Постанова № 10561942, 20.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 р. справа № 2а-15049/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради,

Комунального підприємства «Комунальник»

до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області

про визнання незаконними та скасування припису від 19.04.2010 року № 140-124 та рішення від 19.04.2010 № 124

за участю представників:

від позивача: Крівова І.В. за дов. від 06.07.2010 року, Доля Г.С. за дов. від 19.07.2010р № 05/1502

від відповідача: Рехтік Р.М. за дов від 14.01.2010 № 05-05/26

ВСТАНОВИВ:

Позивач, виконавчий комітет Маріупольської міської ради, комунальне підприємство «Комунальник» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними та скасування припису від 19.04.2010 року № 140-124 та рішення від 19.04.2010 № 124.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з його боку відсутнє порушення п. 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування» , п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в частині застосування тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з порушенням запроваджених методів регулювання. Позивач зазначає, що на виконання п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» було повідомлено споживачів про зміну вартості тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів через опублікування у газеті «Приазовский рабочий» від 11 серпня 2009 року № 105 (18770) інформації про опублікування проекту рішення виконкому Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів». Також було здійснено опублікування у газеті «Приазовский рабочий» від 15 серпня 2009 року № 108 (18773) проект рішення про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів та аналіз впливу регулятивного акту проекту рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів».

Після затвердження тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів (рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів» від 16.09.2009 року № 339), було здійснене опублікування Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів» від 16.09.2009 року № 339 в газеті «Приазовский рабочий» від 23 вересня 2009 року № 129 (18794).

Таким чином, з його боку були виконані вимоги п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Окрім цього, позивач вказує на відсутність належним чином зафіксованого порушення ним вимог п. 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування» , п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в акті перевірки, а оскільки припис та претензію відповідач виніс на підставі акту перевірки, в якому відсутні виявлені порушення, вважає, що санкції до нього застосовані неправомірно.

Відповідач у запереченнях відзначає, що порушення державної дисципліни цін мало місце з боку позивача, яке відображене у доповненнях до акту перевірки, підписаних головним держінспектором Ю.О. Назаренко та головним держінспектором О.М. Лукяненко. Вважає, що п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вимагає від виконавця/виробника послуг повідомлення про зміну тарифів опублікування виключно Рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів. Оскільки позивачем опублікування Рішення було здійснене 23 вересня 2009 року, позивач мав право застосовувати змінені тарифи з 22 жовтня 2009 року (після спливу 30-ти днів з моменту оприлюднення Рішення). Зазначає, що не бере до уваги публікації від 11.08.09 та 15.08.09, оскільки це було повідомлення про проект рішення, а не само Рішення.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Комунальник» є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за номером 32164402.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Донецькій області було проведено планову перевірку (моніторинг) Позивача, за результатами якої було складено акт перевірки від 12 квітня 2010 року № 209. В акті перевірки відповідачем порушень встановлено не було.

19 квітня 2010 року відповідачем на адресу позивача було направлено припис від 19 квітня 2010 року № 140-124, претензію від 19 квітня 2010 року № 05-04/124-124 та рішення від 19 квітня 2010 року № 124. В межах даної адміністративної справи позивачем оскаржується припис відповідача від 19 квітня 2010 року № 140-124 та рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 19 квітня 2010 року № 124.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням в Україні визначає Закон „Про ціни і ціноутворення”. Відповідно до ст. 13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Здійснення перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, їх економічного обґрунтування, а також застосування відповідно до законодавства адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) відповідно до п. 4, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. N 1819покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи, до яких відноситься відповідач.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін встановлена статтею 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”. Згідно з частиною 1 цієї статті вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до вимог вказаної статті наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N298/519 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238) затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами.

Пунктом 1.4 вказаної Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Правовою підставою прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій є норма пункту 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Порушення державної дисципліни цін, на думку відповідача, полягає у порушенні позивачем вимог п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - застосування тарифів раніше 30-тиденного терміну від дня оприлюднення Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів» від 16.09.2009 року № 339. З таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Пункт 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Вказана стаття не встановлює обовязок виконавця/виробника повідомляти про зміну вартості тарифів опублікуванням виключно Рішення органу місцевого самоврядування про встановлення або зміну тарифів.

Як встановлено судом, позивач здійснював повідомлення споживачів про зміну вартості тарифів з 01 жовтня 2009 року: опублікування у газеті «Приазовский рабочий» від 11 серпня 2009 року № 105 (18770) інформації про опублікування проекту рішення виконкому Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів, також було здійснено опублікування у газеті «Приазовский рабочий» від 15 серпня 2009 року № 108 (18773) проект рішення про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів та аналіз впливу регулятивного акту проекту рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів».

Оскільки Закон України «Про житло-комунальні послуги» не встановлює обовязкове повідомлення споживачів про зміну тарифів шляхом опублікування виключно Рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів, суд вважає, що позивачем виконані вимоги п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено відповідачем у запереченнях на позовну заяву, ним встановлене порушення державної дисципліни цін з боку позивача п. 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування».

Пункт 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Закон України «По місцеве самоврядування в Україні» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 цього Закону, районними та обласними радами є органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Позивач є особою, яка не відноситься до органів місцевого самоврядування та зобовязана виконувати акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Встановлене відповідачем порушення позивачем набрання чинності рішення ради не має правового обґрунтування, оскільки прийняття цього рішення та його офіційне оприлюднення знаходиться поза межами повноважень позивача.

Як встановлено у судовому засіданні, 16 вересня 2009 року № 339 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради було прийнято рішення «Про тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів». У зазначеному рішенні вказано строк, з кого вводяться в дію затверджені тарифи: з 01 жовтня 2009 року. Оприлюднення зазначеного рішення було здійснено в газеті «Приазовский рабочий» від 23 вересня 2009 року № 129 (18794).

Таким чином, суд зазначає, що вимоги п. 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування в Україні» з боку органу місцевого самоврядування при введені тарифів в дію було виконано у повному обсязі.

Відповідач при встановлені порушення позивачем порядку застосування тарифів помилково ототожнив поняття повідомлення споживачів про зміну тарифів, яке передбачено п. 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та оприлюднення тарифів, яке передбачено п. 5 статті 59 Закону України «По місцеве самоврядування в Україні».

Одночасно, суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки порушень державної дисципліни цін з боку позивача не встановлено. Більш того, на сторінці 15 акту перевірки зазначено, що порушень порядку формування та застосування тарифів не встановлено. При розгляді справи представником відповідача було надано доповнення до акту перевірки, згідно якого встановлене оскаржуєме порушення, яке підписано головним держінспектором Ю.О. Назаренко та головним держінспектором О.М. Лукяненко без реєстрації, без доказів направлення зазначеного доповнення на адресу позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю). Порядок оформлення результатів здійснення планового або позапланового заходу органами по контролю за цінами регламентований пунктом 6 статті 7 цього Закону. В цій статті відсутнє таке поняття або документ, як доповнення до акту перевірки.

Відповідно до п. 7 статті 6 цього Закону, на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Такої підстави, як доповнення до акту перевірки для винесення припису, закон не містить. Тому, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача по винесенню припису.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття припису від 19.04.2010 року № 140-124 та рішення від 19.04.2010 № 124 і вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З огляду на вищенаведене, судові витрати присуджуються з державного бюджету України позивачу у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 159, 160, 162, 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради, комунального підприємства «Комунальник» звернувся до державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними та скасування припису від 19.04.2010 року № 140-124 та рішення від 19.04.2010 № 124 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис державної по контролю за цінами в Донецькій області від 19.04.2010 року № 140-124 про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліні цін.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної по контролю за цінами в Донецькій області від 19.04.2010 року № 124 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліні цін.

Присудити з державного бюджету України на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради (пр. Леніна, 70 м. Маріуполь, 87500) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова складена у повному обсязі 23 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Савченко С. В.