Ухвала суду № 105618119, 08.08.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5472/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилом загального позовного провадження у справі №440/5472/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.04.2022 №64 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування реагування патрульної поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2022 №66 о/с "по особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування реагування патрульної поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.04.2022 до дня поновлення на посаді.

- звернути до негайного виконання рішення в частині стягнення суми середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення позивача на посаді інспектора сектору реагування реагування патрульної поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5472/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.08.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи №440/5472/22 за правилом загального позовного провадження, в обґрунтування якого представник Головного управління Національної поліції в Київській області посилається на частину третю ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що вважає за необхідне допитати у якості свідків колег та керівника ОСОБА_2 , оскільки їм відомі обставини, що мають суттєве значення у справи.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи №440/5472/22 за правилом загального позовного провадження,, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а частиною 3 статті 12 цього Кодексу - загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частинами першою та другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Отже, ця справа є справою незначної складності в силу приписів пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У клопотанні про розгляд справи з викликом сторін представник відповідача не наводить об`єктивних підстав щодо необхідності вжиття судом дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Суд зазначає, що відповідно до частинами першої та другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з частинами першою та другою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) учасники справи не позбавлені права подавати заяви чи клопотання щодо процесуальних питань у письмовій формі.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюється розгляд справи.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилом загального позовного провадження у справі №440/5472/22.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилом загального позовного провадження у справі №440/5472/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяТ.С. Канигіна