Рішення № 105626, 04.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.06 р. Справа № 20/173

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця”

про стягнення 960,24 грн.

третя особа: Відкрите акціонерне товариство „Докучаєвський флюсодоломітний комбінат”, м. Докучаєвськ

За участю представників:

від позивача: Бережна А.Г. за довір.

від відповідача: Ігнатова Н.О. за довір.

від третьої особи: Селіверстов С.В. за довір.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрметалургтранс” звернулось з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення 960,24 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірна сума була списана з особового рахунку позивача без його згоди та за відсутністю достатніх на те підстав; також – на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного Кодексу України, п.3.6 Договору № Э -200654 від 30.12.2004р.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність та – відповідність дій залізниці вимогам договору № Э-200654 від 30.12.2004р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та гарантійного листа № 6806 від 28.10.05р. Також відповідач надав суду письмове клопотання щодо застосування, на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, позовної давності до вимог позивача, посилаючись на порушення останнім встановленого шестимісячного строку позовної давності.

Ухвалою суду від 07.07.06р. залучена до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство „Докучаєвський флюсодоломітний комбінат”. Третя особа свої пояснення щодо суті спору виклала у відзиві на позов.

Розгляд справи закінчено 16.08.06р. У судовому засіданні була оголошена перерва до 04.09.06р для підготовки та оголошення рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі договору № Э-200654 від 30.12.2004р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та договору про організацію перевезень вантажів №Д/М-01471/НЮ від 18.06.2001р., укладених між сторонами, позивач здійснював організацію перевезень вантажів по залізницям України. Як експедитору позивачу був присвоєний особовий код № 9106540 по всіх ТЕХПД Донецької залізниці для розрахунків за перевезення вантажів.

Відповідно до умов договору про організацію перевезень вантажів №Д/М-01471/НЮ від 18.06.2001р. відповідач зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів у приватному або у приватному орендованому залізничному рухомому складі позивача, відповідно до письмових інструкцій позивача.

Працівниками станції „Оленівка” Донецької залізниці на позивача нарахована плата за перевезення за відправкою у порожньому стані приватних вагонів №№ 59820696, 59821637 власності ДП „Укрспецвагон” на підставі дорожніх відомостей №№ 527685784, 52765783 від 30.10.05р. у розмірі 304,20 грн. без ПДВ та вагону-теплушка № 04378303 з провідником на підставі дорожньої відомості № 52765785 від 30.10.05р., призначенням ст. „Запоріжжя-Ліве” Придніпровської залізниці у розмірі 496,00грн. без ПДВ. Вантажовідправник даних вагонів виступала третя особа у справі.

Письмових інструкцій щодо відправлення зазначених вагонів позивач відповідачу не надавав, оплату за їх перевезення не гарантував.

Незважаючи на неузгодженість між сторонами суми 960,24грн. з ПДВ відповідач за переліками ТехПД-1 Донецької залізниці № 162 від 31.10.05р. списав спірну суму з особистого рахунку позивача без його згоди.

Зазначені дорожні відомості були оформленні вантажовідправником – третьою особою із зазначенням позивача платником за перевезення, що підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на те, що:

- згідно ч.3 п. 2.6 „Правил розрахунків за перевезення вантажів”, відомості про надання послуг та їх вартість, підтверджуються підписами працівника станції і платника (у даному випадку - позивача)

- підпис платника (позивача) на відповідних дорожніх відомостях, на порушення ч. 3 п. 2.6 „Правил розрахунків за перевезення вантажів”, відсутній;

- відповідно п. 2.3 договору № Э-200654 від 30.12.2004р. залізниця зобов’язалася приймати до перевезення вантажі з оплатою через експедитора - позивача, згідно гарантійних листів; оплату перевезень спірних порожніх вагонів і теплушок, позивач не гарантував;

- згідно п. 4.1 договору № Э-200654 від 30.12.2004р. залізниця несе відповідальність перед позивачем за списання сум з його особового рахунку по документам, які не мають відношення до вантажоодержувача та у разі виявлення такого, негайно відновлюють неправильно списану суму на особовому рахунку;

- відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно.

позов обґрунтований та – підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на гарантійний лист позивача № 6806 від 28.10.05р. є безпідставним, оскільки зазначеним листом позивач гарантував оплату перевезень вагонів з вапняком для флюсування у вагонах - обкотишовозах ДП „Укрспецвагон”, а ні оплату за перевезення спірних порожніх вагонів.

Така правова позиція підтверджується висновками Верховного Суду України (Постанова ВСУ від 17.01.2006р. у справі № 5/53 (22/139), порушеній за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ВАТ «Запоріжсталь» про стягнення безпідставно списаних коштів у сумі 6‘932,52 грн.).

Твердження відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався 01.11.2005р – дня, наступного за днем останнього списання коштів з особистого рахунку позивача (згідно переліку ТЕХПД-1 №162) та з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України – закінчувався 03.05.2006р. (01-02.05.06р є святковими днями). Позов був надісланий до господарського суду саме 03.05.2006р., про що свідчить квитанція про прийняття кур’єрською поштою позовної заяви до відправлення № 38044003080 від 03.05.06р.), тобто – в межах шестимісячного строку позовної давності. Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, у зв’язку з чим – судом до уваги не прийняті.

Судові витрати мають бути віднесені на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 35, 43, 49, 82 – 84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000 м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалургтранс”, (49000 м. Дніпропетровськ, пл.Леніна,1, ЄДРПОУ 30095793) суму 960,24 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.; витрати по сплаченому державному миту 102,00 грн.

Суддя Татенко В.М.