Рішення № 105627766, 05.08.2022, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/533/22

Провадження № 2/536/453/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.

позивача ОСОБА_1 та її представника за довіреністю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 травня 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що вона є двоюрідною сестрою неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні і вихованні. Відповідач з 2016 року не проживає та не спілкується з дитиною, не бере участі в його вихованні, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не цікавиться станом здоров`я та не проявляє заінтересованості в його подальшій долі.

Просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, про підстави та обставини якого пояснили так, як це викладено в заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, де позов визнала, згодна щоб її позбавили батьківських прав та просила розглянути справу у її відсутність.

Третя особа: Служба у справах дітей Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надали заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та просили прийняти рішення в інтересах дитини.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її уповноваженого представника, дослідивши надані матеріали, і оцінюючи все в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також матеріально утримувати до досягнення нею повноліття.

На підставі ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктами 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Установлено, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Рокитненською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис № 13, який проживає з двоюрідною сестрою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та знаходиться на її матеріальному утриманні і вихованні.

Відповідач ОСОБА_3 з 2016 року з дитиною не проживає, не спілкується, не відвідує його, не цікавиться життям, здоров`ям, матеріально не утримує, виявляючи тим самим свою байдужість до його долі, участі у вихованні не приймає, що протирічить ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та вимогам ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно характеристики учня 11 класу ОСОБА_4 з Рокитненського навчально-виховного комплексу виконавчого комітету Омельницької сільської ради №292 від 12 серпня 2021 року неповнолітній ОСОБА_4 навчається в закладі з першого класу. Мати ОСОБА_3 з 2016 року не займається вихованням, навчанням та життям хлопця, в засіданнях батьківських зборів класу приймала участь його сестра ОСОБА_1 , в сім`ї якої хлопець проживає та знаходиться на утриманні.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що проживає з сестрою ОСОБА_1 та її чоловіком, з матір`ю не спілкується з 2016 року, вона не цікавиться його життям, зловживає алкогольними напоями, не має постійного місця проживання.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20 січня 2022 року № 5 ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" вказується, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

З огляду на викладене, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками та навмисно не виконує їх, що в відповідності до п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", є підставами для позбавлення її батьківських прав. Обставин, які перешкоджали б їй виконувати свої батьківські обов`язки не встановлено.

Так як позов задоволено, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. 40 коп., що підтверджено документально.

Керуючись статтями 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.164, 166 СК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. М. Клименко

Повне судове рішення складено 05.08.2022.