Ухвала суду № 105656973, 02.08.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5036/22

Провадження № 1-кс/201/1647/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: слідчого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора - Дударєвої А.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - адвоката Старика А.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Бурикіна В., за погодженням з прокурором Донецької обласної прокуратури Харасайло Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дружківці, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022050000002689 від 28.07.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що громадянин України, ОСОБА_1 , в період часу з 27 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року, більш точний час в ході розслідування не встановлений, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території м. Дружківки, Краматорського району, Донецької області за допомогою власного мобільного телефону марки Росо моделі ХЗ Pro, із міжнародними ідентифікаторами мобільного обладнання: IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 , із встановленою в ньому SIM- карткою оператора мобільного зв`язку із номером абонента НОМЕР_3 , за допомогою месенджеру «Telegram», із власного акаунту під назвою «Пикирующий сокол» здійснював поширення невстановленому в ході досудового розслідування абоненту на ім`я « ОСОБА_2 », яка користується номером абонента НОМЕР_4 інформації військового характеру щодо місць дислокації підрозділів ЗС України, а саме про розташування підрозділів Збройних сил України на території TOB «КОРУМ Дружківській машинобудівній завод за адресою: Донецька області, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 7 та розташування підрозділів Збройних сил України у приміщенні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 м. Дружківки за адресою: Донецька області, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Косарева, буд. 7, чим поширив в умовах воєнного стану, інформацію про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливістю їх ідентифікації на місцевості, тобто такої інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України.

По даному факту 28 липня 2022 року були внесені відомості до ЄРДР за № 22022050000002689, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

28 липня 2022 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.

29 липня 2022 року ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 42, 276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, не має постійного місця проживання у м. Дніпрі, у зв`язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор Дударєва А.А. у судовому засіданні клопотання підтримала та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник - адвокат Старик А.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність достатніх доказів наявності заявлених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та просив обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

З матеріалів клопотання встановлено, що 28 липня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022050000002689, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

28 липня 2022 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину та 29 липня 2022 року останнього повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, довідка від 28 липня 2022 року, акт від 28 липня 2022 року, протоколи огляду від 21 липня 2022 року, 30 липня 2022 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 29 липня 2022 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , не має постійного місця проживання у м. Дніпрі, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді восьми років позбавлення волі; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни наданих ними показань на свою користь, враховуючи, що останній має можливість отримати анкетні дані свідків з протоколів їх допиту.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.

В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, вчинив вказане у період дії воєнного стану, не має постійного місця проживання, роботи і міцних соціальних зав`язків у м. Дніпрі, де здійснюється досудове розслідування, тож, з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави.

Так, частиною п`ятою ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому у виключних випадках якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму.

У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про його особу, а також обставини, встановлені під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема те, що вказане діяння вчинено в період дії воєнного стану й спрямоване проти підрозділів Збройних сил України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн., оскільки застава у іншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Бурикіна В., за погодженням з прокурором Донецької обласної прокуратури Харасайло Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком дії до 25 вересня 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 25 вересня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн. (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн. (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений об 11.30 годині 03 серпня 2022 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Слідчий суддя К.О. Шелестов