Ухвала суду № 105708343, 08.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23907/15-ц

провадження № 2-р/753/6/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз`яснення заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТ Баварія» в рахунок відшкодування збитків - 999 817,37 грн. та в рахунок відшкодування судових витрат - 14 997,27 грн. Зазначає, що виникла необхідність в роз`ясненні даного судового рішення, у зв`язку із чим, посилаючись на ст.1282 ЦК України просить роз`яснити чи підлягає задоволення спадкоємцем ОСОБА_1 вимог кредитора ТОВ «АВТ Баварія» виключно в межах вартості майна, одержаного спадкоємцем ОСОБА_1 у спадщину та чи підлягає задоволення спадкоємцем вимог кредитора спадкодавця виключно за рахунок накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю ОСОБА_1 у натурі.

08.08.2022 р. від «АВТ Баварія» до суду надійшли заперечення на заяву про роз`яснення рішення, в яких зазначено, що питання, які піднімає відповідач не були предметом судового розгляду, при цьому саме рішення не містить жодних положень, які б мали кілька варіантів тлумачення.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в заяві про роз`яснення рішення, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТ Баварія» в рахунок відшкодування збитків - 999 817,37 грн. та в рахунок відшкодування судових витрат - 14 997,27 грн.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.

Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення судового рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення з метою його виконання. Судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Отже, роз`яснення судового рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.

Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз`яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз`яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2018 року у справі № 800/507/17 (провадження № 11-263сап18).

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. (Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року у справі № 757/61632/16-ц)

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з тексту вищевказаного рішення суду, всі заявлені позовні вимоги судом було розглянуто, рішення є повним, чітким та зрозумілим, а тому додаткового роз`яснення не потребує.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2016 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз`яснення заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА