Рішення № 105711634, 12.08.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2022 року Київ№ 320/8795/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Інвесткон» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Інвесткон» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області № 2472605/32034397 від 16.03.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 12.03.2020;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 6 від 12.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), оскільки під час її реєстрації порушень вимог податкового законодавства не було. Зазначено, що відмовляючи у реєстрації ПН, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації ПН в ЄРПН. Разом із тим позивач стверджував, що складена ним ПН не відповідає визначеним у законі критеріям ризиковості, у зв`язку із чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно із цим позивач звернув увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації ПН, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідну ПН.

Відповідно до ухвали від 27.07.2021 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

27.08.2021 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача відповіді на відзив не надійшло.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Інвесткон» (код ЄДРПОУ: 32034397) зареєстрований в якості юридичної особи 05.07.2002 (номер запису 326 120 0000 000191 від 15.10.2007) за адресою: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Мирна, буд. 3.

Видами економічної діяльності позивача за кодом КВЕД є: 28.99 Виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у. (основний); 23.19 Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у т.ч. технічних; 24.51 Лиття чавуну; 24.52 Лиття сталі; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Позивач з 17.07.2002 є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 320343910286).

З позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що між позивачем (замовник) та Державним підприємством «Підприємство Бучанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 85)» (виконавець) було укладено договір про надання послуг виробничого характеру від 05.06.2012 № 32-Г, предметом якого було надання послуг виробничого характеру злиття сталі та чавуну. Замовник зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та строки, передбачені цим договором. Сума договору орієнтовно становила 98 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору, діяльність сторін направлена на організацію виробничого процесу з лиття сталі та чавуну для створення нових робочих місць на території «Виконавця» з метою соціальної реабілітації засуджених до позбавлення волі шляхом залучення їх до суспільно корисної соціально-виховної праці згідно вимогам статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України.

За умовами розділу 3 договору, роботи з лиття сталі та чавуну замовник здійснює на виробничих площах виконавця на власному обладнанні з власної сировини, за власним технологічним процесом з використанням праці засуджених.

Замовник залучає засуджених до оплачуваних робіт на власному виробництві, керуючись окремо укладеним договором з Бучанською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 85) про надання робочої сили із числа осіб засуджених до позбавлення волі, які утримуються в Бучанській виправній колонії (№ 85), та оплату їх праці.

Протягом 7 (семи) календарних днів замовник здійснює ввезення і монтаж обладнання та устаткування на обумовленій договором виробничій площі виконавця.

За умовами розділу 4 договору, для забезпечення виробничого процесу з лиття сталі та чавуну, виконавець зобов`язується надати замовнику наступні послуги виробничого характеру: розмістити обладнання замовника на 302,7 м.кв.; забезпечити утримання приміщення в придатному технічному стані; забезпечити виробництво з лиття сталі та чавуну; надати інші послуги, пов`язані з виконанням підпункту 1.1 договору.

Об`єм наданих послуг, їх кількість і вартість, відображається в акті виконаних робіт (послуг), який складається виконавцем і підписується обома сторонами до 30 числа розрахункового місяця.

Порядок розрахунків визначений розділом 6 договору, відповідно до якого ціна за послуги, що надаються, встановлюється протоколом погодження вартості послуг, підписаним обома сторонами.

Вартість послуг, наданих протягом місяця, є складовою акта виконаних робіт (послуг).

Розрахунки за надані послуги проводяться замовником на підставі рахунку-фактури виконавця в безготівковій формі шляхом попередньої оплати до 10 числа розрахункового місяця.

Ціна за послуги може бути переглянута сторонами при зміні цін та тарифів на електроносії, рівня мінімальної заробітної плати за змін умов договору.

Крім того, між позивачем (поклажодавець) та Державною установою «Бучанська виправна колонія (№ 85)» (зберігач) укладено договір на послуги зберігання майна від 01.01.2019 № 295-Г, відповідно до якого поклажодавець замовляє, а зберігач бере на себе зобов`язання виконати послуги тимчасового зберігання сировини, металолому, промислових відходів, що належать поклажодавцю, надалі майно.

Майно зберігається на відкритому майданчику території зберігача за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3.

Право власності на майно залишається за поклажодавцем.

За умовами розділу 2 цього договору, зберігач здійснює тимчасову охорону майна поклажодавця, що знаходиться на відкритому майданчику, вказаному у підпункті 1.2 договору.

Поклажодавець зобов`язується своєчасно оплатити надані йому послуги зберігання майна.

За умовами розділу 3 договору, вартість послуг встановлюється сторонами на договірних засадах в розмірі 8000, 00 грн. Вартість послуг є складовою акта наданих послуг, який підписується сторонами до 25 числа розрахункового місяця.

Поклажодавець зобов`язується розрахуватись за надані послуги зберігання до 30 числа розрахункового місяця, згідно рахунку-фактури зберігача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем як постачальником (продавцем) 12.03.2020 було складено ПН № 6, отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» на загальну суму 59 946, 12 грн, у т.ч. ПДВ 9 991, 02 грн. за поставку такого товару: лист верхній у кількості 6 штук, лист нижній (6 штук), В96394150N накладка крайня Barmac (18 штук) та В96394049G кінцева накладка (18 штук).

26.03.2020 позивач за допомогою програми електронного документообігу отримав квитанцію № 9063362710 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ПН в ЄРПН, відповідно до якої ПН № 6 від 12.03.2020 прийнято, але її реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації ПН відповідачем вказано таке: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 11.08.2021 № 3 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

16.03.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 2472605/32034397 про відмову у реєстрації ПН № 6 від 12.03.2020.

Підставою для відмови у реєстрації ПН слугували висновки щодо ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

Позивач на виконання вимог пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 скористався своїм правом та направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та відповідних документів з поясненнями у кількості 11 додатків.

Не погоджуючись із правомірністю рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно із цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої ПН на відповідність із даними ЄРПН.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у ПН та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246).

Пунктом 2 Порядку № 1246 передбачено, що ПН це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок № 1165 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520), згідно з пунктом 5 якого перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

За змістом пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву зазначили, що відповідно до АІС «Податковий блок» подані позивачем до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по розрахунку податкової накладної № 6 від 12.03.2020 розглянуто Комісією ГУ ДПС у Київській області та прийнято рішення № 2472605/32034397 від 16.03.2021 про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, з указаною конкретною причиною відмови в реєстрації, а саме: не подання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

В адміністративному порядку рішення № 2472605/32034397 від 16.03.2021 про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН позивачем не оскаржено.

Зазначено про ненадання первинних документів для здійснення і підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Церсаніт Інвест», а саме: товарно-транспортні накладні на придбання матеріалу у постачальника та відвантаження товару до покупця; сертифікати якості.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем до контролюючого органу разом із повідомлення про надання пояснень та документів були подані такі документи: документ довільного формату від 12.03.2021 пояснення; документ довільного формату від 12.03.2021 рахунки, видаткові накладні (видаткова накладна № 28 від 12.03.2020, рахунок на оплату № 28 від 12.03.2020, рахунок на оплату № 27 від 12.03.2020, видаткова накладна № 29 від 12.03.2020); документ довільного формату від 12.03.2021 виписка банку березень (виписка по рахунку з 01.03.2020 до 31.03.2020); документ довільного формату від 12.03.2021 прибуткові накладні (видаткова накладна № 65 від 17.12.2019, № 1 від 13.01.2020, № 10 від 10.01.2020, № КК00-000004 від 04.01.2020, № 1459 від 10.12.2019); документ довільного формату від 12.03.2021 договір БВК (договір від 01.01.2019 № 295-Г); документ довільного формату від 12.03.2021 договір ПБВК85 (договір від 05.06.2012 № 32-Г); документ довільного формату від 12.03.2021 приход феросплави (видаткова накладна № 48 від 28.01.2020, сертифікат № 1794179, ТТН від 28.01.2020, видаткова накладна № 620 від 09.12.2019); документ довільного формату від 12.03.2021 прибуткові накл. 03.01.20 (видаткова накладна № РН-000004 від 03.01.2020, № 620 від 09.12.2019, № РН-0000089 від 29.01.2020); документ довільного формату від 12.03.2021 J0500105 1 Ф. № 1ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку); документ довільного формату від 12.03.2021 виписка лютий 2020 (виписка по рахунку з 01.02.2020 до 29.02.2020); документ довільного формату від 12.03.2021 договір нова пошта (договір від 14.11.2017 № 152704).

Суд констатує, що як до матеріалів цієї справи, так і до повідомлення разом із додатковими документами позивачем не було надано доказів, зокрема, договору з контрагентом позивача ТОВ «Церсаніт Інвест», на підставі якого виставлялись рахунки на оплату № 15 від 19.02.2020, № 28 від 12.03.2020, № 27 від 12.03.2020.

Крім того, позивачем як до суду, так і до контролюючого органу не було подано товарно-транспортні накладні на придбання матеріалу у постачальника та відвантаження товару до покупця.

На спростування цих обставин позивачем жодних доказів не надано.

При цьому представлений до суду і до контролюючого органу сертифікат № 1794179 та ТТН від 28.01.2020 не є тими первинними документами, з яких можливо було б встановити дійсність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Церсаніт Інвест».

Зміст позовної заяви, окрім цитувань норм податкового законодавства та підзаконних нормативно-правових актів щодо порядку зупинення реєстрації ПН в ЄРПН та констатації факту направлення до контролюючого органу пояснень з додатковими документами, не містить жодних обґрунтувань із посиланням на первинні документи, у т.ч. укладеного договору щодо господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом ТОВ «Церсаніт Інвест».

У матеріалах справи також відсутні товарно-транспорті накладні на відвантаження товару від позивача до ТОВ «Церсаніт Інвест», як і відсутні докази отримання ТОВ «Церсаніт Інвест» цього товару від позивача.

Зі змісту представленого договору № 152704 від 14.12.2017, укладеного між позивачем та ТОВ «Нова пошта» не вбачається за можливе встановити факт поставки товару від позивача до ТОВ «Церсаніт Інвест». Відсутні й будь-які документи, у т.ч. супровідні документи, необхідні для транспортування товару щодо виконання умов цього договору в інтересах ТОВ «Церсаніт Інвест». Відсутній й акти наданих послуг на виконання договору № 152704 від 14.12.2017.

Відсутність у матеріалах справи договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Церсаніт Інвест» виключає можливість з`ясувати специфіку цієї поставки, її умови та характер, а також правильність складання інших фінансово-господарських і розрахункових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.05.2020 у справі № 826/10104/16 зазначено: «...висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції)».

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 826/4721/15 викладено таку правову позицію: «господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільність залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.».

Разом із цим суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 19.03.2019 у справі № 809/1718/15 (провадження К/9901/19199/18), «…Посилання судів попередніх інстанцій на те, що договір є первинним документом є неприйнятним з огляду на усталену практику Верховного Суду, яка запроваджена Верховним Судом України в постанові від 15.12.2015 у справі № 21-4266а15, в якій Судом наголошено, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу.».

У силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, наведені висновки Верховного Суду враховані судом у спірних правовідносинах.

Як зазначалось вище, позивачем 12.03.2021 до контролюючого органу були подані повідомлення № 5 про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено разом із додатковими документами та поясненнями.

Проте в матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження обґрунтованості позовних у частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Црсаніт Інвест» та за відсутності цих доказів встановити чіткий перелік поданих документів та, відповідно, пояснень з доказами направлення та отримання їх контролюючим органом не видається можливим.

При цьому позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався, та за весь час розгляду справи ці обставини залишив поза увагою.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував, що оскаржуване рішення приймались за одних обставин та документів, а позивач просив суд скасувати рішення, обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами.

Із цього приводу суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а у силу вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У протилежному випадку буде порушено принципи рівності учасників справи перед законом і судом, а також змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У той же час, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем 1 правомірно визнано отримані підтверджуючі документи як такі, що надані в обсязі, недостатньому для прийняття рішення щодо реєстрації ПН, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України

У силу вимог статті 9 Кодексу, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Ураховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області № 2472605/32034397 від 16.03.2021 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 12.03.2020, а вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН № 6 від 12.03.2020 в ЄРПН та вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення є похідною від зазначеної вище вимоги, тому у її задоволення також слід відмовити.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення цього позову.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.

У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив із того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачеві витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові. З урахуванням викладеного питання про розподіл судових витрат не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Інвесткон» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.