Ухвала суду № 105703237, 26.07.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3977/22

провадження № 6/753/263/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Лаптєвій Ю.М.,

боржника ОСОБА_1

представника боржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі № 2-2705/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі по тексту - ТОВ «Вердикт Капітал», стягувач) звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , боржники) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі по тексту - ПАТ «Кредитпромбанк») заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z. В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що 20 травня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договор купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z. У подальшому 30 липня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за договором кредиту, на підставі якого винесене судове рішення. ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги відносно боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

У судове засідання представник заявника не з`явився, проте у вимогах заяви просив розглянути заяву без участі його представника.

Боржник та його представник просили у задоволенні заяви, посилаючись на незаконність, та необґрунтованість її вимог.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути дану заяву за відсутності вказаних осіб.

Вивчивши заяву, заслухавши заперечення боржника та його представника, додані до неї письмові докази та матеріали цивільної справи № 2-2705/11, судом встновлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

15 червня 2011 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-2705/11 про стягнення зі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z.

Вказане рішення не оскаржувалось, набрало законної сили та звернуто до виконання.

20 травня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договор купівлі - продажу прав вимоги за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z.

30 липня 2020 р. між ПАТ «Дельта Банк» (Банком) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новим кредитором) укладено договір про відступлення прав вимоги № 2298/К, відповідно до якого Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (Боржники), в тому числі за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z.

Згідно витягу з реєстру виконавчих проваджень вбачається, що на виконання вказаного рішення суду Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-2705/11, який перебував на виконанні Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві.

Постановою державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 24.06.2014 виконавчий лист №2-2705/11 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до ч. 1. ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється його правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Вищевказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора (стягувача), у зв`язку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження, і його заміна належним кредитором (стягувачем) відбувається на підставі судового рішення (ухвали), яке приймається за результатами розгляду подання державного виконавця, заяви вже вибулої сторони виконавчого провадження або самої заінтересованої сторони (правонаступника), що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності відкритого виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 дійшла висновку про те, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження вимог заяви про заміну сторони у справі, ТОВ «Вердикт Капітал» додано копію договору купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013 за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z, копію договору про відступлення прав вимоги № 2298/К від 30.07.2020, копію витягу з додатку № 1 до договору № 2298/К від 30.07.2020.

Водночас суду не надано доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги за вказаним кредитним договором від ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z, зокрема до матеріалів заяви не додано Акту приймання - передачі Прав вимоги до договору від 20.05.2013.

Зі змісту Договору купівлі - продажу прав вимоги від 20.05.2013 року, який було долучено заявником, вбачається, що Акт приймання - передачі Прав вимоги - означає письмовий акт, який укладається між Сторонами та яким документально оформлюється фактична передача Прав вимоги від Продавця до Покупця - Розділ І п.п. 1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ТЛУМАЧЕННЯ зазначеного Договору.

Договір поруки - кожний з договорів поруки, якщо такий укладався, з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (якщо такі є), які були укладені між Продавцем та відповідними поручителями для забезпечення виконання Позичальниками своїх обов`язків за відповідними Кредитними договорами - Розділ І п.п. 1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ТЛУМАЧЕННЯ зазначеного Договору.

З п.п. 2.3. Розділу 2. КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ згаданого вище Договору вбачається, що право вимоги від Продавця до Покупця (Відступлення), та обов`язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання - передачі Права вимоги.

Аналізуючи Договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 20 травня 2013 року, можливо зробити висновок, що він не містить будь-якої інформації, що право вимоги від ПАТ «Кредитпромбанк» перейшло до ПАТ «Дельта Банк» саме за кредитним Договором № 49.28/134/С-Н-06 від 28.03.2006 та Договором поруки № 49.32/1 б-ПІ/06-Z від 10.08.2006.

Доказом переходу прав вимоги, у відповідності до умов Договору, є саме Акт приймання - передачі Прав вимоги, який в своє чергу повинен підтверджувати, що фактична передача Прав вимоги між сторонами відбулась, та за якими саме кредитними договорами.

Таким чином, заявником не долучено до заяви про заміну сторони виконавчого провадження доказів складання такого акту, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником та первісним кредитором своїх зобов`язань за договором.

Без даного документу суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про перехід права вимоги саме за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04.11.2011 № 2-2705/11 виданого Дарницьким районним судом м. Києва по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було відкрито 05 грудня 2011 року.

Станом день розгляду вказаної заяви заміна первісного стягувача сторони у виконавчому провадженні не проводилась, зокрема стягувача з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк», заявником про вказані обставини у змісті заяви не відображено, та відповідні тому документи у матеріалах справи відсутні.

Суд разом з тим звертає увагу, що до матеріалів справи не додано підтвердження перерахування вартості Прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених Договором, а також відсутні докази передачі документів кредитної справи новому стягувачу.

Крім того, відсутнє підтвердження, що Кредитором повідомлено Боржників про факт відступлення прав вимоги за Кредитним договором, як це передбачено умовами договору. Також відсутнє поштове повідомлення про отримання боржником повідомлення.

Згідно правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.12.2018 року по справі №643/4902/14-ц, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

З огляду на викладене вбачається, що заміна сторони правонаступником, в порядку ст. 442 ЦПК України, можлива як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, однак обов`язковою умовою зміни кредитора є наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження суд керується основним законом України - Конституцією, загальними положеннями цивільного закону, які регулюють зобов`язальні відносини, положеннями цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частина 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини 3 статті 129 Конституції України).

Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

За загальним правилом, встановленим статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відтак наявність судового рішення про задоволення грошових вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін.

Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З урахуванням недоведеності отримання права вимоги за кредитним договором від 28 березня 2006 року № 49.32/15/06-Z, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , а відповідно і відсутності підстав для заміни стягувача, суд відмовляє у задоволенні вимог заяви ТОВ«Вердикт Капітал» (такий висновок суду відповідає правовому висновку, сформульованому Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 76-81, 258, 260, 433, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі № 2-2705/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: