Рішення № 105602847, 05.08.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24509/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеські області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06.12.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеські області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу року в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року та з урахуванням цієї вислуги провести відповідний перерахунок і виплату надбавки за вислугу років за час служби в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати мені до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу року в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року та з урахуванням цієї вислуги провести відповідний перерахунок і виплату надбавки за вислугу років за час служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року залишено без руху адміністративний позов.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

20.12.2021 року від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали разом із доказами сплати судового збору у розмірі 1816 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Копію ухвали суду від 31.12.2021 року та позовної заяви надіслано на адресу електронної пошти Головного управління Національної поліції в Одеські області, яка вказана позивачем у позові, а саме: « ukz@pol17.odes.ua».

11.01.2022 року від представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

03.02.2022 року від представника Головного управління Національної поліції в Одеські області засобами електронної пошти з адреси «ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшла заява засвідчена кваліфікованим електронним підписом представника відповідача, в якій представник просив суд направити копію на його адресу копії ухвали суду про відкриття по справі та позовної заяви з додатками.

09.02.2022 року копію ухвали суду від 31.12.2021 року та позовної заяви надіслано на адресу електронної пошти Головного управління Національної поліції в Одеські області, яка вказана позивачем у позові, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_2», ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Адреса електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» розміщена на сайті Головного управління Національної поліції в Одеські області (https://od.npu.gov.ua/konataktu.html) в розділі «контакти».

Адреса електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказана у вищевказаному клопотанні, яке надійшло до суду 03.02.2022 року як адреса для листування та з даної адреси до суду

Згідно з п.111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

Таким чином відповідачу - Головному управлінню Національної поліції в Одеські області належним чином вручені копія ухвали про відкриття провадження по справі та позов з додатками.

Станом на дату вирішення даної справи, відзиву на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Одеські області до суду не надходило.

Ухвалою суду від 09.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеські області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Судом встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі роз`яснено, що позивачу необхідно надати до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Копію вказаної ухвали отримано позивачем 01.08.2022 року.

04.08.2022 року позивач надав до суду заяву про поновлення строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.08.2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою по справі №420/24509/21, відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про залишення позову без розгляду, яке викладене у відзиві на позов, продовжено розгляд справи №420/24509/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеські області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позові, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 , позивач проходив службу:

- з 13.11.1985 р. - по 11.11.1987 р. в Збройних Силах;

- з 26.09.1994 р. - по 23.12.1996 р. в органах внутрішніх справ;

- з 24.12.1996 р. - по 07.07.2005 р. в органах податкової міліції України;

- з 08.07.2005 р. - по 07.11.2015 р. в органах внутрішніх справ

- з 08.11.2015 р.- по 15.11.2016 р. в Національній поліції України, в ГУНП у Миколаївській області;

- з 16.11.2016 р.- по 31.05.2018 р. в Національній поліції України, в ГУНП в Одеській області.

Наказом ГУНП в Миколаївській областi вiд 14.12.2015 № 16 o/c ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 78 3У «Про Національну поліцію» для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки встановлений стаж служби в поліції - 14 р. 06м.25 днів.

Згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 14.11.2016 № 312 o/c ОСОБА_1 відряджено для подальшого проходження служби до ГУНП в Одеськiй області - з 15.11.2021.

Згідно довiдки УФЗБО ГУНП в Миколаївській областi вiд 15.12.2021 № 2289/28-2021 при переведенні до ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 отримав грошовий атестат № 780, iз визначенням надбавки за вислугу років у розмірі - 30% та премією - 52,17% та стажем служби на момент переведення - 15р. 7 мiс. 2 дн.

Наказом ГУНП в Одеській області від 31.05.2018 року №791 о/с. позивача відповідно до п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції.

У наказі, з урахуванням змін, що внесені наказом №959 о/с від 05.08.2017 року, визначено, що вислуга років на день звільнення складає: календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років 17 років 01 місяць 25 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 25 років 08 місяців 09 днів; усього для призначення пенсії - 25 років 08 місяців 09 днів.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що до стажу служби в поліції відповідачами не зараховувався стаж служби позивача в податковій міліції.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідачів із заявами, в яких просив зарахувати до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», однак, листами від 01.10.2021 року та від 11.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку стажу.

Вважаючи дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд зазначає.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон №580-VIII», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтями 1, 2 указаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 5 липня 2012 року №5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).

Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - «ПК України», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).

Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі - «Закон №509-XII»), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції і до 20 листопада 2012 року, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням.

Частина перша статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію»" (стаття 26 Закону №509-XII).

Спір у цій справі виник у зв`язку із незарахуванням відповідачами стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

За змістом частини першої у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Водночас статями 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону №509-XII.

Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 7 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.

У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Зрештою у контексті спірних правовідносин у справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі №280/1546/21, підстави для відступу від неї відсутні.

З урахування викладеного, суд констатує, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 02 червня 2022 року по справі 280/8419/20.

З урахуванням вищевикладеного ,суд дійшов висновки, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1816,00грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. та про стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеські області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу року в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року та з урахуванням цієї вислуги провести відповідний перерахунок і виплату надбавки за вислугу років за час служби в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати мені до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу року в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року та з урахуванням цієї вислуги провести відповідний перерахунок і виплату надбавки за вислугу років за час служби в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції в Одеські області (вул.Єврейсьука, 12, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740).

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (вул.Декабристів, 5, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735).

Суддя С.М. Корой