Ухвала суду № 105643836, 08.08.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 серпня 2022 рокуСправа №160/1600/22Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контроля за виконанням рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено повністю.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року протиправними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше сплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення набрало законної сили 19 квітня 2022 року.

25 квітня 2022 року позивачу ОСОБА_1 видані виконавчі листи по справі.

29 липня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контроля за виконанням рішення по справі в якій позивач просить:

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17 березня 2022 року № 160/1600/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині виплати заборгованості, що виникла за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року у розмірі 318935,68 грн.

В обгрунтування заяви позивачем зазначено, що 25.04.2022 року та 03.05.2022 року він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про добровільне виконання рішення суду від 17.03.2022 року. Листом від 30.06.2022 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (вих. № 15414-10672/М-01/8-0400/22) позивача було повідомлено про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 року по справі № 160/1600/22 виконано частково, а саме, в частині здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098. Що стосується виплати заборгованості за період 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року у розмірі 318935,68 грн., то вона буде виплачена лише після надходження до пенсійного органу бюджетних асигнувань, виділених для цієї мети. Тобто, вважає позивач, пенсійний орган відмовляється від виконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_2 зазначено, що 29.04.2022 року він звернувся із заявою про примусове виконання рішення до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро). 03.05.2022 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 68916006 з виконання виконавчого листа № 160/1600/22. Оскільки відповідачем рішення суду не виконано, просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк про виконання рішення суду.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно із вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В абз. 1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Відповідно достатті 372 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першоїстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Частиною першоюстатті 11 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм судом зроблено висновок про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС Українивизначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимогстатті 383 КАС України,особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальнимзакономвстановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому суд зазначає, що вищезазначені правові норми ст.ст. 382 та 383КАС Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

Нормами КАС України передбачено, що існують наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Тобто, встановлення судового контроля за виконанням рішення по справі є правом, а не обов`язком суду, а підставами для його встановлення є обставини, що свідчать про бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення.

Крім того суд зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

При цьому, стаття 167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, частиною 1 статті 167 КАС України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

З наданих до суду позивачем доказів щодо виконання рішення суду від 17.03.2022 року встановлено, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1600/22 виконано частково (в частині здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098). Що стосується виплати заборгованості за період 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року у розмірі 318935,68 грн., то вона буде виплачена лише після надходження до пенсійного органу бюджетних асигнувань, виділених для цієї мети (лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 30.06.2022 року за вих. № 15414-10672/М-01/8-0400/22).

Тобто, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення суду від 17.03.2022 року виконано, як в частині проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача, так і в частині перерахунку пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року та визначено розмір заборгованості - 318935,68 грн.

За таких обставин, суд вважає безпідставними твердження позивача з приводу того, що пенсійний орган відмовляється від виконання рішення по справі.

Та обставина, що заборгованість з пенсійних виплат у сумі 318935,68 грн. не була виплачена позивачу у зв`язку із відсутністю у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області бюджетних асигнувань, виділених для цієї мети, не свідчить про бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, оскільки пенсійним органом було вжито всіх залежних від нього заходів для забезпечення належного виконання рішення суду, зокрема: здійснено перерахунок основного розміру пенсії; визначено розмір заборгованості за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, передбачено, що боржник (орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Тобто, виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 року по справі № 160/1600/22 в частині виплати заборгованості за період 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року у розмірі 318935,68 грн., повинно здійснюватись у порядку черговості відповідно до вищезазначеного Порядку.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що саме на виконавчу службу покладено обов`язок щодо примусового виконання рішень.

Позивачем до заяви про встановлення судового контроля за виконанням рішення по справі надано копію постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. від 03.05.2022 року про відкриття виконавчого провадження №68916006 за виконавчим документом виконавчий лист № 160/1600/22 від 22.04.2022 року про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше сплачених сум.

Між тим, жодного доказу на підтвердження того, що виконавчою службою протягом трьох місяців (виконавче провадження відкрито 03.05.2022 року) здійснювались процедури по примусовому виконанню рішення, позивачем до суду не надано.

Доказів оскарження бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №68916006, до матеріалів заяви не долучено.

Не надання заявником відомостей про стан виконавчого провадження №68916006 на момент розгляду заяви, за умови, що саме на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) покладено обов`язок щодо виконання рішення суду, позбавляє суд можливості з`ясувати фактичні обставини справи та вирішити питання про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

Частиною 2 статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є очевидно безпідставною та необгрунтованою, у зв`язку з чим, підлягає поверненню заявнику без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контроля за виконанням рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева