Ухвала суду № 105641363, 09.08.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3319/22

Провадження № 1-кс/545/159/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

слідчого судді - - Потетій А.Г.,

при секретарі - Лисенко І.Б.

за участю прокурора - Бордюгова С.М.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в м. Полтава в режимі відеоконференції з ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області Татаренко Т.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022221160000554 від 23.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.

08.08.2022 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання ст. слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області Татаренко Т.О., погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області Мозговим М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022221160000554 від 23.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2022, в день, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 знаходились на березі водойми «Гайдучка», яке розташоване по вул. Стадіонна, неподалік буд. 1, смт Бабаї, Харківського району, Харківської області.

Перебуваючи у вказаний період часу за вище вказаною адресою в ОСОБА_1 , 1963 р.н., виник раптовий корисливий, злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону «SAMSUNG С5212» з метою реалізації свого раптового, корисливого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно, умисно, повторно та в умовах воєнного стану з корисливих мотивів викрав мобільний телефон «SAMSUNG С5212», темно-червоного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_2 , 20.09.1972, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1945/22 від 29.07.2022, склала 380 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 380 грн.

Органом досудового розслідування 03.08.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, не має законних джерел доходів та стійких соціальних звязків, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Дослідивши клопотання та матеріали справи в межах заявленого клопотання судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, не маючи стійких соціальних зв`язків з родичами, постійного та тимчасового джерела прибутку, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст.22 КПК України (ч.1 ст.177 КПК України).

По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі й показаннями потерпілого та свідка, які особисто йому відомі, і перебуваючи на волі підозрюваний буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини в кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваний ОСОБА_1 може мати інформацію щодо їх фактичного місця перебування, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування потерпілий вже був допитий, однак суд відповідно до ст.ст.23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України).

По-третє, враховуючи, обставини вчиненого злочину, спосіб життя та заробітку, ОСОБА_1 та відомості, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, що в свою чергу свідчить про те, що останній може продовжити свою злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, це свідчить про його соціальну небезпеку особи, та унеможливлює її перебування в даний час у суспільстві, тому в органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України) що карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, не працює, не має постійних та законних джерел доходів, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, останній раз 21.09.2020 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, характеризується негативно, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При цьому інших об`єктивних даних щодо спростування характеристики особи підозрюваного ОСОБА_1 суду не представлено.

Враховуючи встановлені обставини і ризики, суд вважає, що вони в даний час свідчать про необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та об`єктивну неможливість застосування відносно обвинуваченого більш м`яких видів запобіжного заходу, що передбачені ч.1 ст.176 КПК України, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище зазначеним ризикам, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно п.5 ч.2ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов`язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Частиною сьомою ст.182 КПК України встановлено, що у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Тому, беручи до уваги вище зазначене та з врахуванням суспільної небезпечності кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , також те, що обвинувачений є раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620,00 грн. (20х2481,00 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою тривалістю 60 діб, а саме: з 09 серпня 2022 року до 07 жовтня 2022 року включно.

Взяти ОСОБА_1 під варту негайно.

Для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Встановити ОСОБА_1 суму заставиу розмірі20розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає49620,00грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять грн. 00 коп.), яку можливо внести на депозитний рахунок отримувача № UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з`явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.Г. Потетій