Рішення № 105645243, 08.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8212/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року догляду за донькою інвалідом І групи ОСОБА_2 , яка була інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року позивач здійснювала догляд за донькою ОСОБА_2 , особою з інвалідністю з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний факт встановлено рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили. Зазначила, що з 05.01.2005 року її доньку визнано особою з інвалідністю І групи, підтвердженням чого є акт №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року. У зв`язку із цим, 03.02.2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу часу догляду за донькою-особою з інвалідністю І групи з 05.01.2005 року по 04.08.2005 року, однак у відповідь отримала відмову. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач звернулася до відповідача із заявою довільної форми, в якій просила зарахувати їй до страхового стажу період догляду за донькою ОСОБА_2 особою з інвалідністю з дитинства. Зазначив, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1), затверджено зразок та форму заяви, яка подається до органу, що призначає, проводить поновлення та перерахунок призначених пенсій. Втім, у даному випадку позивач не дотримала процедури звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії, передбаченої Порядком №22-1, у зв`язку із чим відповідач розглянув її в межах повноважень відповідно до Закону України «Про звернення громадян». По суті спору вказав, що з огляду на зміст положень ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 відсутні підстави для зарахування до стажу роботи позивача періоду здійснення догляду за донькою, особою з інвалідністю І групи, з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року. За таких обставин, вважає, що дії відповідача є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 08.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області інформацію щодо того чи отримувала ОСОБА_1 у період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року допомогу або компенсацію відповідно до законодавства як непрацююча працездатна особа, яка здійснювала догляд за донькою, особою з інвалідністю І групи, ОСОБА_2 .

04.08.2022 року від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2022 року про витребування доказів.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка визнана особою з інвалідністю ІІ групи; причина інвалідності - інвалідність з дитинства.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року здійснювала догляд за донькою ОСОБА_2 , інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акта №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року, ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю І групи.

03.02.2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу час догляду за донькою-особою з інвалідністю І групи з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року.

Листом відповідача від 23.03.2022 року №3169-2068/Г-52/8-1300/22, надісланим у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21 жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Для зарахування до страхового стажу періоду догляду за донькою, особою з інвалідністю з дитинства, з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року немає підстав.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом, в якому оскаржує не зарахування часу догляду за донькою-особою з інвалідністю лише в період з 05.01.2005 року по 04.08.2005 року.

Зазначені обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004 року, передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Згідно визначень, наведених у ст.1 Закону №1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, відповідно до п.9 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Ця норма набрала чинності з 01.01.2005 року.

У спірний період вказана норма була викладена в іншій редакції у п.14 ст.11 Закону №1058-IV, відповідно до якої загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно п.1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року№558 (далі Порядок №558), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги (п.5 Порядку №558 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 ст.14 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.

За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14, 16 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації (ч.6 ст.20 Закону №1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На виконання ч.6 ст.20 Закону №1058-IV постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2004 року №1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №1092), який, зокрема, визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.

Відповідно до п.п.3, 8 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), обчислення і сплата страхових внесків за вказаних осіб провадиться страхувальниками: районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення. Страхувальники, зазначені у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку, сплачують страхові внески за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення, допомога або компенсація.

Згідно п.7 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум з їх банківських рахунків на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням цих страхувальників.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що з 01.01.2005 року до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи, підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню за умови отримання нею компенсаційних виплат, з яких здійснюється відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що, в свою чергу, зумовлює виникнення у такої особи страхового стажу.

Як встановлено рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.12.2021 року у справі №465/2991/21, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , у період з 27.11.1997 року по 04.08.2005 року здійснювала догляд за донькою ОСОБА_2 , інвалідом з дитинства, що потребувала стороннього догляду та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акта №29/2 огляду МСЕК від 05.01.2005 року, ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю І групи.

Втім, як видно з витребовуваних судом документів та й не заперечується позивачем, остання не отримувала у період з 05.01.2005 року до 04.08.2005 року допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. А тому, враховуючи імперативні приписи п.9 ст.11 Закону №1058-IV, вказане свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення її прав та інтересів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.