Рішення № 105617421, 08.08.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10162/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Євдокімова Анна Анатоліївна (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41)

відповідач-2: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 40131214)

про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Майнард Н.О., звернулася до суду з позовом до головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Євдокімової Анни Анатоліївни про визнання протиправними дій та скасування рішень.

Позов мотивовано тим, що відповідачем проведена позапланова перевірка позивачки як суб`єкта містобудування щодо законності реконструкції квартири зі збільшенням площі за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками перевірки складено припис №111 від 29.11.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою до 29.01.2022 року знести самочинно побудовану побудову, а також постанова №97 від 25.05.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, та накладено на неї штраф у розмірі 4250 грн. Позивачка заперечує вчинення нею правопорушень у сфері містобудівної діяльності та наполягає, що будівництво добудови до квартири, якою вона на підставі ордеру користується з 2004 року, здійснено до 2002 року попереднім користувачем, а вона не причетна до самочинного будівництва. Позивачка стверджує, що на даний час у квартирі з нею зареєстровані та проживають п`ятеро її неповнолітніх дітей, а вона не має коштів на знесення добудови. Ці обставини не враховані при винесенні спірного припису та постанови про накладення штрафу. Посилається також на те, що на час винесення спірної добудови закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений частиною 1 статті 38 КУпАП. З цих підстав представник позивачки просить суд:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Євдокімової Анни Анатоліївни за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності по складенню припису №111 від 29.11.2021 року та скасувати його;

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №97 від 06.12.2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 4 250 грн., провадження в адміністративній справі закрити за відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 13.12.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 30.06.2022 року суд залучив до участі у справі другого відповідача - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького (надалі - Управління ДАБК МРК).

Від представника Управління ДАБК МРК до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на підставі направлення №234 від 16.11.2021 року за заявою громадянки ОСОБА_2 посадовою особою Управління ДАБК МРК проведено позапланову перевірку за адресою АДРЕСА_1 . У ході перевірки встановлено, що квартиронаймач ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку у дворі загального користування, здійснивши до квартири АДРЕСА_1 добудову розміром 3,2 кв.м. х 1,57 кв.м., без дозвільних документів на таке будівництво. За результатами перевірки складено акт №219 від 29.11.2021 року, протокол №119 від 29.11.2021 року про адміністративне правопорушення та припис №111 від 29.11.2021 року з вимогою знести самочинно побудовану добудову. За результатами розгляду протоколу винесено постанову №97 від 06.12.2021 року, якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП. Доводячи дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та правомірність спірних рішень, представник відповідача -2 просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №105 від 28.02.2004 року ОСОБА_3 надано у користування квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 20,01 кв.м. (а.с. 132 - 133)

На підставі ордеру на жиле приміщення від 03.02.2004 року позивачка користується цією квартирою, у якій проживає разом з п`ятьма дітьми. (а.с. 15, 16)

У вересні 2021 року до голови Кропивницької міської ради на особистий прийом звернулася громадянка ОСОБА_2 , яка проживає у АДРЕСА_5 , зі зверненням, у якому просила провести перевірку дотримання будівельних норм у квартирі АДРЕСА_1 . (а.с. 44)

Вирішення цього звернення 09.09.2021 року доручено Управлінню ДАБК МРК.

В.о. начальника Управління ДАБК МРК видала направлення №234 від 16.11.2021 року, яким доручила головному спеціалісту відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Євдокімовій А.А. здійснити позапланову перевірку на об`єкті "Реконструкція квартири зі збільшенням площі за адресою: АДРЕСА_1 " щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі наказу Управління ДАБК МРК №1-0 від 04.01.2021 року та відповідно до заяви гр. ОСОБА_2 від 09.09.2021 року. Строк дії направлення з 16.11.2021 року по 29.11.2021 року. (а.с. 43)

Головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Євдокімова А.А. склала акт №219 від 29.11.2021 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У цьому акті вказано, що під час проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 встановлено факт реконструкції квартири за рахунок добудови розміром 3,2 кв.м. х 1,57 кв.м. на земельній ділянці, не відведеній для такого будівництва, без дозвільних документів на таке будівництво. Самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 15.11.2021 року, виконаним виконавчими органами Кропивницької міської ради. Виявлена добудова відповідно до технічного паспорту від 09.01.1953 року, виготовленого ОКП КООБТІ, з`єднує добудови "Б2"та "б" тієї ж квартири. У квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення від 03.02.2004 року, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради. Візуальним оглядом з відповідною фотофіксацією встановлено, що дана добудова існує вже тривалий час, встановити фактичний рік добудови не можливо.

В акті №219 від 29.11.2021 року вказано про порушення ОСОБА_1 як замовником та підрядником будівництва вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, за що передбачена відповідальність частиною 4 статті 96 КУпАП. (а.с. 48 - 52)

Також головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Євдокімова А.А. видала позивачці припис №111 від 29.11.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути порушення містобудівного законодавства шляхом знесення добудови розміром 3,2 кв.м. х 1,57 кв.м., що розташована між добудовами "Б2"та "б" (відповідно до технічного паспорту від 09.01.1953 року, виготовленого ОКП КООБТІ) за адресою: АДРЕСА_1 - у строк до 29.01.2022 року. (а.с. 55)

Крім того, головний спеціаліст відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління ДАБК МРК Євдокімова А.А. склала протокол №119 від 29.11.2021 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за що передбачена частиною 4 статті 96 КУпАП. (а.с. 53 - 54)

Вказані документи 29.11.2021 року вручені ОСОБА_1 , яка підписала їх із зауваженнями, пояснивши, що правопорушення не вчиняла, замовником та забудовником себе не визнає.

Згодом начальник Управління ДАБК МРК, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, винесла постанову №97 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 4250 грн. (а.с. 57 - 58)

Не погодившись з приписом та постановою, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір щодо законності оскаржених рішень, суд виходив з того, що вони прийняті за наслідками здійснення відповідачем заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Відповідно до частини 7 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством.

Пунктом 4-1 Порядку №553 передбачено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:

- достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації;

- забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством;

- передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта;

- експлуатація об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;

- залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

- виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

- дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;

- подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов`язковим;

- застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;

- додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;

- додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;

- забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта;

- внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: дату та місце проведення засідання комісії; склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть звернення; рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Пунктами 13, 14 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Пунктом 19 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд з`ясував, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Управління ДАБК МРК встановлено факт реконструкції квартири, у якій проживає позивачка, за рахунок добудови на земельній ділянці, не відведеній для такого будівництва, та без дозвільних документів на таке будівництво. Тож в акті №219 від 29.11.2021 року констатовано порушення позивачкою як суб`єктом містобудування (замовником будівництва) вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.

Ці висновки відповідача стали підставою для видачі позивачці як замовнику самочинного будівництва спірного припису про знесення добудови та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП.

У статті 1 Законі України "Про архітектурну діяльність" визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 7 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом частин 5, 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Такі органи зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6-8, абзацу 2 частини 10, частин 12 - 14 статті 4, частини 11 статті 4-1, частини 3 статті 6, частин 1 - 4, 6 та 10 статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

- гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

- об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частинами 3, 4 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право зокрема:

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Аналіз цих норм свідчить, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо встановлених обмежень щодо призначення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації контролюючим органом права на проведення перевірки.

Суд установив, що підставою для проведення позапланової перевірки щодо позивачки стало звернення фізичної особи - громадянки ОСОБА_2 , яке 09.09.2021 року надійшло до Управління ДАБК МРК.

Відповідно до норм частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку №553 підставою для проведення позапланової перевірки можуть бути звернення фізичних чи юридичних осіб, які містить відомості про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Воднораз, пунктом 7-1 Порядку №553 передбачено особливу процедуру розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності як підстав для проведення позапланових перевірок суб`єктів містобудування. Ця процедура передбачає, що такі звернення протягом 10 робочих днів з дати їх надходження розглядаються на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, створеної при органі державного архітектурно-будівельного контролю, за участю заявника та замовника або їх представників. За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, яке оформлюється відповідним висновком щодо необхідності проведення позапланової перевірки на підставі звернення. З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Попри цю норму, звернення ОСОБА_2 від 09.09.2021 року, яке стало приводом для призначення позапланової перевірки, не розглядалося на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, створеній при Управлінні ДАБК МРК, а позивачка на нього не запрошувалася. Цією комісією не приймалися відповідні рішення (висновок, рекомендації) про необхідність проведення позапланової перевірки, на підставі яких керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю мав би видати наказ про проведення позапланової перевірки.

Всупереч вимогам частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дотримання якої відповідач повинен був забезпечити в силу вимог абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частин 5, 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ним не видавався наказ (рішення, розпорядження) про здійснення щодо позивачки позапланової перевірки, на підставі якого б мало оформлюватися відповідне направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Між тим, за правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №818/17/16, від 26.02.2020 року у справі №815/1362/17, необхідною умовою проведення перевірки під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є наказ, який повинен стосуватися саме суб`єкта містобудування та предмету перевірки.

Посилання відповідача у направленні №234 від 16.11.2021 року на наказ начальника Управління ДАБК МРК №1-0 від 04.01.2021 року "Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю", який вказаний як підстава для оформлення направлення, суд відхиляє, оскільки цей наказ не відповідає вимогам щодо розпорядчого документа про здійснення планового або позапланового заходу контролю, наведеним у частині 1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позаяк не містить найменування суб`єкта містобудування, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. (а.с. 81)

Відсутність наказу органу державного нагляду (контролю) на здійснення позапланового заходу державного контролю свідчить про безпідставність проведення позапланової перевірки.

Крім того, суд установив, що у 2019 році Управління ДАБК МРК вже проводило позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування - наймачем квартири АДРЕСА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. (а.с. 107 - 124)

Позапланова перевірка була призначена на підставі колективного звернення громадян - мешканців будинку по АДРЕСА_1 .

У результаті перевірки, оформленої актом №30 від 08.04.2019 року, встановлено факт реконструкції квартири АДРЕСА_1 зі збільшенням її площі на земельній ділянці, не відведеній для такого будівництва, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 96 КУпАП. У процесі перевірки не вдалося встановити суб`єкта містобудування, який виконав роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 , яка мешкає у цій квартирі, заперечила свою причетність до виконання таких робіт.

Суд вважає, що відповідач, проводячи у листопаді 2021 року на цьому ж об`єкті позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, порушив норми частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Порядку №553, які забороняють повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування.

Верховний Суд у постановах 26.02.2020 року у справі №826/7847/17, від 18.05.2021 року у справі №420/6551/18, від 09.06.2022 року у справі №826/6828/17 вказав, що нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права у контролюючого органу на прийняття відповідних рішень за її наслідками.

Отже, порушення відповідачем порядку призначення та здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - позапланової перевірки - нівелює її наслідки та є підставою для скасування результатів перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №826/12176/16, від 17.09.2020 року у справі №826/10908/18, від 30.10.2020 року у справі №802/2298/15-а, від 30.11.2021 року у справі №522/9567/17, від 01.06.2022 року у справі №826/11507/17, який вказав, що порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Тому суд вважає, що спірний припис №111 від 29.11.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який був виданий позивачці за наслідками незаконної та безпідставної перевірки, як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 по складанню припису №111 від 29.11.2021 року, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вона охоплюється вимогою про визнання протиправним та скасування спірного припису і окремого вирішення не потребує. Тож у цій частині вимог слід відмовити.

Перевіряючи законність постанови №97 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Частиною 4 статті 96 КУпАП встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд вважає, що оскільки встановлені у ході судового розгляду справи порушення відповідачем порядку призначення позапланової перевірки, а також принципів державного нагляду (контролю) та процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призвели до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків, тому постанова №97 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, прийнята на підставі даних, які містяться в акті №219 від 29.11.2021 року та у протоколі №119 від 29.11.2021 року, також є незаконною.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, якою передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду справи адміністративний суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тож суд прийшов до висновку, що постанову №97 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 96 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, здійснені позивачкою судові витрати на оплату судового збору у сумі 1816 грн. слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис №111 від 29.11.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Скасувати постанову №97 від 06.12.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Євдокімової Анни Анатоліївни відмовити.

Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 1816 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш