Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/17338/21
Категорія 17
2/295/350/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,
в інтересах якої діє адвокат Козлов Андрій Іванович,
до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал»,
треті особи:
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,
- приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №38265 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованості в загальному розмірі 30850,00 грн, яка утворилась за період з 07.04.2021 по 07.05.2021. Зі місту виконавчого напису вбачається, що він вчинений у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитного договору №3023047 від 03.01.2021, укладеним з ТОВ «Мілоан».
У позові вказано, що ОСОБА_1 в жодних правовідносинах з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» та ТОВ «Мілоан» не перебувала, тому вважає, що виконавчий напис вчинено з численними порушеннями норм діючого законодавства.
Так, ОСОБА_1 зазначає, що кредитного договору з ТОВ «Мілоан» вона у будь-який спосіб не підписувала, будь-які докази, що підтверджують факт отримання кредиту та внесення платежів на його погашення відсутні. Жодних письмових вимог про усунення порушень кредитного договору позивач не отримувала. Також вказано, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №3023047 від 03.01.2021 не містить розміру нарахованої відсоткової ставки за кредитом, періоду, за який було здійснено нарахування. Подані нотаріусу документи не могли свідчити про безспірність заборгованості, а виконавчий напис було вчинено на правочині, який не є нотаріально посвідченим.
Крім того, позивач зауважує, що у виконавчому написі зазначено її адресу АДРЕСА_1 , яка не відповідає справжній адресі - АДРЕСА_2 .
На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 03.01.2021, зареєстрований в реєстрі за №38265.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.02.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви представник відповідача отримав 24.03.2022, що підтверджується змістом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заяв по суті справи до суду не надійшло.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
В пункті 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом Перелік).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно з підпунктами 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
За правилами ч.ч. 1,2 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.
Судом встановлено, що 03.01.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3023047, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн на строк 30 днів з 03.01.2021 по 02.02.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5600,00 грн в грошовому виразі та 852,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Комісія за надання кредиту: 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 4080.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 13-23).
14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №38265, яким стягнуто з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал», якому ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №66-МЛ від 08.04.2021 за кредитним договором №3023047 від 03.01.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Запропоновано стягнути з ОСОБА_1 за період з 07.04.2021 по 07.05.2021 суму у розмірі: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 1520,00 грн заборгованість за комісією. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 30850,00 грн (а.с.12).
08.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67432210 з примусового виконання виконавчого напису №38265 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованості у сумі 30850,00 грн (а.с. 10).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що з ТОВ «Мілоан» кредитного договору вона не укладала, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений та на суму боргу, яка не є безспірною.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про споживче кредитування»та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Разом з тим, кредитний договір №3023047 від 03.01.2021 та паспорт споживчого кредиту №3023047 не містить аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) позичальника ОСОБА_1 .
Також не містять матеріали справи й заповненого формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції укладення договору в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначені обставини не дають можливості однозначно стверджувати, що сторонами було укладено кредитний договір та погоджено всі його умови, оскільки кредитний договір та паспорт споживчого кредиту до нього не підписані та не визнаються позичальником.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Судом досліджено копію договору, на підставі якого був вчинений виконавчий напис №38265 від 14.05.2021 та встановлено, що нотаріусу не надано доказів, що між сторонами був укладений кредитний договір у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), тобто на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом зазначеної вимоги закону дотримано не було.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.
Щодо безспірності суми заборгованості, суд зазначає, що дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору і зміст оспорюваного виконавчого напису, судом встановлено, що виконавчий напис вчинено нотаріусом без дослідження та аналізу умов укладеного між сторонами кредитного договору №3023047 від 03.01.2021, відповідно до умов якого кредит був наданий терміном до 02.02.2021. Разом з тим, відповідно до виконавчого напису, стягнення заборгованості проводиться за період з 07.04.2021 по 07.05.2021, при цьому до стягнення заявлено 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 1520,00 заборгованість за комісією.
Зважаючи на те, що строк кредитування закінчився 02.02.2021, а доказів продовження терміну дії кредитного договору матеріали справи не містять, суд вбачає необґрунтованим стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка нарахована після закінчення строку кредитування. При цьому, відповідач не скористався правом надати до суду виписку з рахунку боржника ОСОБА_1 або інші докази, з яких було б можливо встановити порядок нарахування та суму заборгованості, а також докази, які б свідчили про наявність підстав для нарахування заборгованості за кредитом після закінчення строку дії договору.
Наведене приводить до висновку, що нотаріус на підставі наданих стягувачем документів не міг пересвідчитись в наявності безспірної заборгованості.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі N 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі N305/2082/14ц, яка є послідовною і незмінною.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність такої заборгованості та виникнення права вимоги в межах відповідних строків.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт зокрема може бути вимога стягувача (кредитора) з підписом боржника про її отримання.
Проте, позивач стверджує, що будь-яких вимог від ТОВ «Мілоан» та від відповідача щодо сплати заборгованості на її адресу не надходило. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 по справі №910/10374/17 вказує про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Закріпивши принцип змагальності сторін, гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч.1 ст.84 ЦПК України).
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду заперечень проти вимог позивача та доказів на їх обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем докази на предмет їх належності, достовірності і достатності у взаємозв`язку та в сукупності, суд вважає, що виконавчий напис від 14.05.2021 про стягнення заборгованості з позивача вчинений на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, вчинений без перевірки нотаріусом безспірності заявленої суми боргу, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №38265 від 14.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості, що виникла за кредитним договором №3023047 від 03.01.2021 у розмірі 30850,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», адреса: 79018 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236.
Треті особи:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001 м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5,
приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, адреса: 10014 м. Житомир, бульвар Новий, 5, оф. 2.8.
Суддя: Т.А. Воробйова
Судове рішення № 105715090, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 25.07.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/17338/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: