Ухвала суду № 105685202, 11.08.2022, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1557/22

Провадження № 2/0158/489/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2022 р. м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В., вивчивши позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Вивчивши вищевказану позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також, може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

У порушення норм процесуального права, заступник керівника Луцької окружної прокуратури належним чином не обґрунтував, чи були підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у даній справі та/або мали місце виключні випадки для представництва прокурора, передбачені частиною третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Аналізуючи вказані вище норми права, суддя приходить до висновку про повернення позову заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Керуючись п. 4 ч. 4, ч. 6 ст. 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ківерцівського районного суду

Волинської області Поліщук С.В.