Рішення № 105643695, 27.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Справа № 160/20678/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), оформленого листом від 06.08.2021 року №0400-010221-8/105014 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу;

- зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, період з 18.05.1992 року по 02.08.2016 року роботи гірничим на геологічних роботах (підземним), нормувальник гірничий, нормувальником гірничим дільничним (підземним), геофізиком (підземним), гірничим на маркшейдерських роботах (підземним), за Списком №1, починаючи з 24.09.2019 року;

- зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, проте відповідачем відмовлено за відсутністю необхідного пільгового стажу. Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернулась до суду.

Ухвалою суду від 05.11.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україні), зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.11.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки у ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж за списком №1 для призначення пенсії. Крім того, зазначено, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 09.12.2010 по 02.08.2016, оскільки даний період вже зарахований до пільгового стажу за списком №1, що підтверджується розрахунком стажу (Форма РС-право). Стосовно зарахування періодів роботи: з 18.05.1992 по 03.08.1992, з 15.11.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 23.02.1999 до пільгового стажу роботи відсутні підстави, оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що позивач безпосередньо була зайнята повний робочий день на посадах передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи); в трудовій книжці відсутні записи про підтвердження пільгового періоду роботи за результатами атестації робочих місць. Також, комісією при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача та наданими документами не підтверджено зайнятість ОСОБА_1 на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що передбачено списком №1. Працівникам, зайнятим на підземних роботах менше половини робочого часу на рік, пенсії призначаються за Списком №2.

Крім того, відповідач зазначає що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки правовідносини виникли у вересні 2019 року, а з відповідним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у жовтні 2021 року, що є порушенням ст.122 КАС України.

Враховуючи, що вирішення питання дотримання чи поновлення строку звернення до суду є першочерговим за розгляд справи по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 122 КАС України регламентовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На цій підставі можна зробити висновок, що КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків (можливість поділу строків звернення до адміністративного суду на загальні та спеціальні).

При цьому, зважаючи на особливий характер соціальних прав, необхідно вважати, що у справах, пов`язаних з їх захистом, належить застосовувати спеціальні строки.

Враховуючи те, що пенсія за своєю правовою природою є основним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст.1 Першого протоколу до Конвенції), видається, що до правовідносин, які виникають у спорах, пов`язаних із стягненням неотриманої з вини органів, які призначають та виплачують пенсію, сум пенсії, можна розглядати питання стосовно застосування строків, визначених в інших законах, зокрема, ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Верховний суд у своїх рішеннях неодноразово зазначив, що право на звернення до суду з метою встановлення певного статусу (у межах захисту права на соціальний захист) та, відповідно, виплати певних сум, пов`язаних з цим статусом, також не обмежено певним строком, крім права на стягнення відповідних сум, які обмежені періодом звернення особи з повним пакетом документів до суб`єкта владних повноважень, що уповноважений надавати такий статус.

Передчасність обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на виплату пенсії підтверджується також встановленим ст.ст.256 та 257 ЦК України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В іншому випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов`язок держави перед громадянином - 6 місяців.

Таким чином, шестимісячний строк може не застосовуватися за звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Також, імперативні вимоги ч.2 ст.17 КАС України передбачають, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Відтак, строк підлягає поновленню.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 24.09.2019 звернулась із заявою до відповідача про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

23.12.2019 адвокат в інтересах позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, оскільки відповіді на свою заяву про призначення пенсії позивачем не отримано.

06.08.2021 повідомленням №0400-010221-8/105014 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направлено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, зазначено, що страховий стаж позивача складає 33 роки 2 місяці 15 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку - 6 років 5 місяців 25 днів, тобто зниження пенсійного віку на 1 рік.

Позивач вважає відмову відповідача в призначенні пенсії протиправною, тому звернулась за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року (далі - Закон України №1788).

Закон України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до Конституції України, гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала в Рудоуправлінні ім.Кірова ДВО «Південруда»:

з 18.05.1992 по 03.08.1992 (наказ від 18.05.1992 №77) прийнята на шахту підземним гірником на геологічних роботах (запис №2-3);

з 15.11.1993 по 28.02.1995 (наказ від 15.11.1993 №203) прийнята на шахту підземним гірником на геологічних роботах (запис №4);

з 01.03.1995 по 23.02.1999 (наказ від 30.03.1995 №284) гірничим нормувальником (запис №5-6).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку №383).

Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку №383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1), підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2016 Комісією при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до наказу про атестацію робочих місць №770 від 22.08.1995 право на пільгове забезпечення за Списком №1 підтверджено гірникам на геологічних роботах (1010100г-11710) та нормувальникам гірничим дільничим (1010100г-24170), проте не підтверджено зайнятість ОСОБА_1 на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік.

Однак, суд не погоджується з таким висновком, оскільки за наявною в матеріалах справи довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії №146 від 15.09.2015 виданою ДП «Кривбасшахтозакриття» зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ш. «Северная» Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» за період: з 18.05.1992 по 03.08.1992 - підземний гірник на геологічних роботах; з 15.11.1993 по 28.02.1995 - підземний гірник на геологічних роботах; з 01.03.1995 по 23.02.1999 - гірничий нормувальник.

Також, з довідок №741, №472 від 23.09.2015 вбачається згідно з особових рахунків №4851 скільки відпрацьовано днів. В архіві ДП «Кривбасшахтозакриття» відсутні документи про роботу з неповним робочим днем, переведення на іншу роботу, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Отже, вказані довідки свідчить про те, що позивач працювала повний робочий день у відповідні періоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.12.2015 по справі №686/19687/14а.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року по справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці та довідках про роботу щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження її трудового стажу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що означені посади підземного гірника на геологічних роботах та гірничий нормувальник з повним робочим днем на шахті «Северная» Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» з 18.05.1992 по 03.08.1992; з 15.11.1993 по 28.02.1995; з 01.03.1995 по 23.02.1999 дають право на зарахування цих періодів до пільгового стажу. Відтак, необхідно зобов`язати відповідача зарахувати зазначені періоди роботи позивача до пільгового стажу.

Стосовно зарахування періоду роботи позивача з 09.12.2010 по 02.08.2016 до пільгового стажу за списком №1, суд бере до уваги, що даний період вже зарахований до пільгового стажу за списком №1 про що зазначив відповідач у відзиві та підтверджується розрахунком стажу (Форма РС-право).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд виходить з наступного.

Статтею 58 Закону України №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пенсію позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та її розрахунок, перерахунок, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за заявою позивача від 24.09.2019 року з урахуванням висновків суду.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 454грн. 00коп.

Керуючись ст.ст.9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , яке направлено листом-повідомленням №0400-010221-8/105014 від 06.08.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.05.1992 по 03.08.1992, з 15.11.1993 по 28.02.1995, з 01.03.1995 по 23.02.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова