Постанова № 10562601, 23.07.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2580/10/1970

"23" липня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Лавренюк О.М.

за участю:

прокурора Олійника А.Д.

представника позивача Гук М.В.

представника відповідача Міц І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі до спільного українсько - польського товариства з обмеженою відповідальністю «Міф ЛДТ»про стягнення коштів, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Теребовлянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до спільного українсько - польського товариства з обмеженою відповідальністю «Міф ЛДТ»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені на суму 8366,30грн..

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем всупереч норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, пеня та штрафні санкції,внаслідок чого виникла заборгованість по їх сплаті.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені на суму 2357,66грн. станом на 1.05.2010р. Прокурор позов підтримав з врахуванням зменшення позовних вимог, з мотивів передбачених у позові просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, щодо заборгованості, на суму 2357,66грн. станом на 1.05.2010р. визнав повністю.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.

Відповідач, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р., ст.15 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” (затвердженої постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція).

Статтею 1 Закону України про пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., п. 5. Інструкції, відповідач зобовязаний сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;

Ставки страхового збору встановлені ст. 4. Закону України, підп. 4.1., 4.4. п. 4. Інструкції встановлюються для підприємств в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 2.1.1, 2.1.2. п.2.1 цієї Інструкції, а для фізичних осіб в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 4.4. п. 4. цієї Інструкції.

Обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески органам Пенсійного фонду України збору покладено на страхувальника, згідно п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 9.3.2. Інструкції встановлено, що коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду шляхом винесення рішення накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем, станом на 1.05.2010р., рахується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного Фонду на загальну суму 2357,66грн. в т.ч. недоімки зі сплати страхових внесків на суму 2341,13грн., штрафних санкцій на суму 9,50грн. та пені на суму 7,03грн.

Заборгованість в сумі 2357,66грн. не охоплена заходами примусового стягнення.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- розрахунком суми позовних вимог по спільно українсько - польському ТзОВ «Міф ЛДТ»;

- рішенням №63 від 02.04.2010р., про застосування фінансових санкцій (а.с.12);

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с.7-11);

- картками особового рахунку страхувальника.

Всупереч п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування, станом на 1.05.2010р. не сплачено заборгованості зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, пені та штрафних санкціях на суму 2357,66грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин заявлений позов підлягає до задоволення як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись, статтями 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.20,106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з спільного українсько - польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Міф ЛДТ»(код 21153340) на користь управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі (вул.22 Січня,17 м.Теребовля, Тернопільської області код 21156278) 2357,66грн. (дві тисячі триста пятдесят сім гривень 66 коп.) заборгованості, в т.ч. недоімка зі сплати страхових внесків на суму 2341грн., штрафних санкцій на суму 9,50грн. та пені на суму 7,03грн, яка виникла станом на 1.05.2010р.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.