Ухвала суду № 105704390, 11.08.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4460/22

Провадження №1-кс/463/4286/22

УХВАЛА

11 серпня 2022 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С.В.

за участю секретаря судового засідань Лаптєвої І.В.

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву адвоката Алексик Таміли Іванівни про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №42018000000002490 від 11.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

22 червня 2022 року в провадження судді Личаківського районного суду м.Львова Грицка Р.Р. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002490 від 11.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.

В судовому засіданні 10 серпня 2022 року адвокат Алексик Таміла Іванівна заявила усний відвід головуючому судді Грицку Р.Р.

Заяву мотивує тим, що існують сумніви у неупередженості судді у зв`язку із прийняттям до уваги постанови про зміну групи прокурорів, яка є неналежним чином завіреною та у зв`язку із проведенням підготовчого засідання без участі потерпілих.

Адвокат Алексик Т.І. надіслала на електронну адресу суду лист, просить відкласти розгляд заяви про відвід, оскільки не має об`єктивної можливості прибути до суду, а бажає щоб суд її вислухав.

Виходячи із положень ст.81 КПК України, якою не передбачено обов`язкової явки учасників процесу для розгляду заяви про відвід, суд вважає, що підстав для відкладення заяви про відвід не має.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили. А тому, вважаю за можливе здійснити розгляд заяви у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів, оскільки неявка сторін цьому не перешкоджає.

Оглянувши матеріали справи, заяву про відвід, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник під час розгляду кримінального провадження усно заявила, що головуючому не довіряє, вважає, що існують сумнів у неупередженості судді Грицка Р.Р., оскільки він в межах розгляду обвинувального акта допустив до участі у справі прокурора, який, на її думку, не мав належного підтвердження повноважень. Окрім цього, головуючий розпочав підготовче провадження у відсутності потерпілих.

Дійсно, відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дійсно, згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Вивчивши і проаналізувавши обставини, на які посилається заявник, як на підстави відводу судді, не зважаючи на те, що письмової заяви про відвід із викладом мотивів заявник не подала, слід звернути увагу на те, що прийняття суддею процесуального рішення у справі, з яким не погоджується заявник, не вказує на упередженість судді і не може бути підставою для відводу судді.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що заявником не зазначено жодних об`єктивних обставин, які б могли вказувати на упередженість судді Грицка Р.Р., а тому заява про відвід є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.75, 76, 81 КПК України, суд -

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви адвоката Алексик Таміли Іванівни про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №42018000000002490 від 11.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 серпня 2022 року.

Суддя: Гирич С.В.