Рішення № 105602633, 04.08.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4823/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач-1), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №14 від 17.01.2022 щодо відмови призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 з 13.01.2022, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу з 13.01.2022 пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії - 2019, 2020, 2021 роки.

Ухвалою від 09.03.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 17.06.2022 суд залучив до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі відповідач-2) співвідповідачем у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 17.01.2022 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058 з 13.01.2022, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, мотивуючи це тим, що в такому випадку розмір її пенсії зменшиться. Позивач вважає, що розмір її пенсії має обчислюватися відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, яка регламентує порядок призначення пенсії. Проте, відповідач протиправно застосував для такого обчислення норми частини 3 статті 45 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, якими передбачено порядок переходу з одного виду пенсії на інший. Позивач зазначає, що вона хоче перейти з одного виду пенсії (пенсія за віком державного службовця) на інший (пенсія за віком на загальних умовах), які регламентуються різними нормативно-правовими актами, а відтак, такий перехід слід розцінювати як призначення пенсії.

Від представника відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що внаслідок здійснення переведення, про яке просить позивач, розмір її пенсії зменшиться з 5379,14грн до 5063,48грн. Щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, то така вимога є передчасною, оскільки така Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області ще не розглядалася.

11.07.2022 від представника відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що з 01.03.2019 проведено автоматичний перерахунок пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки відсутні.

Крім того, звертає увагу на норми частини 1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами вказаного Закону розмір пенсії зменшується, то пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 17.03.1999 отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України Про державну службу.

13.01.2022 року позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення/ перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням №14 від 17.01.2022 відповідач-2 відмовив позивачу у проведенні перерахунку її пенсії, у зв`язку з недоцільністю такого.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), який регламентує відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених вказаним Законом, або в частині, що не суперечить йому.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Суд встановив, що з 17.03.1999 позивач отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України Про державну службу. Між тим, жодного із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, позивач не отримувала. Тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Разом з тим встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV в січні 2022 року позивач звернулася вперше.

Таким чином, суд встановив, що 13.01.2022 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше.

З урахуванням викладеного суд висновує про протиправність відмови відповідача-2 позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, враховуючи те, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", суд вважає, що призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має відбутися вперше (переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону відсутнє), тому позивач має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Вирішуючи спір, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2018 року у справі 127/16610/17, від 13.02.2019 у справі №334/917/17(2-а/334/267/17), від 23 жовтня 2020 року у справі № 528/196/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17 та відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.

Відтак, суд висновує про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 17.01.2022 щодо відмови ОСОБА_1 призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 з 13.01.2022, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.

Також суд враховує, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивач (у випадку призначення їй пенсії) перебуватиме на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 13.01.2022 пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії - 2019, 2020, 2021 роки.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області №14 від 17.01.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 13.01.2022 пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії - 2019, 2020, 2021 роки.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик