Рішення № 105624094, 27.07.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2503/20

Провадження № 2/201/101/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Алпенідзе К.Т.

за участю представника позивачки адвоката Лопатько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа ОСОБА_3 ) про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 13.03.2020р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа ОСОБА_3 ) про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 18.03.2020р. справу було прийнято до провадження та призначено розгляд в загальному позовному провадженні в підготовче засідання (а.с. №40 т.№ 1).

Ухвалою судувід 21.07.2020р.по справі буливитребувані докази,а саме від КП «ДМБТІ» ДМР копію технічної документації про всі технічні характеристики домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , технічної документації (інвентаризації) станом на рік забудови, а саме на 2007р. та на останню дату обстеження домоволодіння, загальною площею 50,3 кв.м., Ѕ частина якого була отримана ОСОБА_2 згідно договору дарування від 11.05.2007р., ВЕО №834226, реєстр №4268, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Василенком В.М. та від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відомості про доходи/заробітну плату ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 2007р. по 2016р. (а.с. № 151 т. № 1).

Ухвала суду від 21.07.2020р. виконана, а саме від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 06.08.2020р. надійшли відомості про доходи/заробітну плату відповідача (а.с. №158-162 т. № 1), а від КП «ДМБТІ» ДМР 18.09.2020р. надійшли копії технічної документації з матеріалів інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 164-189 т. № 1) .

Ухвалою суду від 12.10.2020р. по справі була призначена судова оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза (а.с. № 204-205 т. № 1).

Висновок судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 30.09.2021р. надійшов суду 08.11.2021р. (а.с. № 7, 8-76 т. № 2).

Після надходження до суду висновку судової експертизи ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.11.2021р. провадження по справі було поновлено (а.с. № 78 т. № 2).

Позивачкою двічі уточнювалися позовні вимоги (а.с. № 103-105 т.№ 1, а.с. № 97-105 т. № 2).

Остаточною є редакція позовних вимог ОСОБА_1 від 15.02.2022р. (а.с. № 97-105 т. № 2).

Ця редакція позовних вимог була подана представником позивачки адвокатом Лопатько С.В. (діє на підставі ордеру від 10.01.2022р. а.с. № 216 т. № 2) після отримання висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 30.09.2021р. (а.с. № 8-76 т. № 2), яка була проведена на підставі ухвали суду від 12.10.2020р. (а.с. № 204-205 т. № 1).

В обґрунтування позовних вимог в остаточній редакції від 15.02.2022р. представник позивачки посилалася на те, що 18.09.2004р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2019р. шлюб між сторонами у справі було розірвано. Перебуваючи у шлюбі, відповідач отримав за договором дарування від 11.05.2007р. Ѕ частку домоволодіння, в тому числі гараж та житловий будинок 1970р. забудови, загальною площею 50,3 кв.м., та за договором дарування від 12.12.2007р. 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер 1210100000:03:128:0012, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому сторони разом здійснили реконструкцію, добудову цієї частки будинку, побудували нові господарські будівлі та споруди, іншу Ѕ частку будинку також добудовував інший співвласник, а саме сестра відповідача - ОСОБА_5 зі своїм чоловіком. За результатами будівництва було створено двоповерховий будинок, загальною площею 207 кв. м., в якому на ім`я відповідача здійснено реєстрацію частки 58/100 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Позивач вважає це майно спільною сумісною власністю, оскільки реконструкція та будівництво було здійснено переважно за її особистою та фінансовою участю, тому в порядку поділу майна подружжя в рівних частках просила поділити 58/100 частки в домоволодінні, а також 1/2 частку земельної ділянки, яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , оскільки у разі переходу права власності на частку в об`єкті нерухомого майна до нового власника пропорційно переходить і право на землю, на якій це майно розташовано. Згоди щодо поділу вказаного майна між сторонами не досягнуто, що є підставою для його поділу у судовому порядку. Просила визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за нею та відповідачем право власності на 29/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер 1210100000:03:128:0012, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою визначення можливості поділу 58/100 часток домоволодіння в натурі, варіантів такого розподілу, позивачка подала клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, за результатами якої нею і були уточнені позовні вимоги. Після проведення експертизи позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог від 15.02.2022р.

Отже,посилаючись на ст.ст 62,68-71 СКУкраїни представник позивачки в остаточнійредакції позовнихвимог просила задовольнити позовнівимоги та визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно: 58/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що складаються з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв.м., гараж літ. Ж, сарай літ.К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, 1/2 споруд 7, 12, І, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101. В порядку поділу спільного майна подружжя в натурі припинити право спільної сумісної власності подружжя на 58/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно висновку експерта № 4723/4724-20 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи відповідно до варіанту №1 поділу (згідно додатків № 4, 5 до висновку експерта):

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на: 31/100 частин житлового будинку, що складається з приміщень на 1 поверсі в житловому будинку літ. «Е-2»: коридор, площею 4,0 м2 (позначено на схемі за №1-1); санвузол, площею 8,40 м2 (позначено на схемі за №1-2); кухня, площею 12,7 м2 (позначено на схемі за №1- 3); вітальня, площею 25,6 м2 (позначено на схемі за №1-4); хол, площею 14,7 м2 (позначено на схемі за №1-5), загальною площею 65,4 м2, з наступними господарськими спорудами: 1/2 частина: хвіртка №1, сходи №2, 3, сходи №4, №5, №6, від 1/2 частини мостіння І. Загальна вартість частини житлового будинку з господарськими спорудами, яка виділяється ОСОБА_1 складає: 1130 472 грн., що на 85 186 грн. більше від ідеальної 1/2 частини 58/100 частин домоволодіння;

- визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 27/100 частини житлового будинку, що складається з приміщень на 2 поверсі в житловому будинку літ. «Е-2»: коридор, площею 7,5 м2 (позначено на схемі за №1-6); санвузол, площею 2,4 м2 (позначено на схемі за №1-7); житлова, площею 13,2 м2 (позначено на схемі за №1-8); житлова, площею 10,4 м2 (позначено на схемі за №1-9); житлова, площею 8,3 м2 (позначено на схемі за №1-10); загальною площею 41,8 м2, з наступними господарськими будівлями та спорудами: Гараж літ. «Ж», навіс літ. «З», альтанка літ. «И», сарай літ. «К», підпірна стінка №13; 1/2 частина: хвіртка №1, сходи №2, 3, сходи №4, №5, №6, огородження №7, огородження №12, від 1/2 частини мостіння І. Загальна вартість частини житлового будинку з господарськими спорудами, яка виділяється ОСОБА_2 складає : 960 100 грн., що на 85 186 грн. менше від ідеальної 1/2 частини 58/100 частин домоволодіння;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відступ від 1/2 частки в праві власності на 58/100 частин домоволодіння у розмірі 85 186 грн., які знаходяться на депозитному рахунку суду р/р: UA158201720355229002000017442, код отримувача: 26239738, МФО отримувача: 820172, згідно квитанції КБ «УКРСИББАНК» № 89041520 від 11.02.2022р.;

У зв`язку з переходом права власності на частину домоволодіння визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер якої 1210100000:03:128:0012, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розміщено житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1/2 частки в праві власності на цю земельну ділянку, яка раніше належала ОСОБА_2 за договором дарування земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ВасиленкомВ.М. 12.12.2007р. (зареєстровано в реєстрі за №14400) (а.с. № 97-105 т. № 2).

Відповідач позовні вимоги не визнав. Двічі,а саме 03.06.2020р. та 21.07.2020р. в порядку ст. 178 ЦПК України подав відзив на позов в його первісній редакції та в редакції від 08.07.2020р. (а.с. № 66-71, 135- 141 т. № 1), де зазначав про те, що позивачка плутає поняття «реконструкція» з поняттям «новостворення», що він сам здійснив реконструкцію житлового будинку, що призвело до перереєстрації права спільної часткової власності нерухомого майна відповідача, а не набуття подружжям права спільної сумісної власності на нерухоме майно, що це майно є його особистою приватною власністю, оскільки набуто хоч і в шлюбі, але за договорами дарування, тому не підлягає поділу. Крім того, на думку відповідача, не підлягає поділу і Ѕ частина земельної ділянки, оскільки норми ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України у даному випадку застосовуватись не можуть через відсутність права у позивачки на розподіл 58/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. У зв`язку з викладеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 179 ЦПК України позивачка ОСОБА_1 08.07.2020р. подала відповідь на відзив (а.с. № 106-113 т.№ 1),де звертала увагу суду на те, що відповідач не перешкоджав позивачці користуватись цим житлом, тому до отримання відзиву на позовну заяву ОСОБА_6 не знала, що відповідач не визнає право спільної сумісної власності подружжя на разом створений об`єкт нерухомості. Позивачка уточнила позовну заяву, додавши вимогу про визнання права спільної сумісної власності на 58/100 частину домоволодіння за нею та відповідачем, подавши до суду відповідну заяву та уточнену редакцію питань для проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи. Додатково зазначила, що реєстрація цього об`єкту на ім`я відповідача відбулась на підставі нового правовстановлюючого документу свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.01.2016р. за час перебування його у шлюбі. В подарованій відповідачу Ѕ частці будинку останній фактично разом із своєю сім`єю отримав право користування 2 кімнатами, одна з них це кухня, загальна площа яких становить 25 кв.м. Оскільки проживати в ньому було незручно та неможливо, сторони, перебуваючи у шлюбі, значно перебудували свою частину будинку перетворивши його на двоповерховий новий об`єкт нерухомості, побудували нові господарські споруди, які відповідно до технічного паспорту від 25.09.2015р. побудовані у 2010р.

Правом подачі відзиву на остаточну редакцію позовних вимог ОСОБА_1 від 15.02.2022р. відповідач не скористався, втім 20.04.2022р. відповідачем ОСОБА_2 подані письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на уточнений позов (а.с. № 10-20 т. № 3). По тексту цих письмових пояснень відповідач наголошував на тому, що майно є особистою приватною власністю відповідача. На думку відповідача, позивачка не довела факт істотності збільшення вартості будинку, тому підстави для визнання права спільної сумісної власності подружжя на це майно відсутні. Також, на думку ОСОБА_2 , позивачка не довела того, що вартість нерухомого майна, набутого відповідачем, збільшилася саме у результаті їх спільної з відповідачем трудової та грошової участі у здійсненні його переобладнання та проведення ремонтних робіт під час шлюбу. Позивачка також не надала доказів на підтвердження того, що її внесок у переобладнання житлового будинку є достатньо значним для можливості визнання зазначеного майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, сам по собі факт перебування позивачки у шлюбі з відповідачем (на момент здійснення реконструкції спірного об`єкта нерухомого майна) не є підставою для визнання цього майна спільним сумісним майном подружжя. Відповідач категорично заперечував проти такого поділу, оскільки 58/100 частка житлового будинку є його особистою приватною власністю, а його реконструкція проведена виключно власними грошовими та трудовими затратами відповідача. Крім того, обраний позивачкою варіант поділу житлового будинку не відповідає фактичному користуванню ним, оскільки відповідач разом з сином займають перший поверх будинку, а не другий поверх, як це зазначено позивачкою.

В порядкуст.179ЦПК Українипредставник позивачки адвокатЛопатько С.В. 21.04.2022р.подала відповідьна відзивпісля уточненняпозовних вимог(а.с.№ 25-28т.№ 3),де звертала увагу суду на те, що у відзиві на позов відповідач зазначає про існування у нього джерел доходів у цей час, проте не наводить жодних доказів щодо цього. У той час, коли позивачка, офіційно отримуючи значну (у 10 разів більшу, ніж відповідач) заробітну плату, за час будівництва до 2015р. жодного разу не виїжджала за кордон (на відпочинок), не придбала ніякого іншого житла, не займалась іншими довготривалими інвестиціями, оскільки проживала в недобудованому будинку разом з чоловіком та маленькою дитиною та всі кошти витрачала на будівництво, утримання та розвиток дитини, а в певній мірі і чоловіка, сплачувала комунальні платежі та продукти харчування, брала активну участь у будівництві цього сімейного житла як матеріально, так і фізично, про що надала суду необхідні докази. А для з`ясування факту істотності збільшення вартості майна та причин такого збільшення була проведена судова оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза, яка встановила ці факти.

Підготовче засідання у справі у відповідності до положень ст. 197 та п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України було проведено 07.06.2022р., під час якого задоволено уточнене клопотання представника позивачки від 11.02.2022р. про допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. № 209 т. № 2 та а.с. № 51 т. № 3).

В ході судового розгляду справи 19.07.2022р. та 27.07.2022р. представник позивачки адвокат Лопатько С.В. (діє на підставі ордеру від 10.01.2022р. а.с. № 216 т. № 2) позовні вимоги в редакції від 15.02.2022р. підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач та його представник - адвокат Цаплін О.К. (діє на підставі ордеру від 07.06.2022р. а.с. № 49 т. № 3) в ході судового розгляду справи 19.07.2022р. вважали позовні вимоги не обґрунтованими, просили в їх задоволенні відмовити.

Третя особа - ОСОБА_3 (співвласниця домоволодіння АДРЕСА_1 ) ні в підготовчі засідання, ні в судові засідання у справі жодного разу не з,явилася, про дати розгляду справи судом повідомлялася належним чином (а.с. № 54, 62, 100, 157 т. № 1, а.с. № 82, 218 т. № 2, а.с. № 4, 37, 53-56 т. № 3), про причини неявки суд не сповістила, заяв про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи суду не направила.

Ухвалою суду від 19.07.2022р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати у відповідності до положень ст. 353 ЦПК України) постановлено про розгляд справи за відсутності третьої особи - ОСОБА_3 (а.с.№ 60зв. т. № 3, дія № 34).

Ухвалою суду від 19.07.2022р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати у відповідності до положень ст. 353 ЦПК України) прийнята відмова представника позивачки від допиту в якості свідка ОСОБА_8 (а.с.№ 60зв. т. № 3, дія №37).

Ухвалою суду від 27.07.2022р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати у відповідності до положень ст. 353 ЦПК України) постановлено про проведення судових дебатів за відсутності представника відповідача - адвоката Цапліна О.К. (а.с.№ 64т.№ 3,дія №9 ), оскільки про дату проведення судових дебатів останній був повідомлений в суді 19.07.2022р. під особисту розписку (а.с. № 63 т.№ 3), втім, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надіслав.

Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заперечень стосовно позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, допитавши свідка ОСОБА_7 , об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.09.2004р. позивачка та відповідач уклали шлюб (а.с. № 14 т. № 1).

У період шлюбу на підставі договору дарування від 11.05.2007р., реєстр №4268, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенком В.М., відповідачу та його сестрі ОСОБА_5 було подаровано по Ѕ частці домоволодіння, в тому числі гараж та житловий будинок 1970р. забудови, загальною площею 50,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 18-19, 75 т. № 1).

Отже, відповідач у шлюбі фактично отримав та почав користуватись приміщеннями, які орієнтовно дорівнюють 25 кв.м. будинку ((а.с. № 22 т. № 1 (дивись загальну суму площі приміщень 1-1, 1-2, 1-3) або а.с. № 166 т. № 1 (дивись загальну суму площі приміщень 1-1, 1-5, 1-6, 1-7)).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 12.12.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенком В.М., відповідач та його сестра ОСОБА_5 отримали по Ѕ частці земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер 1210100000:03:128:0012, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 18-19, 73-74 т. № 1).

Під час шлюбу подружжя суттєво збільшило вартість будинку внаслідок забудови 2 - поверхової будівлі з проведеною реконструкцією житлового будинку, його перебудови та переобладнаннями, побудови нових господарських будівель та споруд, згідно яких частка Ѕ частина домоволодіння перетворились у 58/100 частини домоволодіння.

Це підтверджується свідоцтвом про право власності від 09.01.2016р. (а.с. № 75 т. № 1) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, де вказано, що відповідачу належить на праві приватної власності 58/100 житлового будинку, що складається з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв.м., гараж літ. Ж, сарай літ.К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, Ѕ споруд 7, 12, I, розташований: АДРЕСА_1 .

Після вводу в експлуатацію двоповерхового будинку у 2016р., в якому 58/100 належить колишньому подружжю, а 42/100 частки ОСОБА_5 , за договором купівлі-продажу№16 від 15.01.2019р. ОСОБА_5 продала свою частку домоволодіння (кв. АДРЕСА_2 ) - ОСОБА_3 у справі залучена як третя особа, що не заявляє самостійних вимог.

16.12.2019р. рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/10338/19, яке ухвалено заочно, шлюб між сторонами у справі було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 16.01.2020р. (а.с. № 15-17 т. № 1).

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 62 СК України вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України визначено, що при здійсненні подружжям права спільної сумісної власності дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтями 68, 69 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.03.2021р. у справі № 161/17237/19: «Аналіз частини першої статті 62 СК України свідчить, що визнання майна дружини, чоловіка за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя пов`язується із наявністю у сукупності двох умов:

1) істотність збільшення вартості майна. Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об`єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об`єкт стають малозначними в остаточній вартості об`єкта власності чи у остаточному об`єкті. Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя;

2) істотність збільшення вартості має бути пов`язана зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником. Істотність збільшення має бути пов`язане із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном. Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна. Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв`язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.

Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта.

Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.»

Відповідно до п.п. 22-25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21.12.2007р.: «поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Пунктом 23 зазначеної постанови передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Згідно п.25 зазначеної постанови, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності».

Вищевказані норми узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України у справах №6-2670цс16, №6037цс13, №6-2784цс15.

Доказами того, що саме ОСОБА_6 в переважній більшості оплачувала будівельні роботи, облаштування, тощо були надані суду позивачкою (а.с. № 106-144, 145-208 т. № 2).

Так, до уточненого позову від 15.02.2022р. долучені виписки з історії карткового рахунку позивачки в АТ КБ «ПриватБанк» за період 07.03.2007р. до 31.12.2017р., з історії по картковому рахунку № НОМЕР_3 за період 01.01.2014р. до 31.12.2016р., та карткового рахунку № НОМЕР_4 позивачки в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за період 01.01.2010р. по 31.12.2017р., з яких видно, що ОСОБА_6 здійснювала платежі саме для будівництва, також підтверджують отримання нею значної (у порівнянні з відповідачем) заробітної плати.

Згідно відомостей про заробітну плату позивачки з електронного кабінету ГУ ПФУ у Дніпропетровській області (а.с. № 123 т. № 1) заробітна плата ОСОБА_1 у 2007р. складала 8 181,13 грн. за рік, у 2008р. 8 065 грн. за рік, у 2009р. 7 508грн. за рік, у 2010р. 67 784,24 грн. за рік, у 2011р. - 126 030,12 грн. , у 2012р. - 131 906,50 грн. за рік, у 2013р. 139 689,10грн. за рік, у 2014р. - 189 671,31грн., у 2015р. - 312 210,88 грн. за рік, у 2016р. - 165 638,98 грн. за рік.

Докази відсутності значного доходу у відповідача підтверджується відповіддю ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 31.07.2020р., а також копією трудової книжки ОСОБА_2 .

Згідно відповіді ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 31.07.2020р. доходи відповідача у 2007 році складали 6 705грн. за рік, у 2008р. - 64 35,73 грн. за рік, у 2009р. 4 099,27 грн. за рік, у 2010р. 3 595,54 грн. за рік, у 2011р. - доходу не було, у 2012р. - 12 000 грн. за рік, у 2013р. - 13 988,85 грн. за рік, у 2014р. - доходу не було, у 2015р. - 21 211,50 грн. за рік, у 2016р. - 20 475,50 грн. за рік (а.с. № 158-162 т. № 1).

З копії його трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2 з 1998р. по 2017р. працював охоронником, працівником служби безпеки магазинів або різних товариств, водієм, слюсарем-ремонтником та дезінфектором, що не передбачає високих доходів (а.с. № 124-127т. № 1).

Розглядаючи позовні вимоги, знайшли своє підтвердженні ті обставини, що більшу частину своєї заробітної плати ОСОБА_6 витрачала на придбання будівельних матеріалів.

Аналізуючи виписки із АТ КБ «ПриватБанк», з карткового рахунку ОСОБА_6 відбувалися покупки за кодом «ремонт/будівництво» у таких маркетах як «Епіцентр» та «Нова лінія».

Так,в гіпермаркеті «Епіцентр» було зроблено покупки на суми: у 2013р. - 735 грн., 371,73 грн., 405,84 грн., 360,89 грн., 544,01 грн., 134,50 грн., 136,80 грн., 219,83 грн., 238,56 грн., 413,82 грн., 718,12 грн., 305,40 грн., 430 грн., 79,60 грн., 73,60 грн., 553,70 грн., 435,24 грн., у 2014р. 63 грн.; у 2015р. - 481,83 грн., 422,75 грн., 1 206,62 грн., 58,90 грн., 2539,00 грн., 385,75 грн., 150 грн., 285,01 грн., 579,80 грн., 602,99 грн., 103,46 грн.; у 2017р. - 7 150 грн., 2120,20 грн., 2570 грн., 509,88 грн., 3140,63 грн., 934,20 грн.

В гіпермаркеті «Нова лінія» було витрачено у 2013р. - 735 грн., 371,73 грн., 586,26 грн., 311,25 грн., 399,60 грн., 286,27 грн., 300,50 грн., 289,80 грн., 413,82 грн., 238,56 грн., 718,12 грн. тощо; у 2014р. - 305,40 грн., 430 грн., 1300 грн., 2199 грн., 1999 грн.; у 2015р. - 550 грн., 1 500 грн., 600 грн., 820,06 грн., 602,99 грн., у 2016р. - 12 002,8 грн., 602,99 грн., у 2017р.: 3909,55 грн., 8000 грн., 5430грн., тощо.

З історії по картковому рахунку НОМЕР_3 позивачки в АТ «Райффайзен Банк Аваль» видно, що з цього рахунку вона також здійснювала покупки в гіпермаркетах«Епіцентр» та«Метро» на різні суми: у 2014р. - 195,90 грн., 108,54 грн., 669,79 грн., 39,74 грн., 155,10 грн., 669,79 грн., 58,20 грн., 292,20 грн., 199,88 грн., 231,64 грн., 79,22 грн., 352,87 грн., 169,10 грн., у 2015р. - 267,75 грн., 469,36 грн., 1 404,30 грн., 120 грн., 691,33 грн., 184,80 грн., 218,10 грн., 455,45 грн., 278,80 грн., 109 грн.

З карткового рахунку НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» вбачається, що позивачка теж здійснювала покупки в гіпермаркетах«Нова лінія»,«Епіцентр» та«Метро» на наступні суми: у 2011р. - 500 грн., 1 600 грн., 1 000 грн., 35,92 грн., 700 грн., 1500 грн., у 2012р. 1 200 грн., у 2013р. 3 000 грн., 3 000 грн. у 2014р. - 228,55 грн., 2 000 грн., у 2015р. - 335,40 грн., 1084,18 грн., 1097,35 грн., 69,09 грн., 572,35 грн., 547,42 грн., 712,85 грн., у 2016р. - 124,35 грн. Також цей картковий рахунок підтверджує отримання заробітної плати та інших платежів по заробітній платі (бонусів) в значних розмірах саме з 2010р. по 2016р.

Крім того, допитана в судовому засіданні 19.07.2022р. в якості свідка ОСОБА_7 , засвідчила про те, що спірне майно дійсно було реконструйовано здебільшого саме за кошти позивачки, за допомогою її матеріальних та трудових затрат. ОСОБА_6 безпосередньо сама приймала участь в організації будівництва, пошуку будівельників, підборі та придбанні будівельних матеріалів. Свідок підтвердила, що позивачка сама здійснювала розрахунки з найманими працівниками готівкою, перераховувала зі своєї картки на картку, або безпосередньо при свідку знімала кошти зі своєї банківської картки в банкоматі та розраховувалась за будівельні роботи. Під час будівництва свідок та її співмешканець здійснювали в цьому будинку всі внутрішні роботи з гіпсокартону, штукатурні та інші декоративні роботи. Щодо розташування приміщень зазначила, що частина старого будинку на сьогодні це кухня, інше все - це прибудова. Кількість житлових кімнат на 1-му поверсі одна, на 2-му поверсі три; кімната дитини знаходиться на другому поверсі. Замовлення на наступні етапи робіт з будівництва надходили саме від позивачки в залежності від строків отримання нею заробітної плати. Також, свідок зазначала, що позивачка зверталась до свідка за рекомендаціями щодо інших спеціалістів з інших видів будівельних робіт. В подальшому, спілкуючись з ними, вони відповідали свідку, що все добре, вони здійснили роботи та позивачка з ними розрахувалась вчасно. Свідок суду також розповіла, що певну кількість матеріалів для будівництва вони придбавали разом з позивачкою на ринку за готівкові кошти. У той час, як відповідач, під час будівництва спірного будинку, не мав стабільного доходу, він не брав участь у придбанні будівельних матеріалів, меблів, техніки.

Суд оцінює критично заперечення відповідача стосовно того, що позивачкою не доведено факт істотності збільшення вартості будинку у результаті їх спільної з відповідачем трудової та грошової участі, не підтверджено, що її внесок у переобладнання житлового будинку є достатньо значним для можливості визнання зазначеного майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з огляду на те, що жодних доказів в обґрунтування своє позиції він не надав, а також в матеріалах справи міститься висновок судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, в якому встановлено істотне збільшення вартості домоволодіння у зв`язку з реконструкцією та добудовою 2-поверхового будинку, виписки з історії карткових рахунків позивачки в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», з яких позивачка здійснювала платежі для будівництва, також підтвердження отримання нею значної (у порівнянні з відповідачем) заробітної плати.

Суд стверджує, що відповідач не спростував тих обставин, що позивачка сплачувала велику кількість робіт, матеріалів, меблів, техніки тощо.

Варто зазначити, що докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України оцінюються, окрім іншого, за принципом їх достатності і взаємного зв`язку у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,6 ст.81 ЦПК України).

Враховуючи всі надані суду докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що майно, яке належало одному з подружжя, може бути визнано спільною сумісною власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових та грошових затрат позивачки, яка не є власником. При розгляді справи судом було призначено оціночно-будівельну експертизу, якою встановлено вартість об`єкта до реконструкції на час проведення експертизи - 420 545 грн.50коп. (чотириста двадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять грн. 50 коп.), а вартість реконструйованого спірного об`єкту на час проведення експертизи - 2 090 572 грн. (два мільйона дев`яносто тисяч п`ятсот сімдесят дві грн.); причина зміни вартості спірного об`єкту забудова 2-поверхової будівлі з проведенням реконструкції; поділ в натурі предмету спору можливий.

За результатами проведеної експертизи істотність збільшення вартості така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу після реконструкції та добудови. Істотність збільшення вартості пов`язана зі спільними трудовими та грошовими затратами, в тому числі переважно з затратами позивачки як другого з подружжя, яка не є власником, тому суд вважає доведеним виникнення спільної сумісної власності у подружжя на предмет спору, тому 58/100 частки домоволодіння підлягають поділу, як спільно набуте майно подружжя.

Стосовно варіантів поділу домоволодіння АДРЕСА_1 та стягнення компенсації різниці від вартості ідеальних часток суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. по справі була призначена судова оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза (а.с. № 204-205 т. № 1) та поставлені експерту наступні питання:

1.Яка ринкова вартість Ѕ частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в цінах на час проведення експертизи, відповідно до даних матеріалів технічної інвентаризації КП ДМБТІ ДОР, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. № 165-189) станом на час укладення договору дарування 11.05.2007р., (враховуючи, що за даними матеріалів технічної інвентаризації КП «ДМБТІ» ДОР з 12.07.2004р. зміни в об`єкті дослідження не здійснювались, тому нових інвентаризаційних креслень не було), з урахуванням того, що внутрішній та зовнішній стан будівель та споруд домоволодіння знаходився у задовільному стані?

2.Яка ринкова вартість 58/100 частини домоволодіння в цінах і станом на час проведення експертизи, яке складається з: 58/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складається з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв. м., гараж літ. Ж, сарай літ. К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, Ѕ споруд 7, 12, I, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ?

3.За рахунок чого зменшилась/збільшилась вартість будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при умові, що Ѕ частина домоволодіння перетворилась у 58/100 частин цього домоволодіння?

4.Які можливі варіанти розділу (поділу) 58/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв.м., гараж літ. Ж, сарай літ.К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, Ѕ споруд 7, 12, I, розташований: АДРЕСА_1 , відповідно до поділу спільного майна подружжя по Ѕ часток кожному з подружжя?

5.У разі неможливості поділити 58/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складається з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв.м., гараж літ. Ж, сарай літ.К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, 1/2 споруд 7, 12, I, розташований: АДРЕСА_1 , по Ѕ часток кожному з подружжя, визначити, яка вартість доплати або добудов у разі відступлення від рівних часток по Ѕ частки у 58/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами?

Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 30.09.2021р. суду дані наступні відповіді на запитання (а.с. № 8-76 т. № 2).

По першомупитанню: Ринкова вартість Ѕ частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно доданих матеріалів технічної інвентаризації КП «ДМБТІ» ДМР, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. №165-189 т. № 1) станом на час укладання договору дарування 11.05.2007р. (враховуючи, що за даними матеріалів технічної інвентаризації КП «ДМБТІ» ДМР з 12.07.2004р. зміни в об`єкті дослідження не здійснювались, тому нових інвентаризаційних креслень не було), з урахуванням того, що внутрішній та зовнішній стан будівель та споруд домоволодіння знаходився у задовільному стані, в цінах на час проведення експертизи складає: 420545 грн. 50коп. (чотириста двадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять грн. 50 коп.).

По другому питанню: Ринкова вартість 58/100 частини домоволодіння в цінах і станом на час проведення експертизи, яка складається з: 58/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складається з: поз 1-1-1-10 в житловому будинку літ. «Е-2» кв.1 площею 107,2 кв.м., гараж літ. «Ж», сарай літ. «К», альтанка літ. «И», навіс літ. «З», споруди №1-6, №13, 1/2 частини споруд: №7,12, мостіння I, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на момент оцінки (вересень 2021р.) складає: 2090 572 грн. (два мільйона дев`яносто тисяч п`ятсот сімдесят дві грн.).

По третьому питанню: Проведеним дослідженням встановлено, що Ѕ частина домоволодіння по АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням станом на час укладання договору дарування 11.05.2007р., відповідно доданих матеріалів технічної інвентаризації КП «ДМБТІ» ДМР складалась: в житловому будинку з приміщень 1-1 (9,6м2) -житлова, 1-5 (6,0м2)-житлова; 1-6 (5,6м2)-коридор; 1-7 (4,4м2)- коридор; 1-8 (8,4м2)- кухня, I (1,5м2)-тамбур, загальною площею 35,5 кв.м.та господарських будівель: сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г»; споруд: колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, огорожа №4, хвіртка №5, стінки підпірні №6; Ѕ частина споруд: сходи №7, стінки підпірні №8; огорожа №9; огорожа №10; огорожа №11; огорожа №12; стінки підпірні №13; сходи №14; сходи №15; огорожа №16; стінки підпірні №17.

До 58/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням на момент проведення дослідження належить: квартира АДРЕСА_3 в житловому будинку літ. «Е-2» з наступних приміщень: 1 поверх: 1-1 (4,0 м2); 1-2 (8,4кв.м.); 1-3 (12,7м2);1 -4 (25,6м2); 1-5 (14,7м2); 2 поверх: 1-6 (7,5м2); 1-7 (2,4м2);1-8 (13,2м2); 1-9 (10,4м2 ); 1-10 (8,3м2), загальною площею 107,2 кв.м. та господарських будівель та споруд: гараж літ. «Ж» , навіс літ. «З»; альтанка літ. «И»; сарай літ. «К»; споруд: хвіртка №1, сходи №2, сходи №3, сходи №4, сходи №5, сходи №6, підпірна стінка №13; Ѕ частина споруд: огорожа №7, огорожа №12, мостіння I.

Таким чином, відповідно до проведеного дослідження встановлено, що вартість житлового будинку та господарських будівель та споруд, що знаходились за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час укладання договору дарування 11.05.2007р., відповідно до даних матеріалів технічної інвентаризації КП «ДМБТІ» ДМР, які належали згідно фактичного користування до Ѕ частини домоволодіння збільшилась за рахунок забудови 2 - поверхової будівлі з проведеною реконструкцією житлового будинку, його перебудови та переобладнаннями, побудови нових господарських будівель та споруд, згідно яких частка Ѕ частина домоволодіння перетворились у 58/100 частин домоволодіння.

По четвертому питанню: Площі на Ѕ частину кожному з подружжя від площі квартири АДРЕСА_4 , яка належить до 58/100 частини домоволодіння достатньо для поділу на дві окремі квартири у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

По загальній площі, плануванню та обладнанню приміщень квартири АДРЕСА_3 в житловому будинку літ. «Е-2», наявності 2-х входів та 2-х санвузлів, поділ на дві окремі квартири по Ѕ частині технічно можливий.

До розгляду суду запропоновані 2 оптимально можливих варіанти житлового будинку, згідно яких визначені 4 варіанти поділу господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать за фактичним користуванням на 58/100 частини домоволодіння, що складається з: поз 1-1-1-10 в житловому будинку літ. «Е-2» квартира 1 площею 107,2 кв.м., гараж літ. «Ж», сарай літ.»К», альтанка літ. «И», навіс літ. «З», споруди 1-6,13, 1/2 частини споруд №7,12,I, відповідно до поділу спільного майна подружжя по 1/2 часток кожному з подружжя.

При поділу квартири АДРЕСА_5 на 2 ізольовані квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 необхідно виконати наступні переобладнання:

По варіанту №1 поділу житлового будинку (див. Додаток №4):

між співвласниками:

- між 1 та 2 поверхом між приміщеннями 1-5 (1 поверх хол) та 1-6 (2 поверх- коридор) влаштувати перекриття для відокремлення нововлаштованих квартир.

кв.

АДРЕСА_8 (13,2кв.м.) встановити перегородку для влаштування 2-х приміщень : приміщення коридору площею 4,2 кв.м. та приміщення під кухню площею 9,0 кв.м. Нововлаштоване приміщення обладнати під кухню, підвести газопостачання та водопостачання, встановити газову плиту та мийку, виконати відвід стічних вод.

систему електропостачання перевлаштувати на окремі системи.

По варіанту №2 поділу житлового будинку (див. Додаток №6):

між співвласниками на 1 поверху:

в приміщенні холу встановити глуху перегородку для влаштування двох приміщень: приміщення площею 3,5кв.м. (квартира АДРЕСА_6 ) та приміщення площею 11,2 кв.м. (квартири АДРЕСА_7 ;

систему електропостачання перевлаштувати на окремі системи.

кв. №1-2 (II співвласник):

приміщенням 1-8 (13,2кв.м.) встановити перегородку для влаштування 2-х приміщень: приміщення коридору площею 4,2 кв.м. та приміщення під кухню площею 9,0 кв.м. Нововлаштоване приміщення обладнати під кухню, підвести газопостачання та водопостачання, встановити газову плиту та мийку, виконати відвід стічних вод.

Необхідно зазначити, що земельна ділянка має нерівний рел`єф зі значним ухилом з виконанням бетонних сходів та замощення для проходу до житлового будинку. Тому по існуючим умовам, виконання будівельних робіт по прокладанню нових інженерних комунікацій для відокремлення систем газо-, водопостачання та каналізації для перевлаштування в окремі системи по нововлаштованим квартирам значно ускладнюються. Тому, по запропонованим варіантам поділу житлового будинку літ. «Е-2» на 2 окремі квартири, експертом запропоновано залишити системи газопостачання, водопостачання та каналізації у спільному користуванні між співвласниками з можливістю встановлення окремих лічильників для кожної окремої квартири.

По п`ятому питанню: По загальній площі, плануванню та обладнанню приміщень квартири АДРЕСА_3 в житловому будинку літ. «Е-2» поділ на дві окремі квартири по Ѕ частині технічно можливий.

До розгляду суду запропоновано 2 оптимально можливих варіанти поділу житлового будинку, згідно яких визначені 4 варіанти поділу господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать за фактичним користуванням на 58/100 частини домоволодіння, що складається з: поз 1-1 - 1-10 в житловому будинку літ. «Е-2» квартира АДРЕСА_3 площею 107,2 кв.м., гараж літ. «Ж», сарай літ.»К», альтанка літ. «И», навіс літ. «З», споруди 1-6,13, 1/2 частини споруд №7,12,I, відповідно до поділу спільного майна подружжя по 1/2 часток кожному з подружжя.

Суд вважає, що найбільш доцільним буде здійснення поділу спільного майна подружжя за Варіантом №1 проведеної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, тобто: позивачці виділити кв. 1-1 на 1-му поверсі із доплатою компенсації відповідачу ОСОБА_2 85 186 грн. (Додаток №4,5 до висновку експерта на плані визначений жовтим кольором).

Такий виділ майна є найбільш прийнятним варіантом виходячи з того факту, що дитина позивачки та відповідача хоче жити з батьком, кімната дитини знаходиться на 2-му поверсі будинку. Кількість кімнат для відповідача та дитини на 2 поверсі три, а на першому поверсі одна, яка може бути виділена для позивачки. При цьому, ОСОБА_6 зазначила, що не буде чинити будь-яких перешкод, оскільки за умови проживання дитини на другому поверсі, вона, як мати, всіляко буде намагатись допомогти облаштувати гідні умови життя своїй дитині.

Будь-які інші варіанти є неможливими в тих умовах та відносинах, які склалися між позивачкою та відповідачем, оскільки спільне користування прилеглими до будинку господарськими спорудами (Гараж літ. «Ж», навіс літ. «З», альтанка літ. «И», сарай літ. «К», підпірна стінка №13) буде постійно причиною конфліктів та фактично призведе до неможливості користування цими спорудами. Тому, суд вважає за доцільне залишити ці споруди у власності та користуванні відповідача.

Оскільки у позивачки немає іншого житла, всі кошти ОСОБА_6 витрачала на влаштування житла за цією адресою, тому для захисту її інтересів їй достатньо тільки частини квартири АДРЕСА_3 в домоволодінні (предмету спору), щоб мати окреме житло. На інше майно в домоволодінні позивачка не претендує.

При поділі квартири АДРЕСА_5 на 2 ізольовані квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 необхідно виконати наступні переобладнання по варіанту №1 поділу житлового будинку:

- між 1 та 2 поверхом між приміщеннями 1-5 (1 поверх хол) та 1-6 (2 поверх- коридор) влаштувати перекриття для відокремлення нововлаштованих квартир (при поділі на дві ізольовані квартири за варіантом поділу №1, позивачка, отримуючи право власності на кв. 1-1 на 1-му поверсі, за власний рахунок має встановити перекриття, ізолюючи квартири 1-го та 2-го поверху).

- по кв. №1-2 : у приміщенні 1-8 (13,2 кв.м.) встановити перегородку для влаштування 2-х приміщень: приміщення коридору площею 4,2 кв.м. та приміщення під кухню площею 9,0 кв.м., а нововлаштоване приміщення обладнати під кухню (при поділі на дві ізольовані квартири за варіантом поділу №1, витрати на встановлення перегородки в кв. 1-2 на 2-му поверсі має здійснити відповідач).

Однак, оскільки земельна ділянка має нерівний рельєф зі значним ухилом з виконанням бетонних сходів та замощення для проходу до житлового будинку, тому по існуючим умовам, експертом пропонується залишити системи газопостачання, водопостачання та каналізації у спільному користуванні між співвласниками з можливістю встановлення окремих лічильників для кожної окремої квартири» (ці дії мають здійснити обидві сторони: і позивачка, і відповідач).

Таким чином, розподіливши обов`язки позивачки та відповідача щодо переобладнання при поділі частки житлового будинку, порушення прав жодної зі сторін не буде.

Виходячи із загальної площі житлового будинку 207 кв.м., а також того, що частина будинку у розмірі 42/100 вже визначена за ОСОБА_3 , то загальна площа приміщення, яка виділяється позивачці ОСОБА_1 становить 65,4 кв.м. (з яких 25,6 кв.м. житлової площі), тому її частка житлового будинку має бути визначена у розмірі 31/100 частин. При цьому іншому співвласнику, відповідачу ОСОБА_2 , виділяється приміщення на другому поверсі загальною площею 41,8 кв.м. (з яких 31,9 кв.м. житлової площі), що від загальної площі житлового будинку становить 27/100 частин.

Також, для можливості покладення в основу рішення цього варіанту поділу 58/100 частин домоволодіння, позивачка внесла на депозитний рахунок суду р/р: UA158201720355229002000017442, код отримувача: 26239738, МФО отримувача: 820172, згідно квитанції КБ «Укрсиббанк» № 89041520 від 11.02.2022р. суму у розмірі 85 186 грн. в якості компенсації за відступ від 1/2 частки в праві власності на 58/100 частин домоволодіння (а.с. № 214 т.№2 ).

Стосовно права власності на земельну ділянку, на якій розташоване спірне домоволодіння, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції 08.09.2021р.) до особи, яка набула право власності на частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗК України. Істотною умовою … «є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта».

Стаття 120 ЗК України встановлює порядок переходуправа на земельну ділянку у разі набуття прав власності на об`єкт нерухомого майна, що розміщені на ній: «…2. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, іншу будівлю або споруду), право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі».

Оскільки поділ домоволодіння відбувається між подружжям по Ѕ частці, тобто в рівних частках, то за умови переходу позивачці права особистої приватної власності на Ѕ частину домоволодіння, позивачці ОСОБА_6 також одночасно переходить і право власності на Ѕ від Ѕ частки земельної ділянки, що належала відповідачу ОСОБА_2 за договором дарування з 2007р., тобто право власності на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер якої 1210100000:03:128:0012, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що спірний об`єкт нерухомості є спільною сумісною власністю подружжя, а оскільки частки у спільному майні є рівними (інших домовленостей або шлюбного договору не існує), тому позовні вимоги мають бути задоволені судом, враховуючи перехідправа на земельну ділянку у разі набуття прав власності, на об`єкт нерухомого майна, що розміщені на ній.

За вищезазначеного, суд дійшов висновків, що позовні вимоги обґрунтовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1247 грн. 26 коп. при подачі первісної редакції позовних вимог (а.с. № 3 т. № 1), судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1247 грн. 26 коп. при подачі позовних вимог в редакції від 08.07.2020р. (а.с. № 102 т. № 1), а також судові витрати по оплаті проведення судової експертизи у розмірі 19643грн. (а.с. № 77, 212, 213 т. № 2) та отримання необхідних документів від КП «ДМБТІ» ДМР для проведення судової експертизи у розмірі 480грн. (а.с. № 164-189 т. № 1, а.с. № 211 т. № 2), а разом 22617 грн. 52коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60-62, 71 СК України, ст. 365, ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.1 ст.247, ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа ОСОБА_3 ) про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати спільноюсумісною власністю подружжя ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) нерухоме майно: 58/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що складаються з: поз. 1-1 1-10 в житловому будинку літ. Е-2 кв.1, площею 107,2 кв.м., гараж літ. Ж, сарай літ.К, альтанка літ. И, навіс літ. З, споруди №1-6, 1/2 споруд 7, 12, І, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101.

В порядкуподілу спільногомайна подружжяв натуріприпинити правоспільної сумісноївласності подружжя на 58/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно висновку експерта № 4723/4724-20 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи відповідно до варіанту №1 поділу (згідно додатків №4, 5 до висновку експерта):

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) право особистої приватної власності на: 31/100 частин житлового будинку, що складається з приміщень на 1 поверсі в житловому будинку літ. «Е-2»: коридор, площею 4,0 м2 (позначено на схемі за №1-1); санвузол, площею 8,40 м2 (позначено на схемі за №1-2); кухня, площею 12,7 м2 (позначено на схемі за №1- 3); вітальня, площею 25,6 м2 (позначено на схемі за №1-4); хол, площею 14,7 м2 (позначено на схемі за №1-5), загальною площею 65,4 м2, з наступними господарськими спорудами: 1/2 частина: хвіртка №1, сходи №2, 3, сходи №4, №5, №6, від 1/2 частини мостіння І. Загальна вартість частини житлового будинку з господарськими спорудами, яка виділяється ОСОБА_1 складає: 1 130 472 грн., що на 85 186 грн. більше від ідеальної 1/2 частини 58/100 частин домоволодіння;

-визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на 27/100 частини житлового будинку, що складається з приміщень на 2 поверсі в житловому будинку літ. «Е-2»: коридор, площею 7,5 м2 (позначено на схемі за №1-6); санвузол, площею 2,4 м2 (позначено на схемі за №1-7); житлова, площею 13,2 м2 (позначено на схемі за №1-8); житлова, площею 10,4 м2 (позначено на схемі за №1-9); житлова, площею 8,3 м2 (позначено на схемі за №1-10); загальною площею 41,8 м2, з наступними господарськими будівлями та спорудами: гараж літ. «Ж», навіс літ. «З», альтанка літ. «И», сарай літ. «К», підпірна стінка №13; 1/2 частина: хвіртка №1, сходи №2, 3, сходи №4, №5, №6, огородження №7, огородження №12, від 1/2 частини мостіння І. Загальна вартість частини житлового будинку з господарськими спорудами, яка виділяється ОСОБА_2 складає: 960 100 грн., що на 85 186 грн. менше від ідеальної 1/2 частини 58/100 частин домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) компенсацію завідступ від1/2частки вправі власності на 58/100 частин домоволодіння у розмірі 85186 грн., які знаходяться на депозитному рахунку суду р/р: UA158201720355229002000017442, код отримувача: 26239738, МФО отримувача: 820172, згідно квитанції КБ «Укрсиббанку» № 89041520 від 11.02.2022р.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у зв`язку з переходом права власності на частину домоволодіння право власності на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0629 га, кадастровий номер якої 1210100000:03:128:0012, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розміщено житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826800112101, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1/2 частки в праві власності на цю земельну ділянку, яка раніше належала ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за Договором дарування земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ВасиленкомВ.М. 12.12.2007р. (зареєстровано в реєстрі за №14400).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у загальному розмірі 22617 грн. 52коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.