Ухвала суду № 105639587, 09.08.2022, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/686/20

2-з/689/11/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2022 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районнийсуд Хмельницькоїобласті ускладі:головуючого судді Кульбаби А.В.,з участю:секретаря судовогозасідання ЛебеденкоО.М.,розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, Відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, державного реєстратора Маківської сільської ради Маківської сільської об`єднаної територіальної громади Козловець Лесі Миколаївни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень сесії сільської ради, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записів про право власності та державної реєстрації земельних ділянок.

8 серпня 2022 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області винесена ухвала про залучення правонаступників позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (доньку позивача) та ОСОБА_5 (дружину позивача).

8 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій з метою забезпечення виконання рішення суду просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6825880800:03:030:0144. Зазначила, що висновком експерта від 17.06.2022р. встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825880800:03:030:0144, яка належить ОСОБА_3 , накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6825880800:03:030:0002, яка належить ОСОБА_2 . Необхідність забезпечення позову обґрунтована високою ймовірністю та вигідністю відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 іншій особі. Відповідач отримав докази незаконної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825880800:03:030:0144 та набуття права власності на неї. Передбачаючи можливі наслідки, відповідачу достатньо відчужити земельну ділянку іншим особам, щоб унеможливити задоволення позову або його виконання. Аналогічні дії відповідач може зробити після ухвалення рішення суду, але до набрання ним законної сили, що потягне неможливість виконання судового рішення в майбутньому. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Дослідивши матеріали, додані до заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Твердження позивача про те, що власник земельної ділянки з кадастровим номером 6825880800:03:030:0144 ОСОБА_3 може відчужити зазначену земельну ділянку, нічим не обґрунтовані. Так, судом встановлено, що позовна заява подана позивачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, з моменту подачі позову і станом на сьогоднішній день пройшло 2 роки і 4 місяці. А за цей проміжок часу відповідач ОСОБА_3 не відчужив власну спірну земельну ділянку.

Доводи позивача про те, що у випадку незабезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 6825880800:03:030:0144 існує ризик, що вона може бути відчужена на користь третіх осіб, не підтверджені жодними доказами, а є лише припущеннями. Тому твердження позивача про те, що у разі задоволення позовних вимог, позивач не зможе використовувати свої земельні ділянки для власних потреб та користуватись усіма правомочностями власника, суд до уваги не бере.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання протиправними та скасування рішень сесії сільської ради, визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, записів про право власності та державної реєстрації земельних ділянок.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про задоволення позовних вимог.

Отже, суд приходить до переконання, що зазначений вид забезпечення позову (накладення арешту на земельну ділянку) не є співмірними, і не відповідають змісту заявлених позовних вимог.

Судом також встановлено, що 16 квітня 2020 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області винесена ухвала про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Керницької О.В., про забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Кульбаба