Рішення № 105669854, 03.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20044/21

провадження № 2/753/1065/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Експлуатаційно-майнове управління» про стягнення виплаченого страхового відшкодування

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.05.2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір № 143208а9кп добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», відповідно до умов якого ОСОБА_2 застрахував у позивача автомобіль «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 . 15.01.2020 року у м. Києві на перехресті вул. Набережно-Хрещатицька, 37/55 та вул. Хорива мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю, транспортного засобу «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вина водія, ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2020 р. Позивач, після звернення потерпілого із відповідною заявою, вжив всіх заходів для виплати останньому відшкодування в розмірі 32 807 грн. 82 коп.

Оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА, згідно із полісом АО/5728360, остання сплатила на користь позивача відшкодування в сумі 19 975 грн. 72 коп.

Оскільки розмір заподіяних збитків перевищує сплачену ПАТ «НАСК «ОРАНТА суму відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка складає 12 832 грн. 10 коп. та судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.01.2021 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує щодо задоволення позову, посилаючись на наступне.

Зазначає, що з 02.04.2013 р. працює водієм автотранспортних засобів у Державному підприємстві «Експлуатаційно-майнове управління».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 , належить Державному комітету фінансового моніторингу України, який було реорганізовано та утворено Державну службу фінансового моніторингу України.

Згідно з наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 12.12.2011 р. №248 та акту прийому передачі майна від 20.12.2011 р., автомобіль «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 передано ДП «Експлуатаційно-майнове управління», закріпивши його на праві господарського відання.

Зазначає, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, він виконував свої трудові обов`язки, оскільки працює водієм у ДП «Експлуатаційно-майнове управління», у зв`язку із чим він не може виступати відповідачем у даній справі. Вважає, що належним відповідачем має бути ДП «Експлуатаційно-майнове управління».

28.07.2022 р. від третьої особи ДП «Експлуатаційно-майнове управління» надійшли письмові пояснення, яких зазначено, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи третя особа повідомлялась належним чином, причини неявки не відомі.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 02.04.2013 р. ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві «Експлуатаційно-майнове управління» на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу директора ДП «Експлуатаційно-майнове управління» від 02.04.2013 р. про прийняття на роботу. (а.с.53)

Згідно з наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 12.12.2011 р. №248 та акту прийому передачі майна від 20.12.2011 р., автомобіль «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 передано ДП «Експлуатаційно-майнове управління», закріпивши на праві господарського відання. (а.с.66,67)

Судом встановлено, що 22.05.2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір № 143208а9кп добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», відповідно до умов якого ОСОБА_2 застрахував у позивача автомобіль «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с.5-12)

15.01.2020 року ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків у ДП «Експлуатаційно-майнове управління», керуючи автомобілем «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись на перехресті вул. Набережно-Хрещатицька, 37/55 та вул. Хорива у м. Києві не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02.03.2020 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Відповідно до ремонтної калькуляції №1.003.20.0 складеної 21.01.2020 р. ПП «Авто-актив» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 32 807 грн. 82 коп. (а.с.17-18)

На підставі страхового акту № ARX2536533 від 23.01.2020 р., (а.с.20) та розрахунку страхового відшкодування (а.с.21), ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» сплатило на рахунок ПП «Авто-актив», за ремонт автомобіля «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_1 , в якості страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 32 807 грн. 82 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 635578 від 24.01.2020 р. (а.с.22)

Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА, згідно із полісом АО/5728360.

З матеріалів справи вбачається, ПАТ «НАСК «ОРАНТА сплатило на користь позивача ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» суму витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 19 975 грн. 72 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 12 832 грн. 10 коп.

Так, надаючи правову кваліфікацію встановленим фактичним обставини справи викладеним вище, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи із наведених норм права, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 листопада 2013 року № 6-108цс13.

Крім того, вищевказане в повній мірі відповідає висновкам зробленим в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 р. у справі № 534/872/16.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія (відповідача), який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, під час виконання трудових обов`язків, відшкодовується власником цього автомобіля, а не безпосередньо водієм.

Оскільки позивач не заявляв вимог про стягнення шкоди з власника транспортного засобу, тому відсутні підстави для покладення на останнього такого обов`язку в цьому судовому провадженні.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права.

Відповідно до Листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Позивачем та/або його представником а ні в судовому засіданні, а ні у вигляді письмового клопотання, про заміну неналежного відповідача, в особі ОСОБА_1 не заявлялось.

За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому, слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Таким чином, враховуючи визначений позивачем склад учасників справи, та той факт, що суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, оскільки нормами процесуального права не передбачено право суду самостійно здійснення заміни відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1172 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 19, 51, 81, 141, 223, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Експлуатаційно-майнове управління» про стягнення виплаченого страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА