Постанова № 10566738, 14.07.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2322/10/1970

"14" липня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Загорського О.О. , при секретарі Мельничук С.П.

за участю представників позивача помічника прокурора м.Тернополя Ковальчук О.Р., представника відповідача головної державної інспекції на автомобільному транспорті Якубовського О.О.,

представника відповідача Стрижак І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв»язку і йому підпорядковується - Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»

про стягнення штрафних санкцій 1700 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»про стягнення штрафних санкцій 1700 грн.

Позов мотивовано тим, що 26.03.2010 р., в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Тернопільській області було складено акт № 150380 про те, що транспортний засіб марки ІУЕСО 130 Е15, номерний знак ВО 5213 АА, який належить ТзОВ "Аріол" надавав послуги по перевезенню вантажу без наявності ліцензійної картки.

Згідно вимог п.п. 25,27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" керівник органу державного контролю, розглянувши матеріали справи 20.05.2010 р. виніс постанову про застосування фінансових санкцій - 1700 грн.

Копія постанови була направлена відповідачу, проте фінансова санкція автомобільним перевізником на зазначеній в постанові рахунок протягом 15-ти днів після отримання постанови до Державного бюджету не перерахована.

Заявлений позов представники позивача підтримали, надали пояснення аналогічні позову та вказали, що інспектора мають право здійснювати перевірки, виконувати свої посадові обов»язки, на території України, а тому твердження представника відповідача, що інспектора мали права здійснити вказану перевірку лише у визначених місцях, в т.ч. місці розвантаження чи завантаження автомобіля безпідставні, оскільки автомобіль був зупинений для перевірки і перевірявся без порушень законодавства на відповідній площадці.

Зазначили, що в подорожньому листку водія №АО 0001600 від 26.03.10р. інспектором зроблено особливу відмітку про складення акту № 150380 від 26.03.10р. і повідомлення про день 29.03.10р., час і місце його розгляду по суті, і що 29.03.10р., приходив представник відповідача, але після ознайомлення з актом він без пояснень просто пішов, що постанова про застосування фінансових санкцій від 20.05.10р. була вислана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але фінансова санкція автомобільним перевізником на зазначений в постанові рахунок протягом 15-ти днів після отримання постанови до Державного бюджету не перерахована, постанова відповідачем не оскаржувалась.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, надав пояснення аналогічні запереченню на позов, та вказав, що ТзОВ "АРІОЛ" 13.09.2006 року отримало ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на внутрішні перевезення вантажів серії АВ № 197737 і термін дії ліцензії до 12.09.2011 року. На підставі даної ліцензії видані ліцензійні картки на всі автомобілі належні ТзОВ "АРІОЛ" в тому числі і на автомобіль ІВЕКО 130 Е15 держ. № ВО 5213 АА. Термін дії ліцензійних карток аналогічний терміну дії ліцензії, але на момент перевірки ліцензійна картка на автомобіль ІВЕКО була загублена в зв'язку з зміною водіїв і відповідач звернувся за видачею дублікату.

Вказав, що на думку відповідача, з втратою документу - ліцензійної картки - не втрачено право на виконання внутрішніх транспортних перевезень, яка була поновлена 16.04.2010 р., а постанова про накладення фінансової санкції винесена 20.05.2010 р.

Зазначив, що перевірка транспортних засобів проводиться в місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у місцях пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, а згідно подорожного листка № АО-0001600 від 26.03.2010 р. автомобіль слідував за маршрутом Тернопіль-Чортківський район, а автомобіль ІВЕКО був зупинений для перевірки в с. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області, - не в місці вантаження або розвантаження автомобіля.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приходячи до переконання про задоволення позову судом враховано викладене, та те, що:

- згідно п. З "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.Києві та М.Севастополі.

- Відповідно до п. 21, 27 вказаного порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.

- ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 2 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік який визначений і ст.48 Закону - штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

26.03.2010 року, в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Тернопільській області було складено акт №150380 про те, що транспортний засіб марки ІУЕСО 130 Е15, номерний знак ВО 5213 АА, який належить ТзОВ "Аріол" надавав послуги по перевезенню вантажу без наявності ліцензійної картки - відсутність ліцензійної картки не заперечив водій під час здійснення перевірки, визнав і представник відповідача в судовому засіданні, який вказав, що на момент перевірки ліцензійна картка на автомобіль ІВЕКО була загублена в зв'язку з зміною водіїв і відповідач звернувся за видачею її дублікату.

Згідно вимог п.п. 25,27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" керівник органу державного контролю, розглянувши матеріали справи 20.05.2010 року виніс постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Копія постанови від 20.05.2010 р. була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 21.05.10р. і отримана 26.05.10р. Коваль, і як вказав представник відповідача, Коваль це співвласник і керівник товариства, а тому суд критично оцінює пояснення представника відповідача, що копія постанови від 20.05.2010 р. не була направлена відповідачу.

Суд критично оцінює і пояснення представника відповідача, що про складення акту № 150380 від 26.03.10р. відповідач не був повідомлений, оскільки, в подорожньому листку водія №АО 0001600 від 26.03.10р. інспектором зроблено особливу відмітку про складення акту № 150380 від 26.03.10р. і повідомлення про день 29.03.10р., час і місце його розгляду по суті. Судом враховано і те, що представником відповідача не спростовано пояснення представника позивача, що 29.03.10р., приходив представник відповідача, але після ознайомлення з актом він без пояснень просто пішов, а відмічено, що особа яка приходила немала відповідних повноважень.

Згідно вимог ст.ст. 69,70 КАСУ доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких окружний адміністративний суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об"єктивно з"ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення .

Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 11, 86, 158-163, 167 КАСУ, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»м.Тернопіль, вул.Живова, 31 код 32578370 в користь Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства у м.Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства України у Тернопільській області №31118106700002, МФО 838012, код платежу 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача коштів 23588119 суму штрафних санкцій 1700 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

/ В повному обсязі постанова складена 16.07.10р. /

Головуючий суддяЗагорський О.О.

копія вірна

СуддяЗагорський О.О.