Постанова № 105676516, 26.07.2022, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/576/22

3/604/380/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року смт.Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участі

секретаря судового засідання Дериш М. Ю.

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 (смт.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,-

за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2022 року о 20-31 год в с. Хмелиська гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоблоком «Зубр», б\н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та проведення такого огляду у медзакладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України;

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину свою у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що вживав алкогольні напої, однак за кермом не перебував, так як водієм була його дружина, а тому від проходження огляду відмовився.

Незважаючи нане визнаннясвої вини,винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справа, зокрема:

-протоколом проадміністративне правопорушення ААБ №180550 від 12 липня 2022 року, згідно якого 12 липня 2022 року о 20-31 год в с. Хмелиська Підволочиської ТГ, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоблоком «Зубр», б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та проведення такого огляду у медзакладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України;

- відеозаписом із відеодиску, що міститься в матеріалах справи, з якого убачається, що гр. ОСОБА_1 , перебував за кермом мотоблока «ЗУБР», проте, у той час, коли помітив працівників поліції, передав кермо своїй дружині, котра в подальшому стверджувала, що саме вона ним керувала. На прохання працівників поліції продути пристрій Драгер чи прохати в медичний заклад для визначення стану сп`яніння відмовився ;

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 5 (смт. Підволочиськ), з якого убачається, що 12 липня 2022 року під час несення служби в с.Хмелиська Підволочиської ТГ було зупинено ТЗ мотоблок «Зубр» під керуванням гр. ОСОБА_1 , який перевозив малолітніх дітей на причепі мотоблока, чим порушив розділ 22 ПДР України. На вимогу продути газоаналізатор «Драгер 6810» та проїхати в медичний заклад для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія у КНП Підволочиську ЦРЛ ПСР, у відповідності до яких огляд ОСОБА_1 , у якого працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольногосп`яніння (різкийзапах алкоголюз ротовоїпорожнини,почервоніння обличчя),не проводився у зв`язку із відмовою останнього у присутності свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 12 липня 2022року, у відповідності до яких 12 липня 2022року, близько 20год 44хв у їх присутності поліцейські пропонували продути на місці прилад алкотестер 6810 Драгер та проїхати в медичний заклад, для визначення стану алкогольного сп`яніння, проте водій відмовився, гр. ОСОБА_1 було роз`яснено права, час та місце розгляду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

У ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно п. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ч.1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року, із змінами внесеними згідно Постанови Верховного Суду №18 від 19.12.2008року, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши зібраніу справідокази,вважаю,що вдіях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, і, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення в межах її санкції.

При цьому, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 , що транспортним засобом керувала його дружина, оскільки вказані покази спростовуються дослідженими та проаналізованими матеріалами справи, зокрема відеозаписом поліцейського. Таким чином, суд розцінює покази ОСОБА_1 критично. які такі, що дані ним, з метою ухилення від адміністративної відповідальності.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність та обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Відповідно до п. 1.10Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306наявність посвідчення водія є обов`язковою умовою для визначення особи як водія.

Пунктом 28Постанови пленумуВСУ від23.12.2005№14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Суд враховує той факт, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права на керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки ВП №5 (смт.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області, згідно ГСЦ МВС відомості про видачу посвідчення водія гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю с. Кам`янки Тернопільського району відсутні.

За вказаних обставин, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на громадянина ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того,у відповідностідо ст.40-1КпАП Україниіз ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 496,20 грн згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.33,40-1,276-280,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011року «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі у розмірі 496,20грн. (Одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок №UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації:22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя-підпис

згідно з оригіналом:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б.Сташків