Рішення № 105692242, 11.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2022Справа № 910/3761/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення 104438,29 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 104438,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО Corporate" №034002/4100/0000054 від 29.03.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "SKODA OCTAVIA", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 104438,29 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.06.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3761/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

13.06.2022 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

05.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО CORPORATE" №034002/4100/0000054 від 29.03.2021, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.

У результаті ДТП, яка відбулася 27.11.2021 було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА", транспортний засіб "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 .

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО CORPORATE" №034002/4100/0000054 від 29.03.2021 відповідач здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 189885,42 грн.

Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 вартість матеріального збитку з ПДВ становить 104438,29 грн.

Посилаючись на норми ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, оскільки цивільна відповідальність винної у ДТП особи застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", позивач 04.01.2022звернувся до відповідача із заявою №31674 про виплату страхового відшкодування.

Оскільки, відповідач у добровільному порядку виплату страхового відшкодування не здійснив, позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 104438,00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідача проти задоволення позову заперечує та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Мотивуючи заперечення на позов відповідач зазначає, що на підставі наданого позивачем Звіту №16335 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19.12.2021 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 93100,93 грн, на підтвердження чого надав платіжне доручення №25121 від 15.06.2022.

Відповідачем долучено до відзиву копію Звіту №16335 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19.12.2021, згідно із яким вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 93100,93 грн.

Також відповідач у відзиві зазначив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу є не співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт та є значно завищеним.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно із матеріалів справи, 27.11.2021 по автодорозі Житомир-Чернівці 171 км. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 .

Згідно із постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2021 у справі №686/29342/21 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія автомобіля "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 .

Згідно із рахунком ремонтної організації №АК00000172 від 10.12.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 175794,37 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №00478269 від 29.03.2021 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 173794,37 грн.

Також згідно із рахунком ремонтної організації №АК00000028 від 18.01.2022 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 16091,05 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №00478269/доплата від 24.01.2022 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 16091,05 грн.

Згідно рахунків ремонтної організації вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 189885,42 грн (173794,37 грн + 16091,05 грн).

Згідно звіту №17070 від 05.02.2022 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 вартість матеріального збитку з ПДВ становить 104438,29 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 189885,42 грн на рахунок ремонтної організації, що підтверджується платіжними дорученнями №266439 від 15.12.2021 та №004831 від 26.01.2022.

Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9068756 (термін дії з 10.01.2021 по 09.01.2022).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

04.01.2022 позивач направив відповідачу із претензією №31674, у якій вимагав здійснити виплату страхового відшкодування.

Оскільки, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі матеріального збитку визначеного згідно із звітом №17070 від 05.02.2022 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме у сумі 104438,29 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Матеріалами справи, зокрема постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2021 у справі №686/29342/21 підтверджено вину водія транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27.11.2021.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9068756 (термін дії з 10.01.2021 по 09.01.2022).

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №00478269 від 29.03.2021 на суму 173794,37 грн та страховий акт страховий акт №00478269/доплата від 24.01.2022 на суму 16091,05 грн.

Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 189885,42 грн підтверджується платіжними дорученнями №266439 від 15.12.2021 та №004831 від 26.01.2022.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "SKODA OCTAVIA" державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Згідно із звітом №17070 від 05.02.2022 коефіцієнт фізичного зносу становить 0,6759.

Аналогічний коефіцієнт фізичного зносу визначений і у наданому відповідачем до відзиву Звіті №16335 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 19.12.2021 (виготовлений на замовлення позивача).

Судом встановлено, що розмір страхового відшкодування визначений позивачем виходячи зі звіту №17070 від 05.02.2022 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 вартість матеріального збитку з ПДВ становить 104438,29 грн.

Водночас, суд зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на деталі, що визначена у рахунках ремонтної організації №АК00000172 від 10.12.2021 та №АК00000028 від 18.01.2022.

Згідно із рахунка №АК00000172 від 13.12.2021 вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 43707,92 грн (134859,37 грн х (1-0,6759)).

Відповідно до рахунка №АК00000028 від 18.01.2022 вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 4777,57 грн (14741,05 грн х (1-0,6759)).

Отже, загальна вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 49133,69 грн.

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Opel Vivaro" державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 90770,49 грн (48485,49 грн (вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 42285,00 грн (вартість робіт)).

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9068756 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а саме в частині стягнення страхового відшкодування у сумі 90770,49 грн.

Водночас, згідно із наданого відповідачем у матеріали справи платіжного доручення №25121 від 15.06.2022 відповідачем на користь позивача було сплачено страхове відшкодування у сумі 93100,93 грн.

Отже, після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у справі №910/3761/22 відповідачем було частково сплачено заявлену до стягнення позивачем суму страхового відшкодування у сумі 93100,93 грн, у зв`язку із чим предмет спору у цій частині відсутній.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині страхового відшкодування у сумі 93100,93 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/3761/22 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" про стягнення 93100,93 грн страхового відшкодування на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та відмову у задоволенні позовних вимог в частині страхового відшкодування у сумі 11337,36 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" укладено договір № 1/20ю від 31.12.2020 відповідно до якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додатку №1 від 20.04.2022 до договору № 1/20ю від 31.12.2020, Адвокатське бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" зобов`язується за дорученням Приватного акціонерного товариства витрати "Страхова компанія "УНІКА" надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА".

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 вказаного договору ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Пунктом 1 додатку №1 від 20.04.2022 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за договором у розмірі 6000,00 грн.

Згідно із актом надання послуг №45 від 10.05.2022, загальна вартість наданих послуг за договором про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 становить 6000,00 грн.

Оплата позивачем наданих адвокатом послуг з правової допомоги підтверджується платіжним дорученням №3249 від 25.04.2022.

Повноваження адвоката Білоконь І.В. підтвердженні ордером серії КС №138682 від 16.09.2021.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вартість правничої допомоги є завищеною та вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві.

В аспекті наведеного, суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд також наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, а також приймаючи до уваги ціну позову, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн є реальними, співмірними, відповідають критерію розумності та підтверджені матеріалами справи.

При цьому, судом враховано, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, а викладені у відзиві заперечення щодо витрат на правову допомогу суд вважає необґрунтованими.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги у сумі 5214,78 грн.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/3761/22 в частині позовних вимог про стягнення 93100,93 грн страхового відшкодування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (04112, місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, ідентифікаційний код 20033533) витрати на правову допомогу у сумі 5214,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.08.2022.

Суддя С.О. Турчин