Ухвала суду № 105661807, 09.08.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

09 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2631/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинцю Д.В.,

при секретарі судових засідань Костелей І.Ф.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2022 року, ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Ракущинець Андрія Андрошовича (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі відповідач), яким просить суд:

1) відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви;

2) визнання неправомірними дії Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження № 46105378;

3) скасувати постанову Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) про відкриття виконавчого провадження № 63861843 про стягнення виконавчого збору;

4) зобов`язати відповідачів поновити порушене право позивача шляхом зняття арешту з майна та коштів позивача;

5) витребувати від відповідача матеріали виконавчого провадження № 46105378 та № 63861843;

6) розгляд справи здійснити за участю сторін (а.с.1-5).

22 липня 2022 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було залишено дану позовну заяву без руху (а.с.18-21).

На виконання вимог ухвали від 22 липня 2022 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, зокрема сплачено судовий збір (а.с.25, 26).

04 серпня 2022 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.28, 29).

08 серпня 2022 року на адресу суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву та витребувані матеріали.

У судове засідання представник сторін не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши даний адміністративний позов суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

Чинним процесуальним законодавством визначено, що реалізувати своє право на звернення до суду за захистом порушених прав можливо лише в межах визначеного законом строку.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України? ? позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з статтею 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя? ? статті 122 КАС України).

Положеннями частини третьої?? статті 123 КАС України?? передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених?? КАС України.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною першою статті 287 КАС України також передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною першою статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 287 КАС України встановлені процесуальні строки для звернення учасників виконавчого провадження до суду з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує правомірність дій державного виконавця, які вчинилися ним в рамках виконавчого провадження ВП №46105378, а саме: щодо постанови про стягнення виконавчого збору та просить скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 63861843 про стягнення виконавчого збору. Зокрема, просить суд зобов`язати державного виконавця поновити порушене право позивача шляхом зняття арешту з майна та коштів позивача.

Проте позивач з даним позов звернувся тільки 19 липня 2022 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 січня 2015 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46105378, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також 26 січня 2015 року в межах виконавчого провадження ВП № 46105378 винесено відповідачем постанову про стягнення виконавчого збору. 12 квітня 2019 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також, з матеріалів справи встановлено, що 15 грудня 2020 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63861843, а подальшому 05 березня 2021 року було винесено постанову про накладення штрафу на майно боржника.

В обґрунтування причин пропущення строку звернення до суду позивач зазначає, що оскаржувані постанови відповідач позивачеві не надавав, а про існування таких йому стало відомо з отриманої відповіді від державної виконавчої служби.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, позивач власноруч написав заяву до відповідача, відповідно до якої просив закінчити ВП № 63861843 на підставі повного фактичного виконання рішення суду.

Так, листом від 29 червня 2022 року відповідач повідомив позивача про відсутність в нього підстав для закриття виконавчого провадження (а.с.10, 11).

Отже, позивач звертаючись до відповідача із заявою про закриття виконавчого провадження, на думку суду, ймовірно знав про існування такого.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Пунктом 1? ?статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод? ?(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 Європейський суд з прав людини зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 520/8425/19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Приписами статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до положень частини 3 статті 123 частини КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, враховуючи десятиденний строк звернення до суду з позовом з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, позовну заяву ОСОБА_1 через пропуск строку звернення до суду слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123,171, 240, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування постанови залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 287 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяД.В. Іванчулинець