Постанова № 10566834, 28.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3017/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є. А.

за участю

представника позивача Ковтун Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Трест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

08.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Трест», в якому просить суд стягнути з відповідача 2368,75 грн. адміністративно-господарських санкцій та 38,34 грн. пені мотивуючи позов тим, що відповідач у 2009 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2, 3 зазначеної статті закону роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Судом встановлено, що 27.02.2010 року Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Трест» був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік. Згідно даного звіту на підприємств протягом 2009 року: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 8 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні 1 особа.

Відповідно до списку працюючих інвалідів, який поданий до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, на підприємстві у 2009 році працював 1 інвалід. Всього інвалідом відпрацьовано 5 місяців, що дорівнює середньообліковій кількості штатних працівників-інвалідів 0 осіб. Отже середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність 0 осіб. Таким чином судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача становить 4737,50 грн., а тому сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році, що підлягає стягненню, складає 2368,75 грн.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, Порядком нарахування пені та її сплати затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі вищевказаного, на суму заборгованості була нарахована пеня в розмірі 38,34 грн.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Однак, доказів про звернення із запитом до відповідних організацій, фондів про направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування відповідачем суду не надано.

Крім того, з листа Прилуцького міськрайонного центру зайнятості № 03/1306 від 16.06.2010 року вбачається, що Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Трест» звітів про наявність вакансій форми 3-ПН щодо вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2009 року не подавало, у звязку з чим Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися.

Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів, насамперед, про їх бажання працювати, а від роботодавця про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобовязаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення».

В заяві від 09.06.2010 року відповідач повідомив суд про намір подання до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів уточнюючого звіту в звязку з допущеною помилкою головним бухгалтером.

В судовому засіданні було зясовано , що станом на дату розгляду справи на адресу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від відповідача уточнений звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік не надходив.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підтверджені належними та допустимими доказами, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Трест» (вул. Межиріченська, 16, с. Переволочна, Прилуцький район, Чернігівська область, р/р 26007300310 відділення ПІБ м. Прилуки, МФО 353423, код ЄДРПОУ 35583857) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Прилуцького району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, р/р 31212230700379, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22822145) 2368,75 грн. адміністративно-господарських санкцій та 38,34 грн. пені.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 30 липня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.