Постанова № 105607624, 02.08.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6162/21

Провадження № 2-а/456/16/2022

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2022 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Саса С. С.

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00001497 від 23.11.2021 року винесену провідним фахівцем цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 23.11.2021 р. провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюком Л.М. було складено постанову серіїВМ №00001497по справіпро адміністративнеправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксоване вавтоматичному режимі,стосовно позивача ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Згідно постанови, 22.11.2021 р. о 16 год. 13 хв. за адресою Н- 09, км 430+200 позивач керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM 320.18, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10,4% (3,464 тон). Відповідно до п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т,здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т,здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Диспозицією ч. 2 ст. 1321 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. У п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановоюКМУ №879від 27.06.2007«Про заходищодо збереженняавтомобільних дорігзагального користування»зазначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. У п. 18 Порядку вказується, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Пунктом 20 Порядку передбачено, що працівник (інспектор-оператор) пункту габаритно-вагового контролю визначає за результатами точного контролю, чи є транспортний засіб великоваговим та/або великогабаритним. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 , яким керував позивач, його маса без навантаження становить 10100 кг, повна маса - 26 000 кг. Тому позивач 22.11.2021 віз на своєму транспортному засобі RENAULTPREMIUM320.18,ДНЗ НОМЕР_1 вантаж масою 0,64 тони, що підтверджується товарно-транспортноюнакладною №43від 22.11.2021р. Враховуючи, що відповідно до згаданого свідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу маса автомобіля без навантаження становить 10 100 кг, то загальна маса завантаженого транспортного засобу у вказану дату становила 10764кг(10100+640=10740). Тому гранично допустиме навантаження на одиночну вісь (11 тон) відповідно до п. 22.5 ПДР України не було перевищено. Також, в оскаржуваній постанові взагалі не вказаноконкретногорозміру тамаси транспортногозасобув момент його фотофіксації, як це вимагає Порядок, а зазначається лише, що перенавантаження на одиночну вісь транспортного засобу становить 10,4% (3,464 тон). Однак не зрозуміло, яку масу транспортного засобу зафіксував технічний прилад Укртрансбезпеки. Відповідно немає підстав стверджувати про порушення позивачем п. 22.5 ПДР України, адже за відсутності у згаданій постанові точної фактичної маси транспортного засобу та осьового навантаження не можливо встановити, чи перевищені гранично допустимі норми. Окрім цього, в постанові відсутні дані про те, що позивач керував транспортним засобом з вантажем чи без вантажу.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві. Покликається на те, що 22.11.2021 о 16 год 13 хв., за адресою Н-09, км 430+200, Львівська обл., позивач допустив рух транспортного засобу RENAULT PREMIUM 320.18 , ДНЗ НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), допустив рух транспортного засобу із навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10.4% (3.464 тон). Так, фіксація адміністративного правопорушення була здійснена саме зазначеним вище вимірювальним обладнанням автоматичного пункту. Згідно сертифікату перевірки типу, виданого 17.06.2020 та чинного до 16.06.2030, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01,2016 № 94. Крім того, відповідно до сертифікатів відповідності, виданих 09.08.2021, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам технічного регламенту. Виходячи із обставин, що склались у даній справі, та наведених в оскаржуваній постанові, перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху 6yло встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та /або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. В подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями. Надалі відбулося автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

У зв`язку з неявкою сторін та з врахуванням поданої заяви фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно дост. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00001497 від 23.11.2021, винесеної фахівцем цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Із постанови вбачається, що 22.11.2021 р. о 16 год. 13 хв. за адресою Н-09, км 430+200, Львівська область, зафіксовано транспортний засіб RENAULT PREMIUM 320.18, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10,4% (3,464 тон).

Пунктом 22.5ПДР Українипередбачено,що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Диспозицією ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу RENAULT PREMIUM 320.18, ДНЗ НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що маса без навантаження транспортного засобу становить 10100 кг, повна маса 26000 кг.

З товарно-транспортної накладної №43 від 22.11.2021 року виданої ТзОВ «Металопластик груп» на автомобіль RENAULT PREMIUM 320.18, ДНЗ НОМЕР_1 вбачається, що водій експедитор ОСОБА_2 отримав вантаж масою 0,64 т = 640 кг.

Суд вважає, що гранично допустиме навантаження на одиночну вісь (11 тон) відповідно до п. 22.5 ПДР України не було перевищено, оскільки маса автомобіля без навантаження становить 10 100 кг, а загальна маса завантаженого транспортного засобу у вказану дату відповідно до товарно-транспортної накладної №43 від 22.11.2021 року, становила 10740кг(10100кг+640кг=10740 кг).

Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5ст. 242 КАС України.

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року за № 512, постановапо справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має містити: дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; зафіксовано транспортний засіб: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Однак, в оскаржуваній постанові провідним фахівцем цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Л.М. не зазначено категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, що унеможливлює встановити вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Згідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, нормиКАС Українипокладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем у позовній заяві обставин.

Натомість відповідач доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не були спростовані відповідачем у відзиві, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

Зокрема, судом береться до уваги п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.238і284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 280 КУпАПта не спростовано позицію позивача, а також судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення рішення відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАПє безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00001497 від 23.11.2021 є незаконноюта підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00001497 від 23.11.2021 року винесену провідним фахівцем цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя С. С. Сас