Рішення № 105650599, 18.07.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1296/21

Провадження № 2/375/50/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 липня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Чорненької О.І.,

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка, зареєстрована у будинку за вказаною адресою, проте після того як розірвала відносини з сином позивачки переїхала проживати до м. Біла Церква Київської області, тому фактично не проживає за місцем реєстрації з вересня 2018 року.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 25.02.2022 позовна заява прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 16 годину 00 хвилин 26.04.2022 та викликано відповідачку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання судовою повісткою, направленою за останнім відомим місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади за посиланням: https://rk.ko.court.gov.ua.

Ухвалою суду від 26.04.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 15 годину 30 хвилин 07.06.2022 та задоволено клопотання сторони позивача про виклик свідків.

У судове засідання призначене на 07.06.2022 прибули позивач та свідки: ОСОБА_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , які надали пояснення по справі.

Відповідачку про розгляд справи повідомлено шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті суду від 23.05.2022. Однак, остання на судовий розгляд не прибула.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, свого представника у підготовче засідання не направила, однак, через канцелярію суду, представник третьої особи Мосейчук М.В. надіслала заяву в якій зазначила, заперечення, заяви, клопотання зі сторони Рокитнянської селищної ради відсутні, щодо розгляду справи за наявними матеріалами не заперечує та просить судове засідання здійснювати у відсутності Рокитнянської селищної ради та її представника.

Заслухавши думку осіб, які з`явилися у судове засідання, суд ухвали у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкласти на 11 годину 30 хвилин 18.07.2022, але допитати свідків.

У судове засідання призначене на 18.07.2022 сторони та третя особа не прибули. Однак, через канцелярію суду.

Відповідачку про розгляд справи повідомлено шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті суду від 09.06.2022. Правом на надання відзиву відповідачка не скористалася, клопотань, заяв по справі до суду не надсилала.

Позивачка подала заяву, якою просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін за наявними письмовими матеріалами.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

відповідач не подав відзив;

позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи позицію позивачки, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 , доводиться Свідоцтвом про право особистої власності на побудову від 10.04.1996 року.

З довідки про склад сім`ї № 670 від 16.03.2020 та з Будинковою книгою АДРЕСА_1 , в домі зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 - власник, 1962 року народження; ОСОБА_5 - чоловік, 1956 року народження; ОСОБА_6 - син, 1994 року народження; ОСОБА_2 - невістка, 1991 року народження.

Фактично в домі проживаю позивачка, чоловік та їхній син. Невістка ОСОБА_2 розірвавши відносини з сином, переїхала до м. Білої Церкви та не проживає в домі з вересня 2018 року. Адреса проживання відповідачки - ОСОБА_2 не відоме та засоби зв`язку з нею не відомі.

З акту обстеження матеріально-побутових умов від 16.03.2020 складеного комісією у складі депутатів Рокитнянської селищної ради Кобзара О.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які провели обстеження матеріально-побутових умов позивачки за адресою: АДРЕСА_1 . При обстеженні встановлено, що сім`я проживає в приватному будинку з господарськими спорудами. Будинок опалюється газовим котлом двохконтупний, який нагріває і воду. За вказаною адресою проживає господарка з чоловіком та сином. Невістка, ОСОБА_2 , з вересня 2018 року з сином не проживає за вказаною адресою, а живе на квартирі, що знімає в м.Біла Церква.

Актом обстеження матеріально-побутових умов від 28.09.2021, який

виданий ОСОБА_1 , встановлено наступне: склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_2 яка прописана, але фактично проживає в м. Сквира.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що живе навпроти АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_1 з сім`єю. Зазначила, що на початку весни років два назад ОСОБА_2 виїхала з усіма своїми речами з будинку за вказаною адресою. З того часу ОСОБА_2 до будинку не приїжджала.

Свідок ОСОБА_3 проживає поблизу будинку ОСОБА_1 . Зазначила, що знає як ОСОБА_2 зібрала речі років 1,5-2 назад у виїхала з будинку ОСОБА_1 , де вона проживала як невістка. З того часу ОСОБА_2 до будинку не приїжджала.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до частини 1 статті 156 ЖК України, з урахуванням положень частини 1 статті 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, виникнення права членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватися цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, і припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім`ї на користування цим будинком.

Згідно з вимогами частини 2 статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статтей 16, 386, 391 ЦК України.

Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до частини 1 статті 495 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Заслухавши позивачку, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити.

Позивачем доведено, що відповідач, ОСОБА_2 , не проживає у будинку АДРЕСА_1 , з 2018 року, не сплачує комунальні платежі та не здійснює його обслуговування, а реєстрація відповідачки у належному йому будинку створює об`єктивні незручності та суттєві перешкоди у користуванні зазначеним майном.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про задоволення позовних вимог шляхом усунення перешкод у користуванні житловим будинком, зокрема визнання ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартира АДРЕСА_1 .

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, згідно з квитанції про сплату № 33420 від 12.10.2021.

На підставі ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 321, 379, 405, 495 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 76-89, 141, 200, 206, 258, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою що втратила право користування жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, згідно з квитанції про сплату № 33420 від 12.10.2021.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення виготовлено 18 липня 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ: 04358997, адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, вул. Незалежності, буд. 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА