Ухвала суду № 105617457, 08.08.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3575/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Науменко В.В. розглянувши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)

про визнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1)визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

2)зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області в зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності Армії, що настала внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в ОВС, виплатити одноразову грошову допомогу, у відповідності до чинного законодавства України, в сумі 301050 грн. (триста одна тисяча п`ятдесят одна грн.).

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктом 4 частини 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до доданого висновку про призначення одноразової допомоги від 30.07.2020 року, вказану виплату нараховано Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області. Зі змісту позовної заяви та відповідно до Єдиного державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ ДФС у Кіровоградській області перебуває в стані припинення, проте не є ліквідованим. Натомість позивач вказує відповідачем за позовом Головне управління ДПС у Кіровоградській області, замість суб`єкта владних повноважень, який призначив та нарахував одноразову грошову допомогу, та не обґрунтовує, чому саме ГУ ДПС у Кіровоградській області є належним відповідачем.

За таких підстав позивачу необхідно обґрунтувати, за необхідності уточнити суб`єктний склад відповідачів та/або зміст заявлених позовних вимог у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позову, про порушення своїх прав позивач дізнався ще 12.10.2020 року.

Згідно частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З адміністративним позовом про протиправність дій та зобов`язання вчинити певні дії позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду 02.08.2022 року, що свідчить про факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач не заявив обґрунтованого клопотання про поновлення строку і не вказав поважності причин його пропуску.

Суддя звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також елементом правової визначеності. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням процесуальними правами, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною собою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2022р. складає 2481 грн.

Тобто, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3010,50 грн., однак, в порушення вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», частини 3 статті 161 КАС України, до позову додано квитанцію про сплату судового збору у меншому розмірі - в сумі 992,40 грн.

Таким чином, на виконання вказаного недоліку позовної заяви необхідно доплати судовий до розміру визначеного законодавством та надати суду докази сплати недоплаченої суми судового збору у розмірі 2018,10 грн.

У разі наявності пільг щодо сплати судового збору у відповідності до статті 5 Закону України «Про судовий збір», необхідно надати докази, що їх підтверджують.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко