підписаний, є чинний та недійсним не визнаний.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що вони не є імперативними, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. При цьому, суд має врахувати, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Зменшення суми пені є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/2158/17.

Відповідно до статті 3, частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися виконання зобов`язань між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми штрафних санкцій, суд враховує, що в результаті суттєвих обмежень введених, у зв`язку із запровадженим карантином, значних збитків зазнав як позивач, так і відповідач. При цьому врахувавши унікальну ситуацію, пов`язану із розвитком пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, держава Україна вжила заходів для підтримки населення, підприємств та підприємців, прийнявши ряд законів та постанов, у тому числі згадувану Постанову №611, відповідно до якої відповідачу зменшено фінансовий тягар сплати орендної плати у кризовий період на 50%.

При цьому, у спірний період можливість здійснення пасажирських та вантажних авіаперевезень для відповідача була відновлена, але вищенаведеними Постановами КМУ запроваджений карантин продовжений до 31.12.2021, у зв`язку з тим позивач продовжував зазнавати значних збитків, недотримуючи 50% орендної плати.

Суд зазначає, що розв`язування повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони зобов`язання. При цьому розрахунок санкцій позивачем здійснений по 17.02.2022 і не включає період повномасштабної збройної агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022. Між тим відповідачем не наведено, у зв`язку з якими виключними об`єктивними обставинами він не сплатив зменшену на 50% орендну плату у встановлений договором строк, який сплив до початку повномасштабної збройної агресії.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що метою та основним завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, враховуючи баланс інтересів сторін спору, суд не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій, нарахованих на ставку орендної плати за договором, зменшену на 50%.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши розрахунки, суд задовольняє позов частково, ухвалює рішення про стягнення з відповідача ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на користь ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» 1 144 503,01 грн. основного боргу, 61 068,23 грн. пені, 240 345,63 грн. штрафу, 10 167,12 грн. 3% річних та 41 091,83 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, суд в порядку ст. 126 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 22 457,64 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міжнародні авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, ідентифікаційний код 14348681)

на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069)

1 144 503,01 грн. (один мільйон сто сорок чотири тисячі п`ятсот три гривні одну копійку) основного боргу,

61 068,23 грн. (шістдесят одну тисячу шістдесят вісім гривень двадцять три копійки) пені,

10 167,12 грн. (десять тисяч сто шістдесят сім гривень дванадцять копійок) 3% річних,

41 091,83 грн. (сорок одну тисячу дев`яносто одну гривню вісімдесят три копійки) інфляційних втрат,

240 345,63 грн. (двісті сорок тисяч триста сорок п`ять гривень шістдесят три копійки) штрафу,

22 457,64 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень шістдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 12.08.2022.

Суддя О.В. Конюх