Рішення № 105660, 29.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.06 р. Справа № 43/223

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі Мошнік О. Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” м. Кривий Ріг

2. Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

3. Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат” м. Кривий Ріг

про стягнення вартості нестачі в сумі 8350,94 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Бугай В.М. за дов. № 09-18/976 від 27.12.05р.

Від відповідача 1: представник не з’явився

Від відповідача 2: представник не з’явився

Від відповідача 3: представник не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” м. Кривий Ріг, Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат” м. Кривий Ріг про стягнення з відповідача 1 збитків від недостачі у розмірі 8350,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №14903 від 19.12.02р. з додатками, залізничні накладні №№ 45712212, 45712204, 052916, 052951, 45940651, 45994152, рахунки № 178 від 15.05.03р., № 175 від 13.05.03р., акт-розрахунок № 62/03 від 03.06.03р.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву від 11.08.2006р. № 95/06 проти позовних вимог заперечує по викладеним у відзиві доводам.

Відповідач 2 у відзиві № 2022/864 від 10.08.06р. позов не визнав, посилаючись на ст. 111 Статуту залізниць України, яка звільняє залізницю від відповідальності у випадку надходження вантажу у непошкодженому вагоні без ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Заявою № 2022/862 від 10.08.06р. відповідач 2 просить суд застосувати до позивача строк позовної давності.

Відповідач 3 відзиву на позов не надав, його представник у судове засідання не з’явився.

Нез’явлення в судове засідання представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу та відповідачу 2 у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, приймаючи до уваги доводи відповідачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат ”Азовсталь” м. Маріуполь та товариством з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” був укладений договір № 14903, предметом якого є поставка продукції - аглоруди.

Відповідно до умов вказаного договору у травні 2003 року до адреси позивача по договору № 14903 від 19.12.2002р. від вантажовідправника – відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат” шляхом відправлення залізницею по залізничним накладним № 45712204, 45712212 надійшли вагони з аглорудою.

Вагони прибули у справному стані, без слідів розкрадання, тому був виданий позивачеві без перевірки ваги згідно із ст. 52 Статуту залізниць, про що свідчить відмітка в накладних. Тому підстави для звернення до залізниці з вимогою про складання комерційного акту були відсутніми, вагони прийняті без переваження залізницею та видані одержувачу вантажу.

Пунктами 7.2 – 7.6 договору № 14903 від 19.12.2002р. сторони передбачили порядок переваження вантажу, що прибув до станції призначення, а також приймання вантажу за кількістю.

Так, сторони встановили (п. 7.6.5), що остаточні результати перевірки кількості продукції та оброблення результатів зважування є акти-розрахунки.

В порядку, передбаченому умовами договору, позивачем здійснено переваження вагонів, що прибули по вищевказаним залізничним накладним, в результаті чого виявлена нестача аглоруди. По факту нестачі був складений акт-розрахунок № 62/03 від 03.06.03р. про відповідальну нестачу в розмірі 115,6 тн.

Виставлені позивачеві рахунки №№ 175 від 13.05.03р., 178 від 15.05.03р. на сплату вартості продукції, що поставляється, оплачені позивачем у повному обсязі , про що свідчить довідка про оплату. Претензій щодо неналежного виконання грошових зобов’язань з боку позивача відповідачем не пред’явлено.

Вартість нестачі у розмірі 115,6 тн. склала 8350,94 грн., яку позивач намагається стягнути з відповідача 1 як сторони по договору.

Недостача – це різниця у вазі чи кількості вантажу, прийнятого до перевезення і виданого вантажоодержувачу за однією накладною. Відповідальність вантажовідправника настає за наявності її вини.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, позивачем факт виникнення нестачі повністю доведено наданими до матеріалів справи доказами, зокрема, актом-розрахунком.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Статтями 623 Цивільного кодексу України, 224 Господарського кодексу України визначено, що у випадку порушення зобов’язання боржник повинен відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитками у розумінні ст. 225 Господарського кодексу є, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Таким чином, внаслідок недовантаження продукції позивачеві заподіяні збитки у вигляді вартості втраченого майна.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача 1 до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідач 2 наполягає на тому, що перевірку продукції щодо кількості необхідно було проводити на станції відправлення вантажу, оскільки умовами договору передбачено поставку продукції на умовах франко-перевізник. Проте, не звертає увагу на те, що вантажовідправником – відповідачем 3 не повідомлено позивача про можливість прийняття ним продукції на станції відправлення. Тому одностороннє приймання (переважування вантажу) відправником вантажу не може сприйматися у якості прийняття вантажу вантажоодержувачем.

Відповідач 1 неодноразово посилається також на право залізниці відмовляти у прийнятті вагонів, які недовантажені; позивача щодо вимоги до залізниці про перевірку продукції на станції призначення. Однак, такі дії є правами означених осіб, тому не можуть бути сприйняті як необхідність, без чого неможливо встановити факту нестачі.

Доводи відповідача 1 про те, що позивач не мав право проводити перевірку за кількістю безпосередньо на своєму підприємстві, спростовуються умовами договору, зокрема, п.п. 7.3, 7.4.1 договору чітко визначено, що покупцем здійснюється контрольне переваження одержаної продукції.

Слід зазначити, що судом не виявлено порушень правил відвантаження, транспортування і прийому продукції, що потягли за собою неможливість визначити, де і з чиєї вини виникла недостача продукції, з чим відповідач 2 пов’язує неможливість покладання на окрему сторону відповідальності за недостачу.

Одночасно, матеріали справи свідчать про однозначне покладання відповідальності за нестачу на сторону по договору – відповідача 1.

Відповідач 2 заявив про застосування судом строку позовної давності.

Так, згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Факт нестачі позивачем виявлено 03.06.2003р. (з моменту складання акту-розрахунку № 62/03), тобто строк позовної давності закінчився 03.06.2006р.

Позивачем надано клопотання про поновлення строку позовної давності за приписом п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України з посиланням на поважні причини його пропуску, зокрема, первісне звернення до суду було здійснено ним 02.06.06р., тобто до спливу строку позовної давності. Проте, позовна заява залишена судом без розгляду до виправлення позивачем порушень, припущених при її подачі. Тому вдруге позивач звернувся до суду 21.06.06р., вже з порушенням строку позовної давності.

Суд вважає причини пропуску позивачем позовної давності поважними, тому порушене право підлягає захисту.

Таким чином, враховуючи, що позивачем факт виявлення недостачі повністю підтверджено відповідними засобами доказування, суд дійшов висновку, що недостача вантажу утворилася внаслідок недовантаження продукції постачальником. Оскільки фактично вантажовідправником є стороннє підприємство – відповідач 3, обов’язок щодо сплати вартості збитків у вигляді встановленої недостачі покладається на сторону по договору – відповідача 1.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що заперечення відповідачів проти позову є недоведеними, вимоги Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” м. Кривий Ріг збитків від недостачі у розмірі 8350,94 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Позов відносно стягнення збитків у вигляді вартості нестачі з Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат” м. Кривий Ріг у розмірі 8350,94 грн. слід залишити без задоволення за недоведеністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.56 Конституції України, ст.ст. 11, п. 5 ст. 267, 509, 526, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” м. Кривий Ріг збитків від недостачі у розмірі 8350,94 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудснаб” (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Мелешкіна, 23, код ЄДРПОУ 30442219) на користь Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) збитки від недостачі у розмірі 8350 грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову відносно стягнення збитків у вигляді вартості нестачі з Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат” м. Кривий Ріг у розмірі 8350,94 грн. відмовити.

У судовому засіданні 29.08.2006р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Зубченко І.В.

5 прим.