Постанова № 10566821, 26.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2915/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 26547,20 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний своєчасно сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Але відповідач вимог закону не виконує та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду клопотання від 30.06.2010 року за № 1493/10-015 про розгляд даної справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав.Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Встановлено, що виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 13.06.2003 року зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка перебуває на обліку в Прилуцькій ДПІ, як платник податків з 26.06.2003 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 26.06.2003 року № 333.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Відповідач є платником податків і зборів, тому, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

В порушення вимог чинного податкового законодавства фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не своєчасно та не у повному обсязі сплачує до бюджету належні суми податків. Так, відповідно до облікових карток на особовому рахунку відповідача обліковується податковий борг в сумі 38930,39 грн.

Дана сума податкового боргу по орендній платі виникла на підставі договору оренди, укладеного між Прилуцькою міською радою та ОСОБА_1 від 21.03.2007 року.

Таким чином, сума податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб становить 26547,20 грн.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цьогоЗакону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно поданих податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 02.02.2009 року № 2563 та від 24.03.2010 року №577843, позивачем задекларовано до сплати 31102,17 грн. та 32937,20 грн. Позивачем в судовому порядку стягнуто з відповідача заборгованість на суму 12959,25 грн. Незаявлені суми, термін сплати по яких настав, складаються з заборгованості за червень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року на загальну суму 26377,20 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань до платника застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0017931700/743 від 22.04.2010 року. Вказане повідомлення-рішення було направлено відповідачу, але 15.06.2010 року було повернуто до податкового органу у звязку з відмовою адресата від його отримання , про що складено акт № 289 від 15.06.2010 року, а вказане податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень.

На підставі вищевикладеного та враховуючи той факт, що дане повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалось у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що воно є узгодженим.

Згідно статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вказаної статті, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/1441 від 20.11.2008 року, яка була розміщена на дошці повідомлень Прилуцької ОДПІ, про що свідчить акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню субєкта підприємницької діяльності № 9/24-015 від 04.03.2009 року, копія якого зберігається в матеріалах справи. У звязку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/429 від 09.04.2009 року, яка була отримана особисто відповідачем 14.04.2009 року.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Станом на час розгляду даної справи в суді заявлена до стягнення сума податкового боргу не сплачена відповідачем.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 33210815700006, Місцевий бюджет м. Прилуки, код одержувача 22822145, УДК у Чернігівській області, МФО 853592 податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 26547,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 29 липня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.