Рішення № 105684941, 11.08.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3472/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (27424, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Дмитрівка, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 04365267)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Майданюка С.І., звернулася до суду з адміністративним позовом до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - Дмитрівська сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що рішенням Іванковецької сільської ради Знам`янської району Кіровоградської області №1755 від 17.11.2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою" позивачці надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної власності площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення сертифікований інженер-землевпорядник виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці, який був погоджений у встановленому порядку. У грудні 2020 року цей проект землеустрою був поданий на затвердження до Дмитрівської сільської ради, яка стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Іванковецької сільської ради. Однак рішенням Дмитрівської сільської ради №245 від 26.02.2021 року "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" позивачці відмовлено у його затвердженні. Представник позивачки стверджує, що Дмитрівська сільська рада порушила вимоги ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки у двотижневий строк не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою. Крім того, Дмитрівська сільська рада безпідставно відмовила у затвердженні технічної документації щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:9047, за рахунок якої сформовано обрану позивачем до відведення земельну ділянку з кадастровим номером 3522281900:02:000:5579. З цих підстав представник позивачки просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради №245 від 26.02.2021 року;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду затвердити проект землеустрою та передати позивачці у приватну власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3522281900:02:000:5579, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 05.07.2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Дмитрівська сільська рада правомірно відмовила у затверджені проекту землеустрою щодо відведення позивачці земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:5579 через недотримання процедури поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:9074 площею 233,0638 га, за рахунок якої була сформована обрана позивачкою до відведення земельна ділянка. Зокрема виготовлена ФОП ОСОБА_2 технічна документація щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Іванковецької сільської ради не була погоджена та затверджена в установленому законом порядку. Доводячи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 08.12.2021 року суд зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/4754/21, а ухвалою від 10.08.2022 року поновив провадження у справі.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

У листопаді 2020 року до Іванковецької сільської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 16.11.2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення, яка перебуває у комунальній власності Іванковецької сільської ради Знам`янської району Кіровоградської області. (а.с. 7зв.)

Рішенням Іванковецької сільської ради №1755 від 17.11.2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою" надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Іванковецької сільської ради. (а.с. 9зв.)

На підставі цього рішення інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_3 21.11.2020 року виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) на території Іванковецької сільської ради Знам`янської району Кіровоградської області (а.с. 5 - 11)

ФОП ОСОБА_3 26.11.2020 року подав проект землеустрою на погодження до органів Держгеокадастру. Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області за принципом екстериторіальності погодило цей проект землеустрою, про що надало висновок №27024/82-20 від 03.12.2020 року. (а.с. 12)

У січні 2021 року ОСОБА_1 подала проект землеустрою на затвердження до Дмитрівської сільської ради разом із заявою від 13.01.2021 року, у якій просила затвердити проект землеустрою та передати їй у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 3522281900:02:000:5579 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 52)

За наслідками розгляду цього питання на пленарному засідання Дмитрівської сільської ради прийнято рішення №245 від 26.02.2021 року "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства". (а.с. 16)

Цим рішенням відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а саме: зазначена земельна ділянка сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та не затверджена у відповідності до абз. 4 п.12 ст.186 Земельного кодексу України.

Не погодившись з цим рішенням, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 118 ЗК України врегульовано такий порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, який діяв на час виникнення спірних правовідносин:

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Суд установив, що позивачка у листопаді 2020 року, бажаючи отримати у власність в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку комунальної власності, розташовану в адміністративних межах Іванковецької сільської територіальної громади, звернулася із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою до Іванковецької сільської ради - органу місцевого самоврядування, який на той час був розпорядником земель комунальної власності, належних цій територіальній громаді.

У заяві від 16.11.2020 року позивачка просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Матеріали справи не містять графічних матеріалів, на яких позивачкою позначене бажане місце розташування земельної ділянки, яке б дозволяло ідентифікувати її на місцевості.

Вказана заява зареєстрована в Іванковецькій сільській раді 16.11.2021 року, а на наступний день на пленарному засіданні ради прийнято рішення №1755 від 17.11.2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою".

Вже 20.11.2020 року Іванковецька сільська рада припинила свої повноваження як орган місцевого самоврядування у зв`язку з реформою місцевого самоврядування, пов`язаною зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Дмитрівську сільську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія Іванковецької територіальної громади Знам`янського району Кіровоградської області.

Підпунктом 11 пункту 1 постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" постановлено утворити у Кіровоградській області, зокрема, Кропивницький район, до складу якого увійшла територія Дмитрівської сільської територіальної громади, а підпунктом 11 пункту 3 цієї постанови постановлено ліквідувати у Кіровоградській області зокрема Знам`янський район.

Законом України №1009-IX від 17.11.2020 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, доповнено розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" пунктами 6-1 та 6-2.

Відповідно до пункту 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

13) після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

14) новообрана рада, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування, правонаступниками яких вони є, та їх посадових осіб.

Суд установив, що перша сесія новообраної Дмитрівської сільської ради відбулася 20.11.2020 року, на якій прийняті рішення №1 від 20.11.2020 року "Про початок повноважень депутатів Дмитрівської сільської ради" та рішення №14 від 20.11.2020 року "Про початок реорганізації Іванковецької сільської ради шляхом приєднання до Дмитрівської сільської ради".

Отже новосформована Дмитрівська сільська територіальна громада стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Іванковецької територіальної громади, у тому числі земельних ділянок, розташованих на її території. Новообрана Дмитрівська сільська рада з 20.11.2020 року стала правонаступником прав та обов`язків Іванковецької сільської ради та набула повноваження розпоряджатися землями комунальної власності територіальної громади, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України, за нормами, установленими статтею 121 ЗК України.

У січні 2021 року до Дмитрівської сільської ради від імені позивачки надійшов проект землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:5579 для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач, розглянувши цей проект землеустрою, прийняв спірне рішення №245 від 26.02.2021 року, яким відмовив у затвердженні проекту землеустрою з підстав порушення порядку формування земельної ділянки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Частинами 1- 5 статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 6 статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно з частинами 9, 10 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

- поділу або об`єднання земельних ділянок;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

- якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Законі України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України "Про землеустрій", який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про землеустрій",

- документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація і здійснення землеустрою;

б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Видами документації із землеустрою є зокрема:

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою унормований статтею 186 ЗК України.

Відповідно до частини 12 статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується:

- у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем;

- у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Статтею 186-1 ЗК України були передбачені повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Досліджуючи обставини формування та державної реєстрації земельної ділянки, на яку претендує позивачка, суд за даними Публічної кадастрової карти установив, що ця земельна ділянка площею 2 га розташована у земельному масиві у межах раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9040 площею 293,0638 га. Остання була сформована у 2013 році на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 12.11.2013 року зареєстрована у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, а 03.07.2019 року право комунальної власності на неї зареєстровано за Іванковецькою сільською радою.

У 2020 році у межах земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:9040 була сформована нова земельна ділянка площею 233,0638 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3522281900:02:000:9047.

У жовтні 2021 року Іванковецька сільська рада прийняла рішення №1727 від 20.10.2020 року "Про поділ земельної ділянки", яким надала дозвіл на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га сільськогосподарського призначення комунальної власності на 33 ділянки, з них 32 земельні ділянки площею по 2 га та 1 земельна ділянка площею 169,0638 га.

Відповідно до цього рішення Іванковецька сільська рада 13.11.2020 року замовила у ФОП ОСОБА_2 виконання робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_2 14.11.2020 року виготовила технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Іванковецької сільської ради Знам`янської району Кіровоградської області для 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

На підставі цієї технічної документації із землеустрою державний кадастровий реєстратор відділу у Знам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 15.11.2020 року зареєстрував у Державному земельному кадастрі 32 нових земельних ділянки площею по 2 га кожна з присвоєнням їм кадастрових номерів 3522281900:02:000:5586, 3522281900:02:000:5585, 3522281900:02:000:5584, 3522281900:02:000:5558, 3522281900:02:000:5581, 3522281900:02:000:5580, 3522281900:02:000:5577, 3522281900:02:000:5568, 3522281900:02:000:5562, 3522281900:02:000:5561, 3522281900:02:000:5574, 3522281900:02:000:5555, 3522281900:02:000:5569, 3522281900:02:000:5578 3522281900:02:000:5560, 3522281900:02:000:5559, 3522281900:02:000:5582, 3522281900:02:000:5567, 3522281900:02:000:5575, 3522281900:02:000:5566, 3522281900:02:000:5571, 3522281900:02:000:5572, 3522281900:02:000:5573, 3522281900:02:000:5570, 3522281900:02:000:5576, 3522281900:02:000:5563, 3522281900:02:000:5564, 3522281900:02:000:5565, 3522281900:02:000:5556, 3522281900:02:000:5557, 3522281900:02:000:5579, 3522281900:02:000:5583, а також земельну ділянку площею 169,0638 га, якій присвоєно кадастровий номер 3522281900:02:000:9048.

Голова Іванковецької сільської ради Л. Магась склала висновок №143 від 16.11.2020 року про розгляд технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, згідно з яким Іванковецька сільська рада погоджує таку документацію. (а.с. 54)

Також голова Іванковецької сільської рада Л. Магась прийняла у ФОП ОСОБА_2 роботи із землеустрою за актом від 19.11.2020 року.

При цьому Іванковецька сільська рада як представницький орган не розглядала та не приймала на пленарному засіданні рішення про погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_2 , як того вимагає частина 12 статті 186 Земельного кодексу України, пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зареєструвавши 16.11.2020 року заяву ОСОБА_1 від 16.11.2020 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, вже 17.11.2020 року Іванковецька сільська рада прийняла рішення №1755 про надання такого дозволу.

Доказів того, що при вирішенні заяви ОСОБА_1 . Іванковецька сільська рада перевіряла місце розташування об`єкта на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, як того вимагає частина 7 статті 118 ЗК України, матеріали справи не містять.

З 20.11.2020 року повноваження Іванковецької сільської ради та її голови припинилися.

Питання про затвердження документації із землеустрою, розробленої на підставі рішень Іванковецької сільської ради, розглядалися вже Дмитрівською сільською радою як правонаступником Іванковецької сільської ради.

Рішенням Дмитрівської сільської ради №140 від 26.02.2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності" №140 від 26.02.2021 року відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на території Іванковецької сільської ради через численні порушення чинного законодавства при виготовленні цієї технічної документації. (а.с. 18)

Вказане рішення враховано відповідачем при розгляді проекту землеустрою щодо відведення позивачці у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:5579 площею 2 га, яка була сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га, та при прийнятті спірного рішення №245 від 26.02.2021 року.

ФОП ОСОБА_2 як виконавець робіт із землеустрою за договором, укладеним із Іванковецькою сільською радою, оскаржувала рішення Дмитрівської сільської ради №140 від 26.02.2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності" до суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року у справі №340/4754/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 року, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Отже, суд установив, що на момент подання ОСОБА_1 до Іванковецької сільської ради заяви від 16.11.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства ця земельна ділянка вже 15.11.2020 року була зареєстрована у Державному земельному кадастрі та їй було присвоєно кадастровий номер 3522281900:02:000:5579.

Всупереч статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Іванковецька сільська рада у рішенні №1755 від 17.11.2020 року не ідентифікувала земельну ділянку, на яку надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Воднораз, суд установив, що державна реєстрація цієї земельної ділянки, сформованої в результаті поділу, проведена 15.11.2020 року за відсутності погодження органу місцевого самоврядування, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, як того вимагає частина 12 статті 186 Земельного кодексу України, пункт 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051.

На момент прийняття Іванковецькою сільською радою рішення №1755 від 17.11.2020 року про надання позивачці дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 у встановленому порядку не була затверджена, а процедура віднесення новосформованих земельних ділянок до земель запасу комунальної власності не була завершена.

Позивачка обрала до відведення земельну ділянку площею 2 га, яка знаходилася у раніше сформованому земельному масиві у межах земельної ділянки площею 233,0638 га, яка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, мала кадастровий номер 3522281900:02:000:9047 та належала до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Оскільки позивачка мала намір отримати у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (тобто в межах видів використання земель сільськогосподарського призначення) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка вже була сформована, тому формування нової земельної ділянки повинно здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (при розробленні якої може бути змінено вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №815/4257/16, від 04.05.2020 року у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а, від 23.10.2020 року у справі №802/1535/17-а, від 21.01.2021 року у справі №120/1615/20-а, від 04.05.2022 року у справі №802/1446/17-а.

У цих постановах Верховний Суд вказав, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно земельного законодавства способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Це не врахувала Іванковецька сільська рада, надаючи позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка вже сформована.

Дмитрівська сільська рада, як представницький орган та розпорядник земель комунальної власності, розглядаючи питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та про передачу їй у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:5579, правомірно врахувала рішення Дмитрівської сільської ради №140 від 26.02.2021 року та відмовила у затвердженні поданого проекту землеустрою через його невідповідність вимогам законів у сфері землеустрою, порушення порядку поділу земельної ділянки комунальної власності та процедури безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності громадянам за проектами землеустрою.

Спірне рішення Дмитрівської сільської ради №245 від 26.02.2021 року є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Щодо порушення відповідачем двотижневого строку прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що таке формальне порушення радою реалізації наявних у неї повноважень не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, а тому не може бути самостійною підставою для його скасування.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, то підстави для стягнення на її користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш