Постанова № 10562641, 09.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

№ 2а-326/10/2370

09.03.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Демиденко А. Г.,

відповідача Татаровський В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Чигиринське” Чигиринської міської ради до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги про сплату боргу та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Комунальним підприємством “Чигиринське” Чигиринської міської ради подано позов про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області неправомірними, скасування вимоги № ю 149 від 05.01.2010р. про сплату боргу, а також про зобовязання відповідача прийняти нову вимогу про сплату боргу з вимогою сплати страхових внесків в сумі, визначеній позивачем, та розстрочити сплату внесків, встановивши термін 12 місяців.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач проводить грошові надходження не на сплату щомісячних страхових внесків (як вказано у відповідних платіжних дорученнях), а на погашення заборгованості та штрафних санкцій, що в свою чергу призводить до нарахування чергових штрафних санкцій; скарга на оспорювану вимогу залишена відповідачем без задоволення; по даним бухгалтерського обліку позивача в нього рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 142246 грн. 87 коп.; позивач не є прибутковою організацією і вся фінансова діяльність закладена в тарифи надання комунальних послуг населенню, які на сьогоднішній день є збитковими, а прохання розстрочити сплату страхових внесків відповідач залишає без уваги.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати дії відповідача щодо зарахування грошових надходжень не на сплату щомісячних страхових внесків, а на погашення заборгованості та штрафних санкцій неправомірними, скасувати вимогу № ю 149 від 05.01.2010р. про сплату боргу, а також зобовязати відповідача прийняти нову вимогу про сплату боргу з вимогою сплати страхових внесків в сумі, визначеній позивачем, та розстрочити сплату внесків, встановивши термін 12 місяців.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю, просив в його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідачем всі дії вчинено відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію позивач, як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 35289128, зареєстрований Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.07.2007р., та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, є Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон).

Згідно частин 3, 6 статті 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до частин 6, 12 статті 20 Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Наявність заборгованості позивача по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені підтверджуються даними картки особового рахунку платника цих внесків та фактично ним не заперечується. Обставиною, яку позивач заперечує, є зарахування відповідачем сплачених поточних страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли раніше.

Частиною 5 статті 106 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення; у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, дії відповідача щодо зарахування сплачених позивачем поточних страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій вчинені відповідно до законодавства.

Частиною 3 статті 106 Закону передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до вимог Закону розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, згідно пункту 8.2. якої органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; вимога надсилається щомісяця протягом пяти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Отже, з урахуванням вищенаведеного вимога позивача про скасування вимоги про сплату боргу задоволенню не підлягає.

Пунктом 141 розділу XV Прикінцеві положення Закону установлено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

Згідно Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.05.2009р. № 15-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2009р. за № 521/16537, розстрочення здійснюється за рішенням органів Пенсійного фонду України за заявою страхувальника, яка надається (надсилається) управлінню Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті за місцем взяття на облік страхувальника.

Будь-які докази надання (надсилання) позивачем відповідачу заяви про розстрочення відповідних несплачених сум відсутні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За вказаних обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 15.03.2010р.

СуддяВ.О. Гаврилюк