Рішення № 105602450, 05.08.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2022 року Справа № 280/4256/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" (вул. Дніпровські зорі, 1-А, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 43160397) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов 'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" (далі позивач або ТОВ "Лаватера-1") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 1), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення №20831 від 15.07.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте відповідачем 1;

зобов`язати відповідача 2 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

визнати протиправним та скасувати рішення №6933648/43160397 від 17.06.2022 року про невраху вання таблиці даних платника податку на додану вартість, прийняте відповідачем 1;

зобов`язати відповідача 2 врахувати таблицю даних платника податку, що подана позивачем (зареєстрована у контролюючому органі 15.06.2022 за № 9081485313).

Ухвалою суду від 21.07.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем 1 прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. З тих самих підстав прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Позивач не погоджується з такими рішеннями, оскільки вони не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій. Просить позов задовольнити.

Відповідач 2 позов не визнав, 02 серпня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29249), у якому вказує, що платник податку має право на подання на розгляд комісії пояснень та копій документів, якими спростовується податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. Проте, виключення платника з переліку ризикових платників на підставі рішення суду хоча і передбачено діючим порядком, залишає контролюючому органу право за наявності актуальної податкової інформації про відповідність платника критеріям ризиковості, яка не спростована, повторно розглянути таку податкову інформацію та повторно визнати платника таким, що відповідає критеріям ризиковості. Зазначає, що позивача віднесено до переліку ризикових платників ГУ ДПС попереднього місця обліку, а саме: ГУ ДПС у Вінницькій області. Підстави, відомості та докази віднесення позивача до ризикових платників у ГУ ДПС у Запорізькій області відсутні. Крім того, з посиланням на практику Верховного Суду наголошує на тому, що спірні рішення не породжують для платника податку жодних прямих та невідворотних наслідків та не порушують його права. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 1 позов не визнав, 03 серпня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29788), у якому вказує на правомірність прийнятого рішення від 17.06.2022 № 6933648/43160397 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "Лаватера-1" у зв`язку із виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам та рішення від 15.07.2022 №20831 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Лаватера-1" критеріям ризиковості платника податку (п.8), а саме: встановлено здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками, які мають ознаки ризиковості. Реалізація товарів відмінних від придбаних.

Ухвалою суду від 05.08.2022 в задоволенніклопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справивідмовлено.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю"Лаватера-1" зареєстровано платником податку на додану вартість 01.11.2020, індивідуальний номер431603908290, здійснює діяльність з виробництва олії та тваринних жирів.

Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.06.2022 №6933648/43160397, яким визначено: "За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 15.06.2022 за №9081485313, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування".

Підставою неврахування таблиці зазначено: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Крім того, комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 15.07.2022 №20831 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Лаватера-1" критеріям ризиковості платника податку (п.8), а саме: встановлено здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками, які мають ознаки ризиковості. Реалізація товарів відмінних від придбаних.

Вважаючи протиправними рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.06.2022 №6933648/43160397 та рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку від 15.07.2022 №20831, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком №1165.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 31.01.2022 №912 прийнято з підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В оскаржуваному рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості вказане поле заповнено та зазначено таке: встановлено здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками, які мають ознаки ризиковості. Реалізація товарів відмінних від придбаних .

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - встановлено наявність ризикових операцій, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретну господарську операцію, яку контролюючий орган визначає як ризикову, та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Верховний Суд постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд критично оцінює висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку оскільки, такий ґрунтується на тому, що серед постачальників контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачами як суб`єктами владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Також, до суду не надано первинних бухгалтерських документів позивача або податкової інформації відповідача, які б підтверджували дану обставину.

За таких підстав, відповідачем 1, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 15.07.2022 №20831, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТОВ "Лаватера-1" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Крім того, суд звертає увагу, що у вказаному п.6 Порядку №1165 також зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком визначено два позасудових шляхи виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: - прийняття Комісією відповідного рішення за результатами розгляду поданих інформації та документів; - не прийняття Комісією регіонального рівня рішення протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів.

У першому випадку пунктом 6 Порядку встановлено, що виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Щодо другого випадку, Порядком не встановлено, в який день здійснюється виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, проте аналіз вказаного пункту Порядку свідчить про те, що таки дії повинні бути здійснені протягом восьмого робочого дня, що настає за датою надходження зазначеної інформації та документів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, у зв`язку з чим спірне рішення від 15.07.2022 №20831, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку, суд зазначає таке.

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно зУКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно доЗакону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно зУКТЗЕД, як живі тварини (код згідно зУКТЗЕД01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно зУКТЗЕД03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно зУКТЗЕД04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно зУКТЗЕД07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно зУКТЗЕД08); зернові культури (код згідно зУКТЗЕД10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно зУКТЗЕД12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз норм Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що контролюючий орган може прийняти рішення про неврахування Таблиці даних у випадку: у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі. При цьому у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6933648/43160397 від 17.06.2022 року видно, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стало виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

З метою підтвердження реальності здійснення позивачем відповідної господарської діяльності відповідно доКласифікації видів економічної діяльності, зокрема по кодуУКТЗЕДтовару 120600 (насіння соняшника), позивачем до Таблиці було надано пояснення, де детально було зазначено інформацію про здійснення ТОВ "Лаватера-1" відповідної господарської діяльності, в тому числі із зазначенням та переліком основних засобів, які використовуються при здійсненні діяльності, і дані, про які додатково надавались відповідачу у визначеному законодавством порядку у повідомленні про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП).

Водночас, а ні в оскаржуваному рішенні, а ні у відзиві на позовну заяву контролюючим органом не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам.

Суд враховує, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свобод(даліЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції Українияк чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписамистатті 8 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як установлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення №6933648/43160397 від 17.06.2022 року дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення №6933648/43160397 від 17.06.2022 року про неврахування таблиці даних платника податку ТОВ «Лаватера-1» прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, з порушенням встановленої законодавством процедури, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належних спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області, в якому позивач перебуває на податковому обліку на теперішній час, виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а також зобов`язання врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічним чином врегульовано і наслідки оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про неврахування таблиці даних платника податку, адже згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

При цьому, суд відхиляє посилання у відзиві на позовну заяву на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.11.2019 по справі №480/4006/18, від 03.03.2020 по справі 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 12.11.2020 у справі №240/3906/19, та в межах розгляду даної справи вважає їх не застосовними, оскільки такі правові позиції сформовані щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), який втратив чинність з 01.02.2020.

Суд зазначає, що Порядок №117 та Порядок №1165 передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 зазначив, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічним чином Порядок №1165 передбачає і право платника податків оскаржити до суду рішення про неврахування таблиці даних платника податку

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що оскаржувані рішення не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують прав останнього, оскільки такі рішення є індивідуальними актами у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, які в подальшому створюють для платника податків, відносно якого вони прийняті, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягає оскарженню у судовому порядку.

Також судом відхиляються посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №280/2284/20, оскільки Верховним Судом у вказаній справі переглядались судові рішення про забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесено судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4 962,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 та відповідача 2 по 2481,00 грн. з кожного пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" (вул. Дніпровські зорі, 1-А, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 43160397) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов 'язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №20831 від 15 липня 2022 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №6933648/43160397 від 17.06.2022 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області врахувати таблицю даних платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1", зареєстровану у контролюючому органі 15 червня 2022 року за №9081485313.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаватера-1" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 05.08.2022.

Суддя А.В. Сіпака