Ухвала суду № 105674080, 10.08.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1кс/712/2597/22

Справа № 712/5917/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Стеценко О.С., за участю секретаря Марченко Т.В., прокурора Костенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури Костенко К.В. у кримінальному провадженні № 12021250350000711 від 21.09.2021 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДБР Черкаськоїобласної прокуратуриКостенко К.В.у кримінальномупровадженні №12021250350000711від 21.09.2021 звернулась з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі ГУНП в Черкаській області) від 06.01.2021 № 13 о/с призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи Національної поліції є правоохоронними органами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 , будучи працівником поліції зобов`язаний неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII ОСОБА_1 зобов`язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Незважаючи на вищенаведені вимоги законодавства, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_1 з метою заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою, будучи мешканцем м. Сміла та працівником правоохоронного органу, упродовж липня вересня 2021 року, користуючись різними транспортними засобами, які взяті ним в оренду, розповсюджуючи серед знайомих інформацію про право приватної власності на них створив серед мешканців м. Сміла та Смілянського району Черкаської області особистий оманливий образ особи, яка успішно здійснює перепродаж автомобілів та має значний обіг грошових коштів.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 15.07.2021 приїхав за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , який не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_1 , знав останнього як працівника правоохоронних органів та особу, яка успішно займається перепродажем автомобілів.

ОСОБА_1 у ході спілкування 15.07.2021, скориставшись довірливими відносинами із ОСОБА_2 , повідомив останнього про намір придбати черговий автомобіль для вигідного перепродажу та відсутність частини необхідної суми коштів. Переконавши ОСОБА_2 надати в позику грошові кошти в сумі 2000 доларів США, які отримав готівкою, ОСОБА_1 написав зобов`язальну розписку про отримання коштів, із строком повернення до 18.07.2021.

ОСОБА_1 18.07.2021 в першій половині дня під час спілкування з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 повернув останньому грошові кошти в сумі 2000 доларів США, запевнивши, що справи з купівлею та продажем автомобілів йдуть добре, а також продемонстрував ОСОБА_2 на екрані власного мобільного телефону фотозображення іншого автомобіля, який ОСОБА_1 має намір придбати, при цьому повідомив, що йому знову не вистачає частини необхідної суми коштів.

Цього ж дня, близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел та перебуваючи за вказаним вище місцем проживання ОСОБА_2 , переконав останнього надати в позику грошові кошти в сумі 4500 доларів США, пообіцявши відсоток за користування коштами - 400 доларів США. Достовірно знаючи, що отримані кошти не поверне, ОСОБА_1 написав зобов`язальну розписку та отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4500 доларів США, з яких 2000 доларів США (станом на 18.07.2021 згідно офіційного курсу Національного банку України становило 54 581,00 грн.) та 4224, 00 грн. готівкою, а 64000, 00 грн. ОСОБА_2 перераховано на вказаний ОСОБА_1 банківський рахунок.

Отримавши у такий спосіб грошові кошти від ОСОБА_2 та утримуючи їх при собі, ОСОБА_1 незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився зазначеним майном на власний розсуд.

У результаті шахрайських дій, 18.07.2021 ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 на загальну суму 122 805, 00 грн., що становило на час вчинення злочину 107,06 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

Крім цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.08.2021 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_3 , який не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_1 , знав останнього як працівника правоохоронних органів та особу, яка успішно займається перепродажем автомобілів.

У ході спілкування, скориставшись довірливими відносинами із ОСОБА_3 , переконав останнього надати в позику грошові кошти у сумі 8000 доларів США, які зобов`язувався повернути 07.08.2021 з обумовленим відсотком. В якості застави та гарантії повернення коштів, ОСОБА_1 залишив ОСОБА_3 автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», який він позиціонував, як власний. Враховуючи власну вигоду від озвученого ОСОБА_1 прохання, ОСОБА_3 надав готівкою йому грошові кошти у сумі 8000 доларів США, які ОСОБА_1 з відсотками повернуто в обумовлений термін. З того часу, ОСОБА_1 неодноразово отримував у ОСОБА_3 грошові кошти на першочергово визначених ними умовах, при цьому виконуючи свої боргові зобов`язання.

У свою чергу, ОСОБА_3 , будучи введеним в оману ОСОБА_1 та впевненим у його щирості, не усвідомлюючи злочинних намірів останнього, 13.08.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 26000 доларів США, що станом на 13.08.2021 згідно офіційного курсу Національного банку України становило 695 983, 60 грн.

При цьому, ОСОБА_1 з метою переконання ОСОБА_3 у правдивості своїх намірів щодо виконання зобов`язання, створення видимості добропорядності написав зобов`язальну розписку про отримання коштів та в заставу, як гарантію про повернення коштів залишив ОСОБА_3 автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», який позиціонував своєю власністю, хоча фактично його власником не був та який в подальшому замінив на орендований ним автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Camaro», при цьому також позиціонуючи себе його власником.

Отримавши у такий спосіб грошові кошти від ОСОБА_3 та утримуючи їх при собі, повторно незаконно заволодів чужим майном, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився зазначеним майном на власний розсуд.

У результаті шахрайських дій, 13.08.2021 ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 695 983, 60 грн., що становило на час вчинення злочину 606,78 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Далі, ОСОБА_1 14.09.2021, перебуваючи по вул. Причальна, 5а, у м. Києві, уклав з ФОП ОСОБА_4 акт прийому-передачі транспортного засобу № 145 від 14.09.2021, згідно з яким отримав в оренду автомобіль марки «Skoda» модель «Octavia» н.з. НОМЕР_1 , з терміном повернення 17.09.2021.

Так, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання прибув до м. Сміла, Черкаської області на вказаному автомобілі. Дізнавшись про намір ОСОБА_5 придбати автомобіль, ОСОБА_1 близько 22 год. 30 хв. 15.09.2021, перебуваючи у дворику між будинками №№ 45 та 47 по вул. Незалежності у м. Сміла, Черкаської області, неподалік бару «Rezzo» зустрівся з ОСОБА_5 під приводом продажу вказаного автомобіля, видаючи себе його фактичним власником.

В ході спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що право власності на вказаний автомобіль оформлено на товариша, у зв`язку з чим, здійснити переоформлення автомобіля можливо лише 18.09.2021.

При цьому ОСОБА_1 , знаючи, що у ОСОБА_5 є грошові кошти, повідомив, що він має свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і йому терміново потрібні кошти від продажу автомобіля, і якщо ОСОБА_5 не погоджується на умови, ОСОБА_1 продасть транспортний засіб іншій особі. Враховуючи вигідну ціну, запропоновану ОСОБА_1 на автомобіль марки «Skoda» модель «Octavia» н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 погодився на умови останнього.

Перебуваючи у вище вказаний час та місці, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою, скориставшись довірливими відносинами із ОСОБА_5 , під приводом купівлі-продажу автомобіля марки «Skoda» модель «Octavia» н.з. НОМЕР_1 , вмовив ОСОБА_5 передати йому грошові кошти на суму 7 000 доларів США. (згідно офіційного курсу НБУ становить 186453,40 грн.), які ОСОБА_5 , не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_1 , будучи впевненим у його щирості, передав останньому готівкою.

При цьому, ОСОБА_1 з метою переконання ОСОБА_5 у правдивості своїх намірів щодо виконання зобов`язання, створення видимості добропорядності та недопущення можливого звернення потерпілого до правоохоронних органів залишив зазначений автомобіль, ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та власноручно підписав розписку про отримання грошових коштів в сумі 7000 доларів США, яку передав ОСОБА_5 .

Отримавши у такий спосіб грошові кошти від ОСОБА_5 та утримуючи їх при собі, ОСОБА_1 повторно незаконно заволодів чужим майном, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився зазначеним майном на власний розсуд, а 17.09.2021 вибув до м. Барселони, що розташовується у країні Іспанія.

У результаті шахрайських дій, 15.09.2021 ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 186453, 40 грн., що становило на час вчинення злочину 162,55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

ОСОБА_6 29.07.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 , однак встановити його місцезнаходження не надалося можливим, оскільки останній переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності 17.09.2021 покинув територію України, вибувши до м. Барселони (Іспанія) та на цей час до України не повертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, 08.08.2022 постановою слідчого оголошено в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 .

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, містяться в наступних матеріалах кримінального провадження: протоколах допитів потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколі огляду інформації, отриманої у оператора мобільного зв`язку щодо мобільного номеру ОСОБА_1 , протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , документах, отриманих у Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Черкаській області, відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 , матеріалах оперативного підрозділу за результатами виконання доручень слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.

Необхідність в обранні ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого злочину, існує ризик, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності вживатиме ретельних заходів з переховування від органів досудового розслідування та суду, свідченням чому є факт його вибуття за межі України одразу після вчинення кримінальних правопорушень. При розгляді вказаного ризику слід брати до уваги той факт, що ОСОБА_1 , будучи колишнім працівником органів поліції, є обізнаним про методи та способи здійснення розшукових заходів, буде їх використовувати, в разі повернення до України, а також під час перебування за кордоном.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи, що встановлюються додаткові відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_1 , а він, знаючи про такі факти, вчинятиме дії спрямовані на знищення документів, речей, які містять відомості, що матимуть доказове значення під час доведення вини підозрюваного;

3) незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні: у зв`язку із тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відомі свідки та потерпілі у кримінальному провадженні та він обізнаний про місце їх проживання, може в подальшому, як у спосіб погроз, підкупу так і іншим способом незаконно впливати на таких осіб у кримінальному провадженні з метою зміни ними показів, відмови від можливого подання цивільних позовів тощо;

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: враховуючи, що злочинна діяльність підозрюваного ОСОБА_1 пов`язана з вчиненням шахрайських дій з метою заволодіння грошовими коштами громадян, то використовуючи ті ж методи та способи вчинення таких злочинів, що встановлено під час досудового розслідування кримінального провадження, може продовжити вчиняти ряд аналогічних кримінальних правопорушень, що посягатиме на власність ряду осіб.

На даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, крім того, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою змінити їх показання в подальших судових розглядах, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також слід врахувати те, що ОСОБА_1 17.09.2021 покинув територію України, вибувши до м. Барселони (Іспанія) та на цей час до України не повертався, а також наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала доводи клопотання та просила задовольнити його у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, зокрема витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12021250350000711 від 21.09.2021, у рамках якого було подане дане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК України.

Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, відповідно до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Так, встановлено, що 29.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України, шляхом направлення підозри на адресу проживання та реєстрації останнього.

Постановою ТУ ДБР, розташованому у м. Києві, від 08.08.2022 ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні на цьому етапі досудового розслідування зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність його до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, тобто наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4ст. 190 КК України.

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри саме на даній стадії досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, є доведеними та обґрунтованими.

Цілком обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 17.09.2021 перетнув державний кордон України та на цей час до України не повертався.

Крім того, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема і особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, зокрема переховування від органів досудового розслідування та суду, що обумовлює необхідність його ізоляції.

До того ж, обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на потерпілих і свідків, з метою схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань або їх зміни.

Також, аналізуючи те, що ОСОБА_1 причетний до декількох епізодів злочинної діяльності, а тому існує ризик того, що він, перебуваючи на волі, може вчинити і в майбутньому вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4ст. 190 КК України,та наявність зазначених вище ризиків дають підстави для обрання йому запобіжного заходу.

Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

Частиною шостоюстатті 193 КПК Українивизначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, у судовому засіданні прокурором, окрім іншого, доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, а тому слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є необхідним обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У даному випадку, неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою обумовлюється об`єктивними причинами неможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до абзацу другого ч. 4ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Таким чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставічастини шостоїстатті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178,182,183,193,194,196, 197 КПК України,слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш, як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Виконання ухвали доручити працівникам Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.С. Стеценко