Рішення № 105601452, 04.08.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року Справа № 160/7406/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022 про відмову у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 28.03.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.03.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.03.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким прийнято рішення № 046150009671 від 06.04.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тієї підстави, що вона не досягла необхідного пенсійного віку. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем-1 не було враховано рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018 (746/15)) та застосовано положення, визнані вказаним рішенням неконституційними, згідно з якими право на пенсію позивач матиме після досягнення 55 років. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла віку 51 рік, її страховий стаж становив 33 роки 10 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 11 років 11 місяців 24 дні, тобто було дотримано необхідних умов для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах. При ухваленні рішення у даній справі позивач просила врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 21.04.2021 за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20, оскільки дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у вказаному рішенні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази від відповідачів.

Ухвалою суду від 10.06.2022 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів.

20.06.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Разом з відзивом подано до суду копію пенсійної справи позивача. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач-2 зазначив, що 28.03.2022 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі також Закон № 1058-IV). На момент звернення із заявою позивач досягла віку 51 рік. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку недосягненням нею пенсійного віку 55 років на дату звернення із заявою про призначення пенсії. Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Правовідносини щодо визначення права на таку пенсію регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абзацу другого пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (тобто станом на 11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Станом на 11.10.2017 позивач не досягла віку 50 років, тому умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Право на призначення пенсії на пільгових умовах позивач набуде після досягнення 55 років відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. Прийняття рішення за результатами розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, тому відповідач-2 вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав шляхом зобов`язання відповідача призначити їй пенсію.

20.06.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач-1 зазначив, що виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено пенсійний вік, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. 28.03.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 51 рік, тоді як відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 становить 55 років. У зв`язку з недосягненням позивачем віку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Рішень щодо неконституційності ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Конституційний Суд України не ухвалював. Право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач набуде при досягненні віку 55 років.

Відзив відповідача-1 також містив клопотання про розгляд справи № 160/7406/22 у судовому засіданні з викликом сторін в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 18.07.2022 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.

22.06.2022 від відповідача-1 до суду надійшли витребувані судом копія пенсійної справи позивача та письмові пояснення, у яких зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії становив 33 роки 10 місяців 18 днів, у тому числі робота за Списком № 2 11 років 11 місяців 24 дні. Враховуючи, що ОСОБА_1 не досягла віку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - 55 років, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

22.06.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не походилася з запереченнями, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 21.04.2021, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 28.03.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

На час звернення ОСОБА_1 до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії вона досягла віку 51 рік 06 місяців 25 днів, мала страховий стаж 33 роки 10 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 11 років 11 місяців 24 дні, що підтверджується наданими відповідачем-1 відомостями з підсистеми ППВП ПФУ, довідкою форми РС-право.

Заяву ОСОБА_1 від 28.03.2022 про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким прийнято рішення № 046150009671 від 06.04.2022 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 55 років. Вік заявника 51 рік 6 місяців 25 днів. Необхідний страховий стаж, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 25 років. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 10 місяців 18 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 10 років. Пільговий стаж ОСОБА_1 становить 11 років 11 місяців 24 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Дата, з якої особа матиме паво на пенсійну виплату 04.09.2025.

Копію зазначеного рішення направлено ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 08.04.2022 № 0400-010221-8/38006.

Сторонами визнається страховий та пільговий стаж ОСОБА_1 . Спір виник лише щодо досягнення позивачем станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії 28.03.2022 необхідного пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі також - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону №1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту:

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Зазначений стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Пунктом 3 цього Рішення вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення).

Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Враховуючи наведене, рішення відповідача-1 про відмову у призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку 51 рік, мала страховий стаж 33 роки 10 місяців 18 днів (у тому числі на роботах за списком № 2 - 11 років 11 місяців 24 дні), пенсії на пільгових умовах за віком, з посиланням на не досягнення нею пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні означеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, а також, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену в постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.

Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає таке.

Порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 28.03.2022 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо призначення пенсії ОСОБА_1 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як визначеного суб`єкта призначення.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022, та зобов`язати орган призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з 28.03.2022 дати її звернення із заявою про призначення пенсії.

На переконання суду, зобов`язання органу призначення пенсії призначити ОСОБА_1 пенсію з дати її звернення з відповідною заявою є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем-1 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-2 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2555597198.1 від 23.05.2022.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046150009671 від 06.04.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 28.03.2022 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повне рішення складено 04.08.2022.

Суддя В.В. Рянська