Рішення № 105617182, 08.08.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2022 року о/об 11 год. 35 хв.Справа № 280/2355/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Запорізької обласної прокуратури (вул.Матросова Олександра, буд.29-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 02909973)

про стягнення середнього заробітоку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (надалі відповідач), в якому позивач просить суд: стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.07.2021 по 07.02.2022 у розмірі 235257,88 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

У позовній заяві (а.с.33-43) зазначено наступне. ОСОБА_1 з 29.09.2003 до 18.03.2021 року працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Наказом №464к від 18.03.2021 позивача звільнено на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з 19.03.2021. Не погоджуючись з вказаним наказом та з рішенням Десятої кадрової комісії позивач звернувся до суду. 14.07.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги було задоволено у повному обсязі та окрім іншого стягнуто на користь позивача з Запорізької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2021 по 13.07.2021 у розмірі 125032,16 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачами було подано апеляційну скаргу. 02.02.2022 постановою Третього апеляційного суду апеляційні скарги задоволено частково. Отже, 02.02.2022 рішення суду по справі №280/2836/21 набрало законної сили. У подальшому позивача поновили на посаді з 07.02.2022, що підтверджується Наказом №78к від 07.02.2022. Проте, на сьогодні відповідач має заборгованість перед позивачем в частині середнього заробітну за вимушений прогул з 15.07.2021 до моменту поновлення на роботі, тобто з моменту винесення рішення першої інстанції де, зокрема було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.03.2021 (день звільнення) по 13.07.2021 (день винесення рішення першої інстанції) по день фактичного поновлення на посаді позивача, а саме 07.02.2022. У зв`язку з вказаними обставинами позивач звертається до суду та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2021 по 07.02.2022. Згідно з довідкою про доходи від 13.07.2021 за №21-655вих-21 середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два повні календарні місяці роботи складає 23032,22 грн., кількість робочих днів у січні-лютому 2021 року - 14 дні, а тому середньоденна заробітна плата - 1645,16 грн. Отже суд у своєму рішенні чітко вирахував середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 з якої було обраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу. Враховуючи визначену судом суму робиться аналогічний розрахунок за спірний період: кількість робочих днів у періоді - 143 дні; середньоденна заробітна плата - 1645,16 грн.; 143 х 1645,16 грн. = 235257,88 грн. Оскільки позивач мав бути поновлений на роботі на підставі судового рішення з 15.07.2021 й мав працювати, йому мала нараховуватися заробітна плата за даний час, проте в силу невиконання відповідачем такого судового рішення в частині поновлення позивача на роботі, продовжував існувати стан вимушеного прогулу.

Позивач ( ОСОБА_1 ), представник позивача (Єренко Д.В.) підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.67-75), в якому зазначено наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії. В частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 32903,20 грн. рішення суду допущено до негайного виконання. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури задоволено частково. Негайне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 призвело б до порушення вимог законодавства щодо реформування органів прокуратури та проходження прокурорами атестації. Поновлення позивача, який не пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури, усупереч конституційному принципу рівності громадян надало б йому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. Системний аналіз положень ст.ст.21, 24 КЗпП України вказує на те, що працівник не може бути допущений до роботи без видання уповноваженою особою відповідного наказу, необхідною умовою (підставою) для видання якого є його письмова заява. Така заява не тільки підтверджує волевиявлення на продовження роботи, але й свідчить про зобов`язання працівника виконувати роботу, визначену трудовою угодою, з дотриманням внутрішнього службового розпорядку, а уповноважена особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання передбаченої трудовим договором роботи. Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 04.02.2022 за №75к ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3. Тобто, ОСОБА_1 обіймає посаду першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3. Таким чином, Запорізькою обласною прокуратурою вжито заходів до виконання рішення суду щодо поновлення позивача на посаді. З боку обласної прокуратури відсутня відмова виконувати рішення суду та умисел, спрямований на такі дії чи бездіяльність. В той час як позивач на спростування цього жодних належних та допустимих доказів не надав. Ураховуючи зазначене, Запорізькою обласною прокуратурою вжито заходів до виконання рішення суду щодо поновлення позивача на посаді, затримка виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 допущена не з вини Запорізької обласної прокуратури. Отже, вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства. Поряд з тим, у разі задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , відповідач зазначає наступне. Так, представник Запорізької обласної прокуратури був присутній під час проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21, у зв`язку з чим обласною прокуратурою не заперечується дата початку відліку часу вимушеного прогулу з 15.07.2021, визначена позивачем, у разі задоволення позовних вимог. Одночасно з тим, обласною прокуратурою на адресу позивача направлено лист від 13.01.2022 з роз`ясненням умов поновлення на посаді, та запрошено ОСОБА_1 до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури для внесення відповідних відомостей до трудової книжки. До обласної прокуратури із заявою про поновлення на посаді позивач звернувся лише 04.02.2022, у зв`язку з цим, в цей же день керівником обласної прокуратури винесено наказ №75к про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3. Таким чином, позивачем не вірно визначено суму відшкодування та період часу вимушеного прогулу з 15.07.2021 по 07.02.2022. Так, сума відшкодування за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 15.07.2021 по 13.01.2022, у разі задоволення судом позовних вимог, складатиме 210580,48 грн. (128 робочих днів х 1645,16 грн. середньоденного заробітку позивача), а саме: - липень 2021 - 12 робочих днів х 1645,16 = 19741,92 грн.; - серпень 2021 - 21 робочий день х 1645,16 = 34548,36 грн.; - вересень 2021 - 22 робочих дні х 1645,16 = 36193,52 грн.; - жовтень 2021 - 20 робочих днів х 1645,16 = 32903,20 грн.; - листопад 2021 - 22 робочих дні х 1645,16 - 36193,52 грн.; - грудень 2021 - 22 робочих дні х 1645,16 = 36193,52 грн.; - січень 2022 - 9 робочих днів х 1645,16 = 14806,44 грн. Не підлягає задоволенню вимога щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі, визначеному позивачем.

Представник відповідача ( ОСОБА_2 ) проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 12.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 06.06.2022 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.06.2022 відкладено розгляд справи на 04.07.2022.

Ухвалою суду від 04.07.2022 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2022.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 зазначено: «… Згідно з довідкою про доходи від 13.07.2021 № 21-655вих-21 середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два повні календарні місяці роботи складає 23032,22 грн., кількість робочих днів у січні-лютому 2021 року 14 дні, а тому середньоденна заробітна плата 1645,16 грн. Період вимушеного прогулу позивача з 23.03.2021 по 13.07.2021 триває 76 робочих днів. Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 125032,16грн. … суд ВИРІШИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) до Офісу Генерального прокурора до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправним та скасувати рішення Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих №1 від 15.01.2021 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Визнати першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області ОСОБА_1 таким, що успішно пройшов атестацію. Визнати протиправним та скасувати накази керівника Запорізької обласної прокуратури №415к від 18.03.2021 та №436к від 22.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області та органів Запорізької обласної прокуратури, на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з 22.03.2021. Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області та органах Запорізької обласної прокуратури з 23.03.2021. Зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру прийняти рішення щодо переведення ОСОБА_1 на посаду прокурора відповідно до п.18 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2021 по 13.07.2021 у розмірі 125032,16 грн. (сто двадцять п`ять тисяч тридцять дві гривні шістнадцять копійок) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. В частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 32903,20 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот три гривні двадцять копійок) допустити до негайного виконання. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривен) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривен). …» (а.с.20-21).

У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №280/2836/21 зазначено: «… суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі №280/2836/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Фененка Дмитра Петровича таким, що успішно пройшов атестацію та в частині позовних вимог про зобов`язання Запорізької обласної прокуратури прийняти рішення щодо переведення ОСОБА_1 на посаду прокурора відповідно до п.18 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. …» (а.с.22-23).

У Наказі Запорізької обласної прокуратури від 07.02.2022 за №75к зазначено: «… Керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», НАКАЗУЮ: 1.Наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 18.03.2021 №415к та наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 22.03.2021 №436к про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури скасувати. 2.Поновити ОСОБА_3 на посаді першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області з 23 березня 2021 року. Підстава: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №280/2836/21. …» (а.с.8).

Судом досліджено й інші документи, наявні у матеріалах справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

У ч.1 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) зазначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Як зазначено у ч.3 ст.14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч.2 ст.372 КАС України).

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч.4 ст.372 КАС України).

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У п.34 Постанови від 06.11.1992 за №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, чинне законодавство України передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі шляхом видання про це наказу. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивості обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з дати його ухвалення, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав працівника, гарантованих Конституцією України. В разі невиконання рішення суду в добровільному порядку воно підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 32903,20 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот три гривні двадцять копійок) допущено до негайного виконання.

Таким чином, 15.07.2021 Запорізька обласна прокуратура повинна була виконати Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 у частині негайного виконання, але безпідставно дане судове рішення не виконала.

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд вважає не обґрунтованими твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву «… системний аналіз положень ст.ст.21, 24 КЗпП України вказує на те, що працівник не може бути допущений до роботи без видання уповноваженою особою відповідного наказу, необхідною умовою (підставою) для видання якого є його письмова заява. Така заява не тільки підтверджує волевиявлення на продовження роботи, але й свідчить про зобов`язання працівника виконувати роботу, визначену трудовою угодою, з дотриманням внутрішнього службового розпорядку, а уповноважена особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання передбаченої трудовим договором роботи. …».

Також, з огляду на зазначене, суд вважає не обґрунтованими твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву «… негайне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 призвело б до порушення вимог законодавства щодо реформування органів прокуратури та проходження прокурорами атестації. … поновлення позивача, який не пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури, усупереч конституційному принципу рівності громадян надало б йому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. … з боку обласної прокуратури відсутня відмова виконувати рішення суду та умисел, спрямований на такі дії чи бездіяльність. В той час як позивач на спростування цього жодних належних та допустимих доказів не надав. Ураховуючи зазначене, Запорізькою обласною прокуратурою вжито заходів до виконання рішення суду щодо поновлення позивача на посаді, затримка виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 допущена не з вини Запорізької обласної прокуратури. …».

Відповідачем не надано до суду переконливих доказів намагання виконати Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 у частині негайного виконання раніше ніж 07.02.2022.

Судом прийнято до уваги, що підставою для прийняття відповідачем Наказу від 07.02.2022 за №75к було: «рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №280/2836/21», а не заява позивача від 04.02.2022 (а.с.78).

Відповідно до ст.236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що період затримки виконання Запорізькою обласною прокуратурою рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/2836/21 становить з 15.07.2021 по 06.02.2022 та складає 142 робочих дні, а не 143 робочих дня, як вважає позивач.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити позовну заяву та стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.07.2021 до 06.02.2022 включно в розмірі 233612 грн. 72 коп. (233612 грн. 72 коп. = 1645,16 грн. середньоденна заробітна плата х 142 робочих днів).

Аналогічне застосування норм права відображено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №280/4402/21 (адміністративне провадження №К/9901/46196/21).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №826/8789/18 (адміністративне провадження №К/9901/8828/19) зазначено: «… Суд зазначає, що з огляду на приписи частини другої статті 233 КЗпП України звернення позивача до суду з позовом про стягнення належного йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не обмежується будь-яким строком. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №808/1271/18. До того ж, у постановах від 25 липня 2018 року у справі №552/3404/17, та від 24 грудня 2020 року у справі №807/2434/15 Верховний Суд визначив природу вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, та дійшов висновку, що така вимога є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати частину другу статті 233 КЗпП України. …».

Як зазначено у ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Договір про надання правової допомоги від 11.02.2021; Додаток №1 від 10.02.2022 до Договору про надання правової допомоги від 11.02.2021; Ордер на надання правничої (правової) допомоги Серії АР №1045009; Акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової допомоги від 11.02.2021; Квитанцію до прибуткового касового ордера №10/02/22 від 10.02.2022.

Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.

Заявником документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач має значний юридичний стаж роботи, з 01.04.2021 по 30.09.2021 проходив стажування для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в Раді адвокатів Запорізької області та 29.11.2021 склав присягу адвоката України.

Також, суд вважає вартість послуг і робіт професійної правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 20000 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 4000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (вул.Матросова Олександра, буд.29-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 02909973) про стягнення середнього заробітоку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.07.2021 до 06.02.2022 включно в розмірі 233612 грн. 72 коп.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відмовити.

Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури (вул.Матросова Олександра, буд.29-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 02909973) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. 00 коп.

В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 08.08.2022.

Суддя О.О. Прасов