Рішення № 105613491, 01.08.2022, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

01.08.2022

Провадження №2/389/844/21

ЄУН 389/3947/21

Рішення

іменем України

01 серпня 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати наказ від 08.12.2021 №1019 о/с, зобов`язати відповідача виплатити йому невиплачену заробітну плату за час відсторонення від роботи.

Свої позовні вимоги обґрунтували наступним. Він перебуває в трудових відносинах з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 12.11.2020 та працює гірником підземним дільниці буровибухових робіт на відокремленому підрозділі Смолінська шахта. Він, 01.12.2021 отримав від роботодавця повідомлення від 30.11.2021 №17-35/3720 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19». Вказаним повідомленням його проінформовано, що з 09.12.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників ДП «Схід ГЗК» і у випадку ненадання ним в строк до 03.12.2021 документу, який підтверджує повний курс вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, міжнародний сертифікат, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19, у такому разі 09.12.2021 його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Наказом від 08.12.2021 №1019 його відсторонили від роботи без збереження заробітної плати з 09.12.2021. Вважає вищевказаний наказ незаконним, оскільки він винесений на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує факту відмови чи ухилення ним від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання ним висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я. Оскільки його незаконно відсторонили від роботи йому припинено нарахування заробітної плати. Такі дії роботодавця є незаконними, а тому він вважає, що має право на стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. З огляду на викладене він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.01.2022 судом прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки заявлені вимоги є необгрнутованими, відсторонення від роботи позивача здійснено з чітким дотриманням норм чинного законодавства України, у тому числі статті 46 КЗпП України. Також повідомлено суд про те, що ОСОБА_1 допущено до роботи, а на підтвердження вказаного факту, долучено до матеріалів справи копію наказу від 02.03.2022 №165 о/с.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Шевченко М.Л. подав суду клопотання, у якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, а розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі заперечень, які викладені у відзиві, а справу слухати без її участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 працює на посаді гірника підземного дільниці буровибухових робіт (№1) Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

ОСОБА_1 01.12.2021повідомлено,що з 09.12.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19, обов`язкове для працівників ДП «Схід ГЗК» та йому потрібно в строк до 03.12.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення про COVID-19, зокрема: документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або одну дозу дводобової вакцини від COVID-19; міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19; довідку ЛКК від сімейного лікаря про перенесений корона вірус, з відстрочкою вакцинації на певний строк або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень за формою №028-1/о, затвердженої МОЗ України.

Наказом виконуючогообов`язки директораСмолінської шахтиДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» від 08.12.2021 №1019 о/с «Про відсторонення ОСОБА_1 », керуючись ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року № 2153, наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 01 листопада 2021 року №2393, п.41-6 Постанови КМ України від 09 грудня №1236, на підставі повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 ОСОБА_2 » від 30.11.2021 №17-35/3720 та акту від 07.12.2021 №21, відсторонено гірника підземного дільниці буровибухових робіт (№1) Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_1 від роботи з 09.12.2021 без збереження заробітної плати на строк до усунення причин, що його зумовили.

Наказом виконуючогообов`язки директораСмолінської шахтиДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» від 02.03.2021 №165 о/с, зупинено з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні дію наказу від 02.12.2021 №1019 о/с «Про відстронення ОСОБА_1 » та допущено до роботи гірника підземної дільниці.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 дійшов висновку про те, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (стаття 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами б, г статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України (даліМОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

При цьому судом встановлено, що наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (даліПерелік № 2153).

Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року.

Згідно з наказом МОЗ України від 01 листопада 2021 року №2393, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2021 року за №1452/37074, розширено перелік професій, для яких щеплення проти COVID-19 є обов`язковим. Відповідні зміни внесені до наказу МОЗ України 04 жовтня 2021 року №2153, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за №1306/36928.

Так, згідно зі вказаним наказом, до освітян та працівників центральних та місцевих органів влади, які підлягають обов`язковій вакцінації проти COVID-19 на період дії карантину, встановленого КМУ, додаються зокрема, співробітники підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04 березня 2015 року №83.

До зазначеного перліку, затвердженого КМУ, входить Державне підприємство " Східний гірничо- збагачувальний комбінат", тому дія вищезазначеного наказу МОЗ України поширюється на всіх співробітників товариства.

Наказ МОЗ України від 01 листопада 2021 року набрав чинності 09 грудня 2021 року.

Відповідно до Переліку №2153 з доповненнями, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, в тому числі: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

В примітці до Переліку №2153 зазначено, що обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (з подальшими змінами і доповненнями станом на дату прийняття оспорюваного наказу 08 грудня 2021 року) встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України діє карантин, продовживши дію карантину.

Пунктом 41-6 указаної постанови визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 (далі - перелік); відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відсторонення працівника від роботиодин із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Східнийгірничо-збагачувальнийкомбінат» є одним із об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в транспортній сфері.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення, останній суду не надав.

Як встановлено судом ОСОБА_1 01.12.2021 було повідомлено про необхідність виконання відповідних вимог, а саме пред`явлення безпосередньому керівнику документу, який підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцини, або висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 (форма № 028-1/о), виданого закладом охорони здоров`я.

Отже в нього було достатньо часу і можливостей для виконання відповідних вимог з тим, щоб бути допущеним до роботи.

Наказ виконуючогообов`язки директораСмолінської шахтиДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» №1019 о/с виданий 08.12.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 09 грудня 2021 року на строк до усунення причин, що його зумовили без збереження заробітної плати.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що його відсторонення від роботи суперечить Конституції України та порушує його право на працю з огляду на таке.

Міністерство юстиції України зробило висновок, що наказ МОЗ України №2153 відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини й зареєструвало відповідний наказ.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2019 року у справі №682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, за загальним правилом такому працівникові заробітна плата не виплачується.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому, в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №761/12073/18 висловив правову позицію про те, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Як свідчить зміст оспорюваного наказу у ньому зазначено і підстави відсторонення акт від 07.12.2021 №21і строк до усунення причин, що його зумовили.

Відповідач видавши оспорюваний наказ застосував відсторонення позивача від роботи, оскільки це прямо передбачено законодавством, та відповідно до вимог п.41-6 постанови КМУ №1236 (в оновленій редакції).

У постанові від 10 березня 2021 року у справі №331/5291/19 Верховний Суд зазначив, що інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян.

Відтак, втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Крім того, та обставина, що дію наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року №2153 зупинено наказом МОЗ України від 25 лютого 2022 року №256/37592 не вказує на незаконність спірного нормативного документу, оскільки його зупинення зумовлено виключно виникненням тимчасових обставин, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, після закінчення якого його дію може бути відновлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що виконуючим обов`язки директора Смолінської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх працівників, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст.46 КЗпП, правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи, як наслідок, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування наказу, зобов`язання виплатити йому заробітну плату за час відсторонення від роботи, необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 12 ,13, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 доДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» провизнання дійпротиправними тазобов`язання вчинитипевні дії, відмовити.

Понесені судові витрати ОСОБА_1 віднести на його рахунок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 14309787, місцезнаходження: вул.Горького,2 м.Жовті Води Дніпропетровської області.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва