ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-955/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря Дрижирук М.І.,
представника позивача - Кісельова Ю.Д.,
представника відповідача - Ворожка Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариствадо Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447, -
В С Т А Н О В И В:
09 березня 2010 року Холдингова компанія "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства /надалі по тексту- позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /надалі по тексту - відповідач/про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправильне визначення контролюючим органом граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІV квартал 2009 року внаслідок неправильного застосування статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що відповідно до статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок сплачується до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, тобто останнім днем сплати суми податку з власників транспортних засобів за ІV квартал 2009 року є 14 січня 2010 року, а позивач сплатив податок в сумі 85566,48 грн 22 січня 2010 року, про що свідчить квитанція від 22.01.2010 № 178.
В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, обєктивно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства зареєстрована Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 08.06.1993 та перебуває на обліку як платник податків та інших обовязкових платежів в Кременчуцькій обєднаній державній податковій інспекції.
ХК «АвтоКрАЗ»подано до Кременчуцької ОДПІ розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік. Згідно цього ж розрахунку загальна сума податку в 397163,00 грн на 2009 рік підлягала сплаті до 15.04.2009 в сумі 104659,50 грн, до 15.07.2009 в сумі 97501,17 грн, до 15.10.2009 в сумі 97501,17 грн, до 15.01.2010 в сумі 97501,16 грн.
Платіжним дорученням від 22.01.2010 № 178 позивач сплатив суму податку за ІV квартал 2009 року 22 січня 2010 року.
Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку ВАТ ХК «АвтоКрАЗ»/код 05808735/ з питання своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за результатами якої складено акт перевірки від 04.02.2010 № 43.
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447, яким на позивача покладено обовязок по сплаті штрафної санкції, встановленої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в сумі 8556,65 грн за затримку на 8 календарних днів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІV квартал 2009 року у сумі 85566,48 грн /з урахуванням погашеної суми 6375,03 грн та переплати в сумі 5559,68 грн/.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни /частина 1/; обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /частина 3/.
Пунктом 10 частини 1 статті 14 вказаного Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків та зборів /обовязкових платежів/.
Контроль за правильністю обчислення і справляння цього податку здійснюється органами державної податкової служби / Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ”/.
Частиною 1 статті 5 Закону України “ Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ” в редакції Закону, що діяла впродовж 2009 року, встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Водночас спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обовязкових платежів/, включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є відповідно до преамбули цього Закону - Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобовязань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, в тому числі за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань, встановлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону, яка передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону.
Це означає, що застосування пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», якою встановлений інший строк сплати податку, повинно здійснюватися згідно правила співвідношення спеціального та загального законів відповідно. Крім того, застосовується правило дії законів в часі та приймається, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнятий пізніше Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а відтак скасовує суперечні йому положення останнього.
Відповідно до пункту 19.6 статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
З огляду на це, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується платником податку у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації /розрахунку/.
Відповідно до абзаців 1-5 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону податкові декларації /розрахунки/ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств /абзац 6 підпункту 4.1.4 /.
За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»базовим податковим періодом звітного року, станом на 1 січня якого обчислюється податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в розумінні цього Закону є квартал, а відтак строк сплати податкового зобовязання з зазначеного платежу обчислюється, виходячи з базового податкового періоду квартал.
Отже, строк сплати податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється за правилом, встановленим підпунктом «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для базового податкового періоду -календарний квартал.
Матеріалами справи /обліковою карткою особового рахунку позивача та письмовими поясненнями відповідача/ підтверджується, що при правильному розумінні податковим органом базового податкового періоду, контролюючий орган, однак, граничний строк сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ототожнював з 15-им числом місяця, що настає за звітним кварталом, як це встановлено частиною 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».
Неправильне обчислення відповідачем граничного строку сплати позивачем податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІV квартал 2009 року /14 січня 2010 року замість 19 лютого 2010 року/ призвело до помилкового висновку перевірки про порушення позивачем законодавчо встановленого строку сплати самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з зазначеного платежу, а відтак до неправомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень /частина 1 статті 2 КАС України/.
Оскільки відповідачем, який за ознаками статті 3 зазначеного Кодексу є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що це рішення порушує права і інтереси позивача.
Отже, позов підлягає задоволенню.
З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447 є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною 2 статті 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним та скасування цього рішення, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0004221701/0/447 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 04.02.2010 №0004221701/0/447.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Холдингової компанії "АвтоКраз" у формі відкритого акціонерного товариства (вул. Київська, 62, м. Кременчук, код 05808735) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2010 року.
СуддяН.І. Слободянюк
Судове рішення № 10562497, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 20.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-955/10/1670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: