Ухвала суду № 105702730, 12.08.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/697/22

Провадження № 2-а/147/7/22

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 серпня 2022 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

12.08.2022 до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії БАБ №414756 від 29.07.2022 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. разом із позовною заявою було подано заяву про поновлення строку на оскарження постанови, в якій зазначено, що за станом здоров`я з 08.08. 10.08.2022 ОСОБА_1 не міг звернутися вчасно до суду, у строки визначені ст.289 КУпАП, і вважає цю причини поважною.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Натальчук О.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про поновлення процесуального строку, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 171 КАС Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до місцевого суду як адміністративного 12.08.2022, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Тростянецького районного суду Вінницької області (вх. №3814/22 від 12.08.2022), в той же час оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення датована 29.07.2022.

За вимогами частини 2ст. 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Таким чином, останнім днем оскарження постанови серії БАБ №141756 від 29.07.2022 є 08.08.2022, а позивач звернувся до суду з позовом 12.08.2022, тобто з порушенням передбачених законодавством строків.

На підставі ч. 1ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 1ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно зістаттею 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня з дня вручення такої постанови.

При цьому, за приписамист. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно дост. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»висновки ЄСПЛ є джерелом права.

У рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п`ятоїстатті 6 КАС Україниособа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

За підсумовуючим аналізом наведеного, суддя звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

У висновку, викладеному Верховним Судом в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 329/157/21 від 18.04.2022, зазначено, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху встановлено десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення такої постанови. Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про поновлення пропущеного строку посилається на те, що за станом здоров`я, а саме з 08.08.2022 по 10.08.2022, він не мав можливості звернутися до суду з даний позовом. До заяви на поновлення строку подав аркуш паперу з написом «Медичний висновок про непрацездатність:87МЕ-ХРС9-В87С-К7».

Як зазначалося вище, оскаржувана постанови серії БАБ №141756 датована 29.07.2022, а тому останнім днем звернення до суду є 08.08.2022 (понеділок).

Окрім того, ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом постанови від 29.07.2022, отримав її копію та водночас йому було роз`яснено права за ст.268КУпАП, строк оскарження за ст.289 КУпАП, що підтверджується підписом у постанові.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести належними доказами наявність обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду.

Посилання позивача на те, що він з 08.08.22 по 10.08.2022 хворів чи перебував на лікуванні в лікарні не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів існування таких об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання позовної заяви щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аркуш паперу з написом «Медичний висновок про непрацездатність:87МЕ-ХРС9-В87С-К7» не є належним доказом, який би підтвердив обставини, які викладені у заяві про поновлення строку, оскільки він не є доказом в розумінні КАС України.

Отже, ОСОБА_1 не зазначив жодних інших підстав щодо поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів на підтвердження таких підстав, тому відсутні підстави вважати, що наявні поважні причини пропущення позивачем процесуальних строків встановлених законом для звернення з адміністративним позовом до суду.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

ОСОБА_1 необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Сторона, яка зацікавлена в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнанні неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства Українипозовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом не встановлено обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення позивача до суду поважними, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, що в силу вимогст. 123 Кодексу адміністративного судочинства Україниє підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Частиною 8ст. 169 КАС Українивстановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями122,118,171,248,289,294 КАС України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

Адміністративнийпозов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Натальчук