Рішення № 105610402, 02.08.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року Справа № 280/2324/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Клюци С.О., представника відповідача: Корольова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод важкого кранобудування» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод важкого кранобудування» (далі позивач, ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 № 00167640702 № 00167660706, № 00167670706, № 00167690702.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 16.11.2021 № 00167640702, № 00167660706, № 00167670706, № 00167690702 з наступного.

Стосовно порушення встановленого на підставі висновку про нереальність господарських операцій, позивач вважає, що господарські операції між TOB «Альфа Клин» та ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» є реальними та мають належне документальне оформлення, позивач дотримувався принципу належної обачності при виборі контрагентів та подальшому співробітництві з ними, а порушення такими контрагентами податкової дисципліни після припинення співробітництва з ними не може тягнути негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит та формування витрат за зазначеними господарськими операціями.

Щодо порушення порядку реєстрації податкових накладних, позивач заперечує відсутність складання та реєстрації податкових накладних, оскільки ним правомірно складено податкові накладні за експортними операціями за період з 01.01.2017 по 03.06.2021 на дату завершення митного оформлення та фактичного перетину товарами митного кордону України.

Податкові накладні за період з 01.01.2017 по 03.06.2021 вже були предметом документальних перевірок, якими не встановлено порушень складання та реєстрації зазначених податкових накладних. Не допускається притягнення до відповідальності позивача за відсутність реєстрації податкових накладних на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою та не видаються покупцю, оскільки у період з 01.01.2017 по 23.05.2020 штрафи за вказане порушення встановлені з 23.05.2020.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01 березня 2022 року о 14:30 год.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів.

Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 18.03.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №7168 від 15.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 днів до 24.04.2022 включно.

Ухвалою суду від 18 травня 2022 року призначене підготовче засідання у справі на 31 травня 2022 року о 14:00 год.

18.05.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з наступних підстав.

Що стосується першого порушення, то перевіркою оформлених первинних документів не доведено факт отримання активів від TOB "АЛЬФА КЛИН", та не обґрунтовано позицію щодо правомірності ведення бухгалтерського обліку на підставі цих первинних документів, які складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Господарські операції з контрагентом TOB «АЛЬФА КЛИН» не спричинили настання реальних правових наслідків. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Позивач не проявив розумної обережності при укладенні договору зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено складання та реєстрацію ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» податкових накладних на обсяги експортних операцій за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, що підтверджено митними деклараціями наданими до перевірки. ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» в день оформлення митної декларації на експорт, що підтверджує реалізацію товару покупцям, не складено та не зареєстровано податкові накладні на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою в Єдиному реєстрі податкових накладних. В той же час, у ЄРПН встановлена реєстрація податкових накладних, складених безпідставно.

Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 31 травня 2022 року оголошено перерву до 28 червня 2022 року - 14:00 год.

31.05.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що з доводами відзиву на позовну заяву, не погоджується. На кожну з господарських операцій, що були надані за період січня 2019 - квітня 2020 року ТОВ «Альфа Клин» на користь ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» складено податкові накладні, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень з боку податкового органу. Податкова перевірка, за результатами якої був складений акт №9680/08-01-07-02/00110728 від 12.10.2021, проводилася з 01.09.2021 по 05.10.2021, тобто в період дії мораторію на проведення перевірок, запровадженого п.52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Позивач наполягає на позовних вимогах у повному обсязі.

28 червня 2022 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 липня 2022 року о15:00 год.

У судовому засіданні 12 липня 2022 року оголошено перерву до 02 серпня 2022 року о 15:00 год.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

З 01.09.2021 по 05.10.2021 посадовими особами Державної податкової служби України в особі Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод важкого кранобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2021, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за період з 01.01.2017 по 30.06.2021.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» складено акт від 12.10.2021 № 9680/08-01-07-02/00110728, який 12.10.2021 направлено рекомендованим листом засобами поштового зв`язку, який отримано за довіреністю 13.10.2021,

Перевіркою ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» встановлені порушення, в тому числі з податку на прибуток та ПДВ:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 224 761 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу в результаті чого встановлено завищення суми податку на додану вартість, яка підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на загальну суму 154 223 грн., та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на загальну суму 52 670 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 етапі 201 Податкового кодексу, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, в єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну.

16.11.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №00167640702, яким ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 224 761 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 005, 50 грн.;

- №00167660706, яким ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 156 223 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 38 555, 75 грн.;

- № 00167670706, яким ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 52 670 грн.

- №00167690702, яким до ПРАТ «ЗАПОРІЖКРАН» застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 912 068, 34 грн за відсутність реєстрації податкових накладних на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 16.11.2021 №00167640702, №00167660706, №00167670706, №00167690702 позивачем подано до ДПС України скаргу, зареєстровану за вх.№35677/6 від 02.12.2021.

25.01.2022 позивачем отримане поштове направлення, в якому містилося рішення ДПС від 21.01.2022 №1238/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу платника залишено без задоволення, а податкові повідомлення- рішення № 00167640702, № 00167660706, № 00167670706 на № 00167690702 від 16.11.2021 - без змін.

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними та незаконними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Процедура формування плану графіка передбачена Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015 року, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок № 524).

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Розділу 1 Порядку № 524, проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Відповідно до пункту 5 Розділу 1 Порядку № 524, план-графік складається з планів-графіків територіальних органів ДПС та затверджується Головою Державної податкової служби України (далі - Голова ДПС).

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділам, до функцій яких входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів юридичних та фізичних осіб, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

В силу пункту 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За приписами пункту 77.6 статті 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Між тим, Законом України від 17.03.2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнене пунктом 52-2 наступного змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Отже, судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України на момент проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Аналогічна позиція сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 22 лютого 2022 року у постанові по справі №420/12859/21.

За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2020 в справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Зазначені правові висновки здійснені апеляційним судом з урахуванням застосування норм права Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 06 липня 2022 року у справі №360/1182/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність у контролюючого органу повноважень здійснювати проведення документальної планової перевірки в період дії мораторію.

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 16.11.2021 №00167660706, №00167670706, №00167640702, 00167690702.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд також погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі 823/1601/18.

Отже, зміст висновків наведених постанов Верховного Суду свідчить про те, що, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, відсутня необхідність переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення.

Вищенаведене у сукупності свідчить про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16.11.2021 № 00167640702, № 00167660706, № 00167670706, № 00167690702.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений судовий збір у сумі 24810,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод важкого кранобудування» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 № 00167640702, № 00167660706, № 00167670706, № 00167690702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод важкого кранобудування» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Запорізький завод важкого кранобудування» (69041, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд.16-А; код ЄДРПОУ 00110728),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Повне судове рішення складено 05.08.2022

Суддя Б.В. Богатинський