Рішення № 105643300, 09.08.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 серпня 2022 р. Справа № 120/1440/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - відповідач 2), у якому просила:

визнати протиправною відмову та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.01.2022 за №3 щодо не призначення пенсії як державному службовцю по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603-8/2947 та 12.01.2022 № 0200- 0603-8/2948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ Про державну службу, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію як державному службовцю по віку з 13.01.2022 року ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603- 8/2947 та 12.01.2022 № 0200-0603-8/2948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ Про державну службу, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії відповідно до Закону України Про державну службу з 13.01.2022 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №3 від 13.01.2022 щодо не призначення пенсії як державному службовцю по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603-8/2947 та 12.01.2022 № 0200- 0603-8/2948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ Про державну службу, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09.07.2003 року, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

14.04.2022 року представником відповідача Головного управління ПФУ у Вінницькій області подано відзив на адміністративний позов, якому зазначено, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України Про державну службу № 889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

До 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" від 16.12.1993 р.

Вказує, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу №3723- ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 цього Закону і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу № 889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Рішенням Головного управління позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу та у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав для вчинення таких дій Головним управлінням.

Враховуючи наведене, відповідач 1 вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідачу 2, враховуючи проведення активних бойових дій у Харківськй області, повторно направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, яку ним отримано 25.05.2022 року.

20.07.2022 року надійшов відзив від відповідача 2 надійшов відзив аналогічний за змістом відзиву відповідача 1.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримувала пенсію згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058- ІV від 09.07.2003 року.

З 26.07.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком згідно положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII.

На момент призначення пенсії позивач не звільнилася та продовжувала працювати на посаді начальника Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

З 26.10.2020 року позивача переведено на пенсію по віку відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яку вона отримувала по 12.01.2022 року.

Наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.01.2022 року позивача звільнено з посади начальника управління ретроконверсії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у зв`язку з виходом на пенсію на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 83 Закону України від 10 грудня 2015 року №889- VIII Про державну службу.

Станом на 13.01.2022 року стаж роботи позивача становить 45 років 02 місяці 02 дні, а стаж державної служби - 25 років 11 місяців 01 день.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603-8/2947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, виданої на ім`я позивача, заробітна плата станом на січень 2022 року в загальному розмірі становить 13375,00 грн, яка включає посадовий оклад, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 25 років 11 місяців 01 день).

У довідці Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603-8/2948 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої на ім`я позивача, вказано, що для призначення пенсії згідно з пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ Про державну службу про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2021 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

13.01.2022 року позивач звернулася до відповідача1 із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, а саме: переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на пенсію за віком відповідно Закону Про державну службу з урахуванням довідок № 0200-0603-8/2947 та № 0200-0603-8/2948 від 12.01.2022 року .

За наслідками розгляду заяви позивача, Відділом перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення № 3 від 13.01.2022 року, яким відмовлено в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням довідок № 0200-0603-8/2947 та № 0200-0603-8/2948 від 12.01.2022 року .

Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016 року.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби, що і дотримано позивачем.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VІІІ займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889- VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. Отже, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Починаючи з 01.05.2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-УІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. При цьому, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи наведені норми, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі № 676/6166/17.

Щодо стосується обчислення розміру пенсії державного службовця, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входять:

основна заробітна плата як - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці [норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки]. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок [окладів] і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата як - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналогічні положення містяться й в підпунктах 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2.2. Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 році за № 114/8713 (далі - Інструкція № 5), де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування; суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Відповідно до підпунктів 2.3.2 та 2.3.3 пункту 2.3 Інструкції № 5 до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат входять: винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків.

Згідно із ч. 1 статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 1 статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 березня 2019 року у справі №712/14740/16-а, у постанові від 14.08.2018 року у справі № 468/1212/16-а, у постанові від 14.08.2018 року у справі № 127/15400/17, у постанові від 13.11.2018 року у справі № 415/6846/16-а, у постанові від 23.11.2018 року у справі №638/981/17, у постанові від 23.11.2018 року у справі №184/157/17 та у постанові від 02.04.2019 у справі № 570/4196/16-а.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що пенсія позивачу повинна обчислюватись згідно довідок, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.01.2022 № 10200-0603-8/2947 та № 10200- 0603-8/2948.

Щодо посилань відповідачів на поставнови Верховного суду у справах №К/9901/6491/18 та К/9901/15642/18, то такі відхиляються судом, оскільки спірні правовідносини стосуються права на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням пенсії працюючих державних службовців, а в даній справі позивач просить перевести її на отримання пенсії за іншим законом, а саме відповідно до Закону України «Про державну службу».

З метою ефективного захисту порушених прав особи суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати відповідача вчинити дії з метою призначення (переведення) позивача на отримання пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ Про державну службу, провівши перерахунок та виплату недоплачених коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.01.2022 за №3 щодо не призначення пенсії як державному службовцю по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603-8/2947 та 12.01.2022 № 0200-0603-8/2948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 13.01.2022 року ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% від суми заробітної плати на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.01.2022 № 0200-0603- 8/2948 та 12.01.2022 № 0200-0603-8/2947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії відповідно до Закону України Про державну службу з 13.01.2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )

Відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, Харківська область, 61000)

Повне судове рішення виготовлено та підписано суддею 09.08.2022 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна