Рішення № 105613730, 08.08.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/146/22

№ провадження 2/624/78/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ТОВ «Дорі Фінанс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. № 87913 від 12.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дорі Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8588,00 грн та стягнути судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис № 87913 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Дорі Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8588,00 грн. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 001/70/159318 від 01.08.2019 укладеним із ТОВ «Глобал Кредит», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Дорі Фінанс». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.06.2021 по 09.06.2021. Сума заборгованості за кредитом складає 7588,00 грн. За вчинення виконавчого напису 1000,00 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Так кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Позивач звертає увагу, що він не підписував в будь-який спосіб вищевказаний кредитний договір з ТОВ «Глобал Кредит». Позивач ніколи не визнавав наявність кредитних правовідносин за кредитним договором на підставі якого вчинений виконавчий напис, а тим більше наявність боргу. Наданий нотаріусу примірник кредитного договору, ніби, укладеного між ТОВ «Глобал кредит» та позивачем містить лише зазначення інформації про сторони. Факт підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам спеціального закону не підтверджений. Позивач ніколи в будь-який спосіб не отримував одноразовий ідентифікатор, а тим більш використав одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Оскільки позивач не мав волевиявлення на укладення кредитного договору з ТОВ «Глобал Кредит», то цей правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином позивачем не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 березня 2022 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 березня 2022 року була задоволена заява позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі оспореного виконавчого напису нотаріуса.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Позивач подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Третя особа, яка належним чином повідомлялась про розгляд справи у судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, письмових пояснень не надала.

На підставі викладеного та у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

В судовому засіданні встановлено, що 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., на підставі статтей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.199 №1172, вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №001/70/159318 від 01.08.2019, укладеним з ТОВ «Глобал Кредит», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № Global DG-І від 05 жовтня 2017 є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №1/2 від 04 червня 2021 року є ТОВ «Дорі Фінанс». Строк платежу за цим кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.06.2021 по 09.06.2021. Сума заборгованості складає 7588 грн в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 5588 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача 1000 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 8588 грн. Виконачий напис зареєстровано в реєстрі за №87913.

На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 87913 виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» заборгованості в розмірі 8588 грн.

Позивач вважає вчинений виконавчий напис незаконним, оскільки порушені його права, так як напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Будучи не згодним з вказаним написом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином,вчинення нотаріусомвиконавчого написувідбувається зафактом поданнястягувачем документів,які згідноіз відповіднимПереліком єпідтвердженням безспірностізаборгованості абоіншої відповідальностіборжника передстягувачем.Сам пособі фактподання стягувачемвідповідних документівнотаріусу несвідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Позивачем додані до позовної заяви копії документів наданих на його запит приватним виконавцем, а саме: виконавчого напису №87913 від 12.06.2021, договору фінансового кредиту №001/70/159318 від 01.08.2019 укладеного між ТОВ «Глобал Кредит» та ОСОБА_1 , постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) №56533/6,3-21 від 08.12.2021 станом на 10.12.2021 приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. припинена.

Надана копія договору фінансового кредиту №001/70/159318 від 01.08.2019 укладеного між ТОВ «Глобал Кредит» та ОСОБА_1 не містить підпису позичальника, в тому числі і ідентифікатора електронного підпису. Нотаріально не посвідчена.

Відомості про подання нотаріусу документів про безспірність заборгованості у суду відсутні.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, нотаріусом не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та процентів за користування кредитом.

Крім того, як вже раніше зазначалось договір позики наданий відповідачем приватному виконавцю не містить підпису сторін, нотаріально не посвідчений. Позивач факт укладення цього договору з відповідачем заперечує.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, оскільки в момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Також судом було встановлено, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено не на документі, який встановлює заборгованість, а на окремому новоствореному нотаріусом документі, що не передбачено чинним законодавством.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеням ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України. Позивачем при поданні позову були понесені судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн та 496,20 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Зазначені витрати документально підтверджені та у зв`язку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо застосованихсудом заходівзабезпечення цьогопозову,відповідно доухвали судувід 09.03.2022,суд зазначає,що згідноч.7,ч.8ст.158ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-268, 280-284, 288 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Дорі Фінанс»,третя особаяка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіПодолянко ІванАндрійович провизнання виконавчогонапису нотаріусатаким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 87913 від 12 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дорі Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8588 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 6488,60 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок, які складаються з судового збору в розмірі 992,40 грн та 496,20 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Заходи забезпечення позову застосовані Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 березня 2022 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасниксправи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 28.01.2004.

Представник позивача: Калінін Сергій Косянтинович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2212 від 26.06.2018, адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», адреса: вул. Хоткевича Гната, буд. 5, офіс 202, Київ, 02094, ЄДРПОУ 44353633.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійович, місцезнаходження за адресою: провул. Роз`їзний, буд. 27, офіс 2, м. Харків, 61140.

Суддя Т.В. Крапівка