Ухвала суду № 105631226, 09.08.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7608/20

Провадження № 1-кп/219/370/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., суддів Лапченко О.М., Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., прокурора Самедова Є.Х., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Міщенка А.Т., розглянувши в режимі відеоконференції із Закарпатським апеляційним судом, Оболонським районним судом м. Києва з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медвин Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, командира 2-го гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини А2980, старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , в якому зокрема зазначено, що процесуальні ризики, що були підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, також враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 , може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується скоєнням ОСОБА_1 тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом зміни запобіжного заходу на більш м`який та підстав для визначення розміру застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не має. Також зазначено, що в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав.

Захисник Міщенко А.Т. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що жодного доказу на те, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду не надано, всі свідки знаходяться в різних місцях, не має з ними ніяких контактів та зв`язків, не доведено ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки доступу до вогнепальної зброї у обвинуваченого не має і якщо він буде звільнений ніхто йому доступ до зброї не надасть; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є припущенням, вигадкою та нічим не підтверджено. Вказує, що прокурор вже багато разів посилається на одні і ті ж обставини, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тяжкість покарання не може бути підставою для утримання особи під вартою. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, неодноразово заохочувався та має нагороди за військову службу, має на утриманні малолітню дитину, мати дитини проходить військову службу. Тому, враховуючи, що обвинувачення не обґрунтоване, ризики не доведені, є припущенням та перелічені згідно КПК, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, погодившись із думкою захисника, зазначивши, що не має наміру і бажання впливати на свідків, не має доступу для знишення матеріалів. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації та проживання.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не обґрунтовані і не доведені обставини, які можуть переконати суд змінити запобіжний захід.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.06.2022 року відносно, обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів тобто до 15 серпня 2022 року включно.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує враховує стадію судового провадження, воєнний стан, а також те, що ОСОБА_1 неодружений, має малолітню дитину, є військовослужбовцем, має нагороди та заохочення, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а також продовження існування ризиків, які не зменшилися, а саме вплив на свідків, які проходять службу разом з обвинуваченим; переховування від суду з врахуванням тяжкості покарання, а також те, що ОСОБА_1 після вчинення злочину в якому він обвинувачується залишив місце служби з метою переховування від органів досудового розслідування та направився за місцем свого мешкання та був затриманий співробітниками поліції у смт. Чутова Полтавської області.

Наявність інших ризиків прокурором не доведена.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_1 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на воєнний стан, а також те, ще одна повнолітня особа (сестра), яка зареєстрована з обвинуваченим в одному будинку висловила на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, також неможливо застосувати. Запобіжний захід у вигляді застави також не може бути застосований, оскільки відсутні докази на підтвердження матеріальної можливості внести кошти у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок у межах розміру передбаченому КПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 07 жовтня 2022 року (включно) та відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 07 жовтня 2022 року включно, з утриманням на гауптвахті Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку у ЗСУ.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити обвинуваченому та направити до Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку у ЗСУ для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

09.08.22

Головуючий суддя Н.М. Фролова

Судді О.М.Лапченко

Л.В.Шевченко