Постанова № 105669403, 12.07.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 357/2113/22

Провадження № 2-а/375/15/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ч.4 ст.229 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доВідділення поліції№1Білоцерківськогорайонногоуправління поліціїГоловногоуправлінняНаціональної поліціївКиївськійобласті,Головного управлінняНаціональноїполіціїв Київськійобластіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАБ №643026від 13.02.2022,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 643026 від 13.02.2022.

Свої вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, позивач обґрунтовує тим, що відповідач незаконно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки позивач не керував транспортним засобом, а був пасажиром.

Також посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об`єктивного з`ясування поліцейським обставин справи, та при відсутності достатніх доказів його винуватості в адміністративному правопорушенні.

Ухвалою судувід 11.05.2022адміністративний позовзалишено безруху зпідстав, що відповідачему адміністративномупозовізазначено Відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, який є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Київській області та не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

25.05.2022 до суду надійшли матеріали усунення недоліків у адміністративному позові, в яких позивач просить залучити Головне управління Національної поліції в Київській області як співвідповідача у справі.

Ухвалою рокитнянського районного суду Київської області від 27 травня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначена ухвала разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами надіслана відповідачам.

Відповідачами відзиву на позов не надано.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання своїх представників не направили та про причини їх неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.4ст.229 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області капрала поліції Лужецького В.С. серіїБАБ №643026від 13.02.2022ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Підставою для накладення адміністративного стягнення у постанові зазначено керування ОСОБА_1 транспортним засобом не маючи права керування.

Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що він транспортним засобом не керував, а був пасажиром автомобіля. За кермом автомобіля був його знайомий.

У матеріалах справи будь-які докази вчинення чи невчинення позивачем ОСОБА_1 адмінстративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожньогоруху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.1 пп. а ПДР передбачено що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Однак докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, крім його опису в постанові, відсутні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Стаття 280КУпАП передбачає,що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії БАБ № 643026 від 13.02.2022, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідачам у справі була направлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою було роз`яснено правона відзив на позовну заяву, позовна заява з додатками, які отримані відповідачами в червні 2022 року. Натомість ні Відділення поліції№ 1Білоцерківського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті ні Головне управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті відзиву на позовну заяву до суду не направили та факти, викладені в адміністративному позові не заперечили, доказів, які б доводили факт керування позивачем транспортним засобом не надали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, які б повністю спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які зазакономповинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вина особи, яка притягується довідповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першоїстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Разом з цим, згідно із ч.ч. 1, 4ст. 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.

Відтак, відповідачем не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесеної інспектором поліції постанови.

Статтею 242КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статей 1та17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як неправомірна, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до вимог ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 за подання адміністративного позову сплітив судовий збір у сумі 496,2 грн., що підтверджується квитанцією №3403-9336-1619-7358 від 20.02.2022.

З огляду на викладене з відповідача - Головного управління національної поліції в Київській області, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,2 грн.

Керуючись статтями 7,9,126,222,245,247,251,280КУпАП,статтями 2,6,70-77, 90,132,139,241-246,255,268,286КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті, відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНПв Київськійобласті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 643026 від 13.02.2022 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати Постанову поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області капрала поліції Лужецького В.С. серії БАБ №643026від 13.02.2022 пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі наОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Стягнути з Головного управлінняНаціональноїполіціїв Київськійобластіна користь ОСОБА_1 , сплачений ним за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12 липня 2022 року.

Повне наіменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄРДПОУ 40108616, місце знаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 15;

співвідповідач: Відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, місце знаходження: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт. Рокитне, вул. Заводська, 3.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА