Ухвала суду № 105629863, 08.08.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5688/22

Провадження №1-кс/463/4205/22

У Х В А Л А

про повернення клопотання про арешт майна

08 серпня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022141360001113 від 26.07.2022, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (промислово-продовольчий торговий центр) площею 5211кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2606739646060), що за адресою: АДРЕСА_1 , та яке на праві приватної власності належить яке належить ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» (ЄДРПОУ 03001508) та на земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:03:001:0067, площею 0,66 га розташовану за адресою: м. Львів, вулиця Стара буд. 3, яка перебуває на праві постійного користування ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» (ЄДРПОУ 03001508).

Клопотання мотивує тим, що 25.07.2022 до ЧЧ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява від Львівської міської ради, про те що невідомими особами вчинено підроблення документів для будівництва за адресою: м. Львів, вул. Стара,3.

Крім цього, вході проведення досудового розслідування встановлено, що держаний реєстратор, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги чинного законодавства, зареєстрував право постійного користування на земельну ділянку площею 0,66 га з кадастровим номером 4610136600:03:001:0067, що за адресою м. Львів, площа Князя Осмомисла та на об`єкт нерухомого майна на ній, в наслідок чого Львівській міській раді спричинено матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, що є тяжкими наслідками.

Так згідно відомостей державного земельного кадастру, кадастровим реєстратором ОСОБА_5 було внесено відомості в державний земельний кадастр, що потягло за собою незаконну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0,66 га.

При цьому, у відомостях державного земельного кадастру кадастровим реєстратором зазначено рішення органу місцевого самоврядування № 262 від 21.06.1990 року, яке не має жодного відношення до земельної ділянки пл.. 0,66 га.

В подальшому, державним реєстратором ОСОБА_6 на підставі отриманих недостовірних відомостей з державного земельного кадастру, було проведено реєстрацію права постійного користування щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 0,66 га з кадастровим номером 4610136600:03:001:0067.

При цьому, окрім використання недостовірних відомостей з державного земельного кадастру, державним реєстратором ОСОБА_6 було також порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Так, Державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, в тому числі державна реєстрація обтяжень нерухомого майна, проводиться на підставі документів визначених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Відповідно до статті 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Доцільність накладення арешту у виді заборони розпорядження таким майном обґрунтовується розміром шкоди, яку може бути заподіяно внаслідок подальшого відчуження даного майна третім особам. Також, враховуючи отримані в ході досудового розслідування відомості, є достатні підстави вважати, що незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, псування, перетворення, втрати або пошкодження зазначеного майна, що перешкодить кримінальному провадженню, у зв`язку з чим просить клопотання задовольнити.

Згідно з ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Всупереч вказаним вимогам у клопотанні не зазначено та не долучено документи, які підтверджують факти наведенні у клопотанні, а саме дані із реєстраційної справи, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, а й будь-які відомості про власників чи володільців майна, що позбавляє слідчого суддю можливості розглянути вказане клопотання у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю власника майна та конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Також у клопотання не зазначено підстави та мету необхідності арешту майна відповідно до положень статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, оскільки слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України, а тому таке слід повернути прокурору, встановивши строк сімдесят дві години з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись вимогами ст.170-173, 309, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022141360001113 від 25.07.2022, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, про арешт майна, повернути прокурору Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_4 , встановивши строк сімдесят дві години з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1