Рішення № 105601382, 26.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року Справа № 160/25897/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участі секретаря судового засіданняНосенко К.В. представника позивача представника відповідача Давидової Н.В. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмотіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 року №0104420724 форми «Р».

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність і безпідставність податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2021 року №0104420724 , прийнятого на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що надані ним під час перевірки первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку, у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між ТОВ «Адмотіс» і його контрагентами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/25897/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.01.2022 року о 14:00 год.

13.01.2022 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач відхиляючи позовні вимоги зазначає наступне.

ТОВ «Адмотіс» послуги з розробки програми «СКЛАД» та додаткових розділів, розробки додаткових модулів до програми ІС.8 (тобто приведення їх до стану, придатного для використання за призначенням) не були віднесені до складу відповідних об`єктів нематеріальних активів шляхом формування та/або збільшення їх первісної вартості, і як наслідок, строки їх корисного використання та\або збільшення їх первісної вартості, і, як наслідок, строки їх корисного використання та амортизації - не визначало, відповідні витрати амортизації не підлягають, тому у підприємства в період з 01.10.2017 по 31.12.2020 було відсутнє формування загальновиробничих витрат.

Перевіркою не підтверджено операції з реальності отримання ТОВ «Адмотіс» послуг від ФОП ОСОБА_1 . Позивачем не надані до перевірки журнали-ордери та відомості по рахунку 28 «товари» (щомісячні, в розрізі субрахунків) з інформацією про залишки та обороти у вартісному та натуральному вимірюванні. Прослідкувати зростання продажу по товарним позиціям лікарських засобів, стосовно яких надавалися маркетингові послуги, за допомогою ЄРПН не вдається можливим.

Знаходячись на робочому місці і отримуючи заробітну плату, директор ТОВ «Адмотіс» ОСОБА_1 за допомогою Інтернет ресурсів міг здійснити дослідження цін на лікарські засоби, які у підсумку були ним же і здійсненні, але як фізичною-особою-підприємцем і підприємство на це повинно було витратити 507762,66 грн. А тому необхідність в документальному оформленні отримання такої інформації як результату зовнішнього дослідження (збирання, обробки та аналізу) та оплати цих послуг у підприємства була відсутня.

При аналізі податкової звітності ТОВ «Адмотіс» встановлено, що не дивлячись на значне зростання за перевіряємий період цін на лікарські засоби, доходи підприємства по роках постійно знижуються. Тобто, надання маркетингових послуг ФОП ОСОБА_1 не призвело до отримання позитивного економічного ефекту ТОВ «Адмотіс», що суперечить змісту поняття розумної економічної причини (ділової мети).

Підприємством не надано документи, що відображають результати вивчення, дослідження та аналізу попиту лікарської продукції за ціновими критеріями, а також вплив таких результатів на оптимізацію продаж в аптечній мережі ТОВ «Адмотіс», тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки його взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 .

Перевіркою не підтверджено операції з реальності отримання ТОВ «Адмотіс» послуг від ОСОБА_2 .

За наданими до перевірки документами, дані, отримані в результаті проведення оброблення даних про ціни постачальників лікарських засобів та товарів медичного призначення, надані ФОП ОСОБА_2 , могли бути отримані керівником «Адмотіс», знаходячись на робочому місці та отримуючи заробітну плату, з порталу ТЕВLETKI. UA, а також з інших інформаційних ресурсів, які розміщені у вільному доступі в мережі Інтернет. А тому необхідність в документальному оформленні отримання такої інформації як результату зовнішнього дослідження (збирання, обробки та аналізу) та оплати цих послуг у підприємства була відсутня.

Позивачем не надано документи, що відображають результати послуг з оброблення даних про ціни постачальників лікарських засобів та товарів медичного призначення, а також вплив таких результатів на збільшення обсягів реалізації в аптечній мережі ТОВ «Адмотіс», тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки його взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 .

Отримання маркетингових та клінінгових послуг від ФОП ОСОБА_3 в бухгалтерському обліку ТОВ «Адмотіс» відображено кореспонденцією з Кредиту рахунка 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» в Дебет рахунків 93 «Витрати на збут» та 949 «Інші витрати операційної діяльності» з наступним віднесенням таких витрат на фінансовий результат від господарської діяльності (бух. Рахунок 791 «результат операційної діяльності»).

Операції з реальності отримання позивачем послуг від ФОП ОСОБА_3 не підтверджено.

За результатами аналізу , якихось суттєвих збільшень потреб в досліджуваних ФОП ОСОБА_1 лікарських засобах не спостерігається, а по окремими позиціям потреби достатньо вагомо скоротилися. Згідно наданих до перевірки актів, серед міст, в яких проводилися дослідження зазначені Дніпродзержинськ, Павлоград, Тернівка, проте, враховуючи той факт, що ТОВ «Адмотіс» не має в цих містах аптек, дані дослідження не мають ніякого сенсу.

Позивачем не надано документи, що відображають результати вивчення, дослідження та аналізу попиту лікарської продукції за ціновими критеріями, а також вплив таких результатів на оптимізацію продаж в аптечній мережі ТОВ «Адмотіс», тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки його взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 .

Позивачем не підтверджено операції з реальності отримання ТОВ «Адмотіс» посередницьких послуг від ФОП ОСОБА_4 .

Згідно акту виконаних робіт №05 від 27.12.2018 ФОП ОСОБА_4 надано посередницькі інформаційно-консультативні послуги з пошуку об`єктів нерухомості та вивчення ринку нерухомості в м. Дніпро, м. Запоріжжі, м. Дніпродзержинську, м. Павлограді. Згідно наданих документів встановлено, що укладання нових договорів у періоді з грудня 2018 по липень 2019 не відбувалося, а у серпні 2019 укладено договір з ФОП ОСОБА_5 на оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке до цього моменту вже орендувалося ТОВ «Адмотіс» на підставі іншого договору. В містах Запоріжжі, Дніпродзержинську та Павлограді ТОВ «Адмотіс» договори оренди не укладалися взагалі. Тобто, посередницькі інформаційно-консультативні послуги з пошуку об`єктів нерухомості, нібито отримані від ФОП ОСОБА_4 , не можливо пов`язати з його господарською діяльністю.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 відповідач зазначає, що перевіркою на підставі інформаційних баз даних ДПС не підтверджено фактичні трудові відносини та пов`язані з ними обов`язки щодо нарахування оплати праці, утримання і нарахування належних податків (зборів, платежів) щодо зазначеної ФОП ОСОБА_6 у податковій та іншій звітності кількості найманих працівників.

Пояснення та їх документальне підтвердження щодо попереднього узгодження виконавцем з ТОВ «Адмотіс» залучення сторонньої організації на засадах субпідряду відповідно до п. 3.5 договорів №2019-03/29П від 29.03.2019 і №2019-12/29П від 29.12.2019 про надання послуг не надані.

Відповідач також вважає, що перевіркою не підтверджено операції з реальності отримання ТОВ «Адмотіс» послуг від ФОП ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Згідно бази даних ЄРПН встановлено, що в зареєстрованих податкових накладних, посадовою (уповноваженою) особою/фізичною особою (законним представником) є ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_7. і ОСОБА_11 в жодній податковій звітності, електронному документі, податковій накладній тощо як особи, відповідальні за ведення бухгалтерського обліку чи уповноважені особи, що відповідають за ведення бухгалтерського обліку не фігурують.

13.01.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Представник просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17200,00 грн.

Представником позивача 13.01.2022 до суду були подані заяви про призначення у справі судово-економічної експертизи і розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.02.2022 о. 13:30.

02.02.2022 представником відповідача подані заперечення на заяву про призначення судово-економічної експертизи. Відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки позивачем не вказано, які саме питання потребують спеціальних знань у сфері іншій ніж право, а встановлення відповідності висновків акту даним бухгалтерської та податкової звітності не потребують спеціальних знань, а підлягають з`ясуванню в ході розгляду справи судом.

У запереченнях на клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, поданих представником відповідача 02.02.2022, зазначено, що аналіз матеріалів справи та документів за наслідками проведення перевірок (аналіз акту про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Адмотіс» №9468/04-36-07-24/38685364 від 31.05.2021, яким встановлено порушення, вивчення і аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ «Адмотіс» з контрагентами, вивчення та правовий аналіз дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», аналіз судової практики Верховного Суду, входить до послуги з підготовки позову, тому не потребує додаткових витрат.

02.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково обґрунтовує свої позовні вимоги та звертає увагу на те, що висновки в акті про порушення податкового законодавства зроблені податковим органом всупереч вимогам Податкового кодексу України, а саме не на аналізі первинних бухгалтерських документів позивача та його контрагентів, а лише на припущеннях, а тому не досліджуючи документів, контролюючий орган не може здійснити повний аналіз та дати ґрунтовний висновок щодо діяльності платника податків, а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

08.02.2022 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

З приводу взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_9 відповідач зазначає, що всупереч з наданими Мінфіном України у п. 1.5, п. 1.6 Методичними рекомендаціями №1327 роз`ясненнями ТОВ «АДМОТІС» не оформлювало первинні та інші документи (акти введення в господарський оборот об`єкта права інтелектуальної власності, інвентарні картки обліку об`єкта права інтелектуальної власності) щодо введення в експлуатацію придбаних (створених) об`єктів нематеріальних активів, пов`язаних з розробкою програм, їх додаткових розділів та модулів відповідно до наданих ФОП ОСОБА_9 за договором №210818 від 21.08.2018.

Перевіряємим підприємством до перевірки не надано документи, що відображають результати вивчення, дослідження та аналізу попиту лікарської продукції за ціновими критеріями, а також вплив таких результатів на оптимізацію продаж в аптечній мережі ТОВ «АДМОТІС», тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки його взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 .

Щодо договорів надання послуг ФОП ОСОБА_6 і ТОВ «АДМОТІС», то і в договорах, і в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_6 не визначено зміст і обсяг послуг генерального прибирання (тобто, які саме дії виконавця включає в себе генеральне прибирання, за допомогою яких саме засобів та ресурсів).

Відповідач зазначає, що первинні документи, надані до перевірки, не підтверджують реальне здійснення господарських операцій перевіряємого підприємства з ФОП ОСОБА_2 , зокрема, в актах надання послуг зазначено лише факт надання послуги з оброблення даних про ціни постачальників лікарських засобів та товарів медичного призначення, обсяг переданої інформації в кілобайтах (цей показник має сталий характер і повторюється, за невеликим виключенням, з акту в акт), її вартість, а також про надання послуг в повному обсязі та їх відповідність вимогам замовника.

Відповідач вважає, що посередницькі інформаційно консультативні послуги з пошуку об`єктів нерухомості, отримані від ФОП ОСОБА_4 , не можливо пов`язати з господарською діяльністю позивача. В акті виконаних робіт №05 від 27.12.2018 не зазначено який саме результат пошуку отримано в результаті надання таких послуг.

Щодо взаємовідносин ТОВ «АДМОТІС» з ФОП ОСОБА_7 і ФОП ОСОБА_8 , то відповідач вказує, що надані первинні документи не слугують підтвердженням реальності здійснення господарських операцій перевіряємого підприємства з вказаними контрагентами. В актах надання послуг зазначено лише факт надання послуги, який документально неможливо підтвердити (місце, як це фізично відбувалося, яким чином здійснювалася передача документів для відображення в бухгалтерському обліку, хто і саме які звіти формував, подавав, реєстрував тощо. Хто вів бухгалтерський облік).

Позивачем 08.02.2022 подана заява про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

08.02.2022 представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з направлення адвокатських запитів для отримання додаткових доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

08.02.2022 в підготовчому засіданні судом на місці ухвалено збільшити термін підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 15.03.2022 об 11:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді в період з 14.02.2022 по 25.03.2022 у відпустці, підготовче засідання було перенесено на 14.04.2022 об 13:20 год.

14.04.2022 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання за її відсутності у зв`язку з веденням воєнного стану на території України і її знаходженням за межами Дніпропетровської області.

14.04.2022 підготовче засідання відкладено до 28.04.2022 об 13:30 год.

28.04.2022 сторони належним чином повідомлені, в підготовче засідання не з`явились. Суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 17.05.2022 об 11:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про призначення у справі економічної експертизи.

В судовому засіданні 17.05.2022, за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 14.06.2022 об 10:00.

13.06.2022 до суду надійшла заява представника позивача про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

В підгогтовчому засіданні 14.06.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження і призначити до судового розгляду на 05.07.2022 об 11:00.

01.07.2022 через електронну пошту судом отримано заяву представника позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з її перебуванням у відпустці.

В судовому засіданні 05.07.2022 судом задоволено клопотання представника і відкладено розгляд справи на 19.07.2022 об 11:30 год.

19.07.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2022 об 11:00 год.

В судовому засіданні 26.07.2022 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

На підставі наказів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2021 №1507-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» та від 12.04.2021 №1712-п «Про внесення змін до наказу від 26.03.2021 №1507-п» посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» за період з 01.10.2017 по 31.12.2020 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Під час проведення перевірки встановлені наступні порушення:

пп. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 633205,00 грн., в тому числі: за 2017 рік у сумі 74744,00 грн; за 2018 рік на суму 283773,00 грн.; за 2019 рік на суму 210125,00 грн.; за 2020 рік на суму 64564,00 грн.

пп. 192.1.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 16807,00 грн., в тому числі: за травень 2018 року 565 грн.; за червень 2018 року 415 грн., за вересень 2018 року 10775 грн.; за лютий 2019 року 871 грн.; за липень 2019 року 645 грн.; за серпень 2019 року 33 грн.: за жовтень 2019 року 3216 грн.: за травень 2020 року 113 грн.; за червень 2020 року 174 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.05.2021 №9468/04-36-07-24/38685364 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» (код ЄДРПОУ 38685364, е-mail tov. fvv@ukr.net).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 №0104420724 форми «Р» та на підставі п. 123.2 ст. 123, п.521 підрозділу10 Перехідних положень ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 142160,25 грн.

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено Товариством до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 05.11.2021 №25138/6/99-00-06-01-01-06 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, таким, що порушує права та законні інтереси ТОВ "Адмотіс" як платника податку, у зв`язку з чим звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення- рішення.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290).

Платник податку формує об`єкт оподаткування податком на прибуток за реальними (фактично вчиненими) господарськими операціями, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту вищенаведених наведених норм можна виділити окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, а саме відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Визначення первинного документу і господарської операції наведені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 Закону о первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням у п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 господарські операції - це факти підприємницької і іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (чч. 1, 2 ст 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За змістом акту перевірки Податковий орган не погоджується з витратами ТОВ «Адмотіс», оскільки вважає, що не підтверджено реальність придбання послуг у контрагентів.

Суд зазначає, що контрагенти, які зазначені в акті перевірки, а саме: фізичні особи-підприємці ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, що підтверджується відповідними копіями витягів.

Щодо твердження відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, суд зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням у підп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч.1., ч. 2 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах громадської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Так, в акті перевірки вказано, що ТОВ «Адмотіс» порушено вимоги пунктів 5,6,10, 11,17, 18 П(С)БО 8, п. 18П(С)БО 16: за рахунок віднесення до складу загальновиробничих витрат послуг на розробку, доопрацювання, налаштування та тестування комп`ютерних програм і їх модулів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за договором №200818 від 21.08.2018 у сумі 164504,45 грн, що в свою чергу призвело до порушення пп.134.1.1. п. 134.1 ПК України, в результаті чого ТОВ «Адмотіс» занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності та який підлягав зазначенню у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні податкові звітні періоди.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2018 за №200818 між ТОВ «Адмотіс» Замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (Виконавець) був укладений договір про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов`язався надати, а Замовник прийняти та оплатити в термін та на умовах цього договору послуги з розробки та доробки окремих розділів програми «СКЛАД», термін виконання та ціна вказані в Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

В п. 2.2. договору погоджено, що оплата послуг Замовником здійснюється на поточний рахунок Виконавця і сплачується протягом 3-х робочих днів після підписання акта приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Надання послуг за договором підтверджується складеними і підписаними сторонами договору актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг):

-від 27.09.2018 на суму 52150,00 грн. без ПДВ з надання послуг з розробки програми «СКЛАД»;

-від 25.10.2018 на суму 40110,00 грн. без ПДВ з надання послуг доробки окремих розділів програми «СКЛАД»;

-від 28.03.2019 на суму 27800,00 грн. без ПДВ з надання послуг з розробки модулів до програми 1С.8.3 версія 1.2.;

-від 31.01.2019 на суму 44444,45 грн. без ПДВ з надання послуг з розробки програми «СКЛАД».

За змістом договору його предметом було розроблення комп`ютерної програми, яка згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах).

Комп`ютерні програми є об`єктами права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України і об`єктами авторського права за п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

За приписами ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Умовами договору №210818 від 21.08.2018 передача виключних прав на використання програми не передбачено.

ПСБО №8 «Нематеріальні активи» і Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться за групами. Такою групою є також «Авторське право та суміжні з ним права». При цьому за ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передачі (відчуженню) належать лише виключні майнові права і лише вони можуть бути обліковані.

Виходячи з вищенаведеного, послуги надані за договором з фізичною-особою-підприємцем Рудий є адміністративними витратами, які не підлягають включенню до первісної вартості створеного існуючого нематеріального активу, а є поточними витратами.

Адміністративні витрати - це загальногосподарські витрати, спрямовані на управління підприємством i його обслуговування.

Щодо твердження в акті не підтвердження реальності операцій на придбання у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 маркетингових послуг.

Згідно підп. 14.1.108. п. 14.1. ст. 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

Конкретний перелік документів для оформлення послуг з маркетингу нормативними актами не встановлений, тому застосуванню підлягають загальні правила укладання договорів з надання послуг.

Не визначено законодавством і конкретних первинних документів, що підтверджують витрати на маркетинг, але в будь якому разі вони повинні бути складенні відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Суд зазначає, що підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг, можуть бути, зокрема (але не виключно):

акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг;

звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому має бути наведено результати досліджень і надано рекомендації замовникові.

З ЄДРПОУ вбачається, що до видів діяльності ТОВ «Адмотіс» за кодами КВЕД відноситься 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

В матеріалах справи відсутні докази наявності в штаті ТОВ «Адмотіс» менеджерів зі збуту, маркетологів, дистриб`юторів, які можуть надати інформацію щодо попиту, руху і реалізації певної продукції, а тому Товариством були укладені відповідні договори на надання маркетингових послуг і послуг оброблення даних про ціни постачальників лікарських засобів і товарів медичного призначення.

Суд відхиляє твердження відповідача про не підтвердження позивачем операцій з реальності отримання маркетингових послуг зважаючи на наступне.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) і ТОВ «Адмотіс» (Замовник) 01.01.2015 був укладений договір надання послуг №02М-01/15, за яким Виконавець прийняв на себе зобов`язання за завданням Замовника надати послуги з розміщення інформаційних матеріалів («послуги») будь-якими засобами, зокрема виготовлення інформаційних матеріалів, розповсюдження та розміщення інформаційних матеріалів (листівок, плакатів, буклетів тощо) про продукцію Замовника на різних видах рекламних носіїв, проведення маркетингових досліджень, інші послуги за згодою сторін (перелік не є вичерпним).

Послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі наданих послуг (п. 1.2. договору).

На виконання умов п.4.1. договору передача результатів наданих виконавцем послуг здійснена на підставі актів надання послуг: №12/2017 від 31.12.2017. №02/2018 від 28.02.2018 №03/2018 від 31.03.2018, №04/2018 від 30.04.2018. №05/2018 від 31.05.2018, №06/2018 від 30.06.2018, №М/2015 від 30.06.2018, №03/2018 від 30.09.2018, №11/2018 від 30.12.2018.

До вказаного договору були також укладені додаткові угоди з метою аналізу споживчого попиту, мотивування при виборі продукції, для подальшого збільшення обсягів продажу певного лікарського засобу провести опитування споживачів щодо певної продукції.

За результатом проведення опитування Виконавець здійснює статистичний аналіз отриманої інформації і надає Замовнику звіт про результати проведення опитування.

Так, матеріали справи містять копії: додаткової угоди №1 від 28.09.2017, перелік питань споживачам (Додаток №1 до додаткової угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 31.12.2017, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди, додаткової угоди №2 від 28.01.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг від 28.02.2018, додаткової угоди №3 від 28.02.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг від 31.03.2018, додаткової угоди №3-1 від 28.02.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг від 31.03.2018, додаткової угоди №6 від 28.05.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 30.06.2018, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди, додаткової угоди №9 від 28.06.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг від 30.09.2018 до додаткової угоди №9, додаткової угоди №4 від 28.03.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 30.04.2018, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди, додаткової угоди №5 від 28.04.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 31.05.2018, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди, додаткової угоди №11 від 28.09.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 30.12.2018, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди, додаткової угоди №1М від 28.03.2018, перелік питань споживачам (Додаток №1 до угоди), звіт про результати надання послуг до додаткової угоди від 30.06.2018, додаток №1 до звіту про результати надання послуг до додаткової угоди.

Відповідачем заперечень щодо прийняття вказаних документів в якості належних доказів надано не було.

01.05.2017 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) і ТОВ «Адмотіс» (Замовник) укладений договір про надання маркетингових послуг №1/5/17, предметом якого є виконання Виконавцем за дорученням Замовника комплексу інформаційно-аналітичних (консультаційних) послуг, щодо товарів під торговою (торговельною) маркою, визначеною Замовником в електронних повідомленнях, проведення маркетингових досліджень, інші послуги за згодою сторін.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що виконання послуг у повному обсязі посвідчується актом-прийняття наданих послуг, який підписується сторонами.

Отримання Товариством відповідно до умов договору маркетингових послуг по вивченню попиту маркетингових послуг за ціновими критеріями лікарської продукції підтверджується актами надання послуг №10/2017 від 30.10.2017, №11/2017 від 30.11.2017, №12/2017 від 30.12.2017, №1/1/18 від 31.01.2018, №1/2/18 від 28.02.2018,№1/3/18 від 31.03.2018, №4М/2018 від 30.04.2018, №5М/2018 від 30.05.2018,№6М/2018 від 30.06.2018.

01.07.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) і ТОВ «Адмотіс» (Замовник) був укладений договір про надання послуг з оброблення даних №203-П, відповідно до якого Виконавець зобов`язався обробляти і поставляти по вибору Замовника дані: про пропозиції та ціни на ринку лікарських засобів, товарів медичного призначення та засобів особистої гігієни, про зміни та доповнення реєстрації лікарських засобів в Україні. Замовник зобов`язався оплачувати послуги Виконавця з оброблення та надання зазначених даних.

Отримання Товариством вказаних послуг підтверджується складеними сторонами актами виконаних робіт:

№7/203-П від 31.07.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 липня 2018,№8/203-П від 31.08.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 серпня 2018, №9/203-П від 30.09.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 вересня 2018, №10/203-П від 31.10.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 жовтня 2018,№11/203-П від 30.11.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 листопада 2018, №12/203-П від 31.12.2018 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 грудня 2018;

№1/203-П від 31.01.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 січня 2019, №2/203-П від 28.02.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 28 лютого 2019, №3/203-П від 31.03.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 березня 2019, №4/203-П від 30.04.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 квітня 2019,№5/203-П від 31.05.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 травня 2019, №6/203-П від 30.06.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 червня 2019, №7/203-П від 31.07.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 липня 2019, №8/203-П від 31.08.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 серпня 2019, №9/203-П від 30.09.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 вересня 2019, №10/203-П від 31.10.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 жовтня 2019, №11/203-П від 30.11.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 листопада 2019, №12/203-П від 31.12.2019 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 грудня 2019;

№1/203-П від 31.01.2020 з надання послуг , що надані в період з 01 по 31 січня 2020, №2/203-П від 29.02.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 29 лютого 2020, №3/203-П від 31.03.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 березня 2020, №4/203-П від 30.04.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 квітня 2020, №5/203-П від 31.05.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 травня 2020,№7/203-П від 31.07.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 липня 2020, №8/203-П від 31.08.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31.08.2020, №9/203-П від 30.09.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 вересня 2020, №10/203-П від 31.10.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 жовтня 2020, №11/203-П від 30.11.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 30 листопада 2020, №12/203-П від 31.12.2020 з надання послуг, що надані в період з 01 по 31 грудня 2020.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач і контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України та підтверджують подальшу реалізацію, рух активів та спричинили реальну зміну майнового стану платника податків.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Посилання податкового органу на те, що директор ТОВ «Адмотіс» за допомогою Інтернет ресурсів міг самостійно здійснити дослідження цін на лікарські засоби є необґрунтованими і безпідставними, оскільки директор, як посадова особа, не зобов`язаний здійснювати самостійно такі дослідження.

Суд зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Метою договору цивільно-правового характеру є досягнення, визначеного договором результату.

Щодо доцільності укладення договорів про надання маркетингових послуг, то їх необхідність зумовлена тим, що маркетингові дослідження - це комплекс заходів спрямованих на виявлення й установлення тенденцій і закономірностей розвитку ринку, з метою зниження ступеня невизначеності й підвищення якості прийнятих управлінських рішень.

Мета маркетингових досліджень- виявлення можливостей фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Щоб маркетингові дослідження були ефективними, вони повинні бути: систематичними й охоплювати якнайбільше різних джерел інформації; застосовні до будь-якої сторони маркетингу, що вимагає інформації для ухвалення рішення; не носити випадкового характеру.

Слід також вказати, що при укладання договору чинним законодавством не зобов`язано сторін перевіряти відомості про наявний штат персоналу у контрагентів для виконання послуг за договором. Ефективність та доцільність витрат є якісним показником.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21.07.2020 у справі №816/1917, в якій зазначено, що оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності ефективності використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Суд наголосив на тому, що вирішувати, які саме господарські операції слід здійснити в межах господарської діяльності, повинен сам платник, а економічна ефективність та доцільність витрат є якісним показником, який не впливає на податковий облік платника.

Вказаний висновок відповідає положенням ст. 42 Господарського кодексу України, згідно якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд не приймає посилання відповідача, що за своїм змістом і за періодом надання послуг послуги ФОП ОСОБА_3 повністю співпадають з аналогічними послугами, які позивач отримав від ФОП ОСОБА_1 та те, що переліки лікарських засобів, по яким нібито проведено дослідження між собою ідентичні, не відповідають дійсності.

Аналіз наданих цими контрагентами актів надання маркетингових послуг свідчить про те, що не дивлячись на збіг деяких дат надання послуг, лікарська продукція відрізняється.

Щодо того, що надання маркетингових послуг не призвело до економічного ефекту ТОВ «Адмотіс», то за позицією Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 у справі №818/1716/18 в даному випаду відсутність економічного ефекту не вказує на відсутність ділової мети в операціях, оскільки обов`язковою умовою наявності ділової мети є намір отримати економічний ефект. Окрім цього, економічний ефект визначається не лише як приріст активів або їх вартості, але і як збереження або створення умов для збереження їх у майбутньому.

За висновками перевірки, позивачем не було підтверджено реальний характер придбання клінінгових послуг.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.05.2006 N 275, затверджено Інструкцію із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів.

Ця Інструкція містить основні вимоги до санітарно-протиепідемічного режиму та особистої гігієни працівників суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами (п. 1.1).

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити санітарно-гігієнічні умови для роботи персоналу та виробничого процесу аптечних закладів (складів (баз), аптек, їх структурних підрозділів) згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.1.4. Інструкції відповідальність за виконання вимог даної Інструкції покладається на керівників суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Пунктом 3.1. Інструкції встановлено, що приміщення аптечних закладів підлягають вологому прибиранню із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів. Сухе прибирання категорично забороняється.

Клінінг передбачає роботу справжніх професіоналів, використання спеціалізованого устаткування і чистячих засобів.

Клінінгові послуги були отримані позивачем (Замовник) на підставі договору про надання клінінгових послуг №1/07 від 01.07.2015, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 і договору про надання послуг №2019-03/29 від 29.03.2019, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 .

За договором №1/07 від 01.07.2015 Виконавець прийняв на себе зобов`язання організувати виконання комплексу робіт з прибирання приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в акті виконаних робіт загальною площею 263,1 кв.м.

Сторонами підписаний до договору протокол узгодження вартості і періодичності обслуговування і технологічна програма прибирання внутрішніх приміщень.

Надання послуг за договором підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №Ф-1 від 31.12.2017, №Ф-1 від 01.01.2018, №Ф-2 від 31.01.2018, №Ф-3 від 28.02.2018.

Крім того, отримання послуг позивачем підтверджується також копіями звітів про результати надання послуг до договору №1/07, які були складені, протягом 4-го кварталу 2017, протягом січня 2018, протягом лютого 2018. Звіти містять найменування проведених робіт, їх періодичність і якість після прибирання.

За умовами договору №2019-03/29 від 29.03.2019 Виконавець зобов`язався надати послуги з генерального прибирання приміщень. Перелік приміщень, термін виконання та ціна вказані в Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

В підтвердження надання послуг за цим договором сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.04.2019, від 22.04.2019, 08.04.2019 від 13.04.2020,від 06.04.2020, від 30.03.2020, від 23.03.2020, від 16.03.2020, від 09.03.2020, від 02.03.2020, від 23.02.2020, від 17.02.2020, від 10.02.2020, від 03.0.2020, від 27.01.2020, від 20.01.2020, від 13.01.2020, від 06.01.2020, від 31.12.2019, від 23.12.2019, від 16.12.2019, від 09.12.2019, від 02.12.2019, від 25.11.2019, від 18.11.2019, від 11.11.2019, від 04.11.2019, від 28.10.2019, від 21.10.2019, від 14.10.2019, від 07.10.2019, від 30.09.2019, від 23.09.2019, від 16.09.2019, від 09.09.2019, від 02.09.2019, від 25.08.2019, від 19.08.2019, від 12.08.2019, від 05.08.2019, від 29.07.2019, від 22.07.2019, від 15.07.2019, від 08.07.2019. від 01.07.2019, від 24.06.2019, від 17.07.2019, від 10.06.2019, від 03.06.2019, від 27.05.2019, від 20.05.2019, від 13.05.2019, від 06.05.2019, від 22.04.2019.

Про реальність отриманих послуг свідчать також звіти про результати надання послуг протягом квітня 2019, протягом травня 2019,протягом червня 2019, протягом липня 2019, протягом серпня 2019, протягом вересня 2019, протягом жовтня 2019, протягом листопада 2019, протягом грудня 2019, протягом лютого 2020, протягом березня 2020, у період з 30 березня по 12 квітня 2020.

Наведені документи є первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і є належним доказами в підтвердження надання клінінгових послуг.

Клінінгові послуги були отримані позивачем з метою забезпечення необхідного рівня санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів.

Чинне законодавство не зобов`язує витребовувати документи у контрагента щодо наявності трудових ресурсів та дані про обладнання, за допомогою якого здійснюється прибирання.

При цьому, посилання відповідача на те, що вартість клінінгових послуг отриманих позивачем перевищує місячну оплату праці більш кваліфікованого персоналу ТОВ «Адмотіс» не доречні, оскільки фізичні особи-підприємці ОСОБА_3 і ОСОБА_6 самостійно здійснюють закупівлю матеріалів і професійної техніки, інвентаря для роботи за власні кошти та пошук контрагентів, тоді як для роботи співробітників ТОВ «Адмотіс» умови роботи вже створені.

Оскільки мета договорів про надання клінінгових послуг була досягнута, сторони в актах засвідчили, що виконавець в узгодженому договором порядку і обсязі належно і якісно надав послуги з прибирання приміщень і замовник не має претензій, суд вважає, що позивач підтвердив реальний характер здійснюваної операції і не вбачає підстав, що перешкоджають зарахуванню даних витрат до складу витрат.

Щодо наданих послуг ТОВ «Адмотіс» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4

01.09.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) і ТОВ «Адмотіс» (Замовник) укладений договір про посередницькі послуги, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе виконання інформаційного, консультативно-довідкового обслуговування по вивченню ринку нерухомості, підбору приміщень в м. Дніпро. Посередницькі послуги здійснюються шляхом надання разових консультацій з питань, що цікавлять Замовника в межах, передбачених предметом цього договору.

По закінченні виконання робіт сторони підписують акт виконаних робіт (п. 1.4. договору).

Сторонами 03.09.2018 підписано акт виконаних робіт №06. Замовник цим актом підтвердив виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 посередницьких послуг за договором по наданню інформаційно-консультативних послуг, пов`язаних з пошуком об`єктів нерухомості і вивченням ринку нерухомості в АДРЕСА_2 на суму 8500,00 грн. без ПДВ.

Також 05.12.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) і ТОВ «Адмотіс» (Замовник) укладений договір про надання послуг №05/12/18, відповідно до якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе виконання інформаційного, консультативно-довідкового обслуговування (за допомогою телефону, факсу, направлення повідомлень, звітів електронною поштою і, за вимогою Замовника, на паперовому носії у вигляді листів, заключень і т. п.) по вивченню ринку нерухомості підбору приміщень в м. Дніпро. Посередницькі послуги здійснюються шляхом надання разових консультацій з питань, що цікавлять Замовника в межах, передбачених предметом цього договору.

По закінченні виконання робіт сторони підписують акт виконаних робіт (п. 1.4. договору).

27.12.2018 сторонами підписано акт виконаних робіт №05. Замовник цим актом підтвердив виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 посередницьких послуг за договором по наданню інформаційно-консультативних послуг, пов`язаних з пошуком об`єктів нерухомості і вивченням ринку нерухомості в м. Дніпро, м. Запоріжжя, м. Дніпродзержинськ, м. Павлоград на суму 73000,00 грн. без ПДВ.

Оплата наданих послуг за вказаними договорами в загальній сумі 81500,00 грн. підтверджується банківськими виписками з рахунку підприємства, що зазначено в акті перевірки.

З матеріалів перевірки також вбачається, що результатом вищевказаних договорів стала оренда приміщення позивачем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , отже мета з якою були укладені договори з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 була досягнута, первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

З приводу реальності господарських операцій з придбання бухгалтерських послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до договору про надання бухгалтерських послуг №01/14 від 01.01.2014, укладеного між ТОВ «Адмотіс» (Замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (Виконавець) остання прийняла на себе зобов`язання за завданням Замовника по наданню передбачених цим договором бухгалтерських послуг за плату.

За пунктами 3.2, 3.3. договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, у якому зазначається вартість роботи, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше наступного робочого дня після фактичного надання послуг. Підписання акту виконаних робіт представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Адмотіс» отримало бухгалтерські послуги, а саме: ведення бухгалтерського і податкового обліку Замовника; складання і подання передбаченої законодавством України звітності; представництво інтересів Замовника перед юридичними і фізичними особами, органами державної влади; консультаційні послуги, ведення податкової звітності ПДВ в електронній програмі «М.Е.Dос».

Про реальність господарських операцій з надання цих послуг свідчать підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: від 30.12.2017, від 31.03.2018, від 20.06.2018, від 30.09.2018, від 31.12.2018, від 31.03.2019.

В актах зазначено, що у Замовника претензій до якості наданих послуг немає.

З контрагентом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 був укладений також аналогічний договір 01.04.2019 за №1/4-2019.

На підтвердження отримання послуг за вказаним договором позивачем були надані податковому органу наступні акти приймання-передачі наданих послуг: від 30.06.2019, від 30.09.2019, від 30.12.2019, від31.03.2020, від 30.06.2020, від 30.09.2020, від 31.12.2020, які не мають зауважень щодо наданих послуг.

Бухгалтерські послуги ТОВ «Адмотіс» отримувало і на підставі укладених відповідних договорів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 №02/14 від 01.01.2015 і №02/1/2019 від 03.01.2019.

Реальність отримання позивачем послуг у перевіряємий податковим органом період за договором. №02/14 від 01.01.2015 доведена підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 28.03.2018, від 25.04.2018, від 25.05.2018, від 25.06.2018, від 30.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 30.12.2018.

Претензії до якості наданих послуг у замовника були відсутні.

Фактичне здійснення господарської операції за договором №02/1/2019 від 03.01.2019 підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами приймання-передачі наданих послуг: від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019, від 31.05.2019,від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019.

Таким чином, дослідивши первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку суд встановив, що спірні господарські операції з отримання певних послуг від контрагентів є реальними. Надані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Зауваження щодо оформлення первинних документів у контролюючого органу відсутні.

Суд враховує правові висновки Верховний Суд у постанові від 28.08.2018 року у справі № 804/12763/13-а, в якій сформовані такі критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту:

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд не приймає доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами, оскільки такі висновки не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності.

Відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами.

Належними і допустимими доказами для висновку про нездійснення Товариством господарських операцій, могли б бути відповідні довідки за результатами зустрічних звірок контрагентів позивача, проте інформації про проведення таких звірок акт перевірки не містить.

За приписами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 11630,48 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2379529198.1 від 15.12.2021.

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 11630,48 грн.

Позивач в клопотанні про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17200,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи 13.12.2021 між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Захист» (Адвокатське об`єднання) і ТОВ «Адмотіс» (Клієнт) був укладений договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, за яким Адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати Клієнту за його усними чи письмовими зверненнями правову (правничу) допомогу протягом усього строку дії цього договору.

Види та зміст наданої за цим договором правової допомоги, розмір гонорару зазначаються в акті надання правової допомоги, який оформляється в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору щомісячно станом на останній день відповідного календарного місяця складається акт надання правової допомоги. Акт передається (надсилається) Адвокатським об`єднанням Клієнту для підписання. Клієнт, отримавши акт, повинен протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання підписати його та другий екземпляр акту передати Адвокатському об`єднанню у строк протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання мотивованої відмови від підписання Акту.

Підпунктом 4.1.1. п. 4.1. розділу 4 договору погоджено, що за умовами надання послуг за цим договором особою, яка є адвокатом відповідно до законодавства України, вартість таких послуг складає 1328,50 грн., що еквівалентно 50 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на день укладення цього договору, за одну годину роботи.

За п. 4.2., 4.3. договору оплата гонорару здійснюється Клієнтом в національній валюті України (гривні). У випадку зміни офіційного курсу гривні по відношенню до долару США відбувається перерахування гонорару згідно з еквівалентом, визначеним в п. 4.1. цього договору.

Перерахування здійснюється виходячи з офіційного курсу, встановленого НБУ на день надання правової допомоги з конкретного питання (представництво інтересів в конкретному судовому засіданні, підготовка конкретного документу тощо), а якщо правова допомога надавалася протягом більш ніж одного дня - встановленого на день закінчення надання правової допомоги з конкретного питання, При цьому розмір гонорару за одну годину роботи Адвокатського об`єднання округлюється до найближчих 50 гривень.

В додатку №1 до договору сторони погодили надання Адвокатським об`єднанням наступних послуг з гонораром адвоката у фіксованій сумі:

1.Аналіз акту про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Адмотіс» від 31.05.2021 №9468/04-36-07-24/38685364, яким встановлено порушення. Дата надання послуги 13.12.2021, кількість витрачених годин адвоката склала -2,00, вартість роботи -2750,00 грн.;

2.Вивчення та аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ «Адмотіс» з ФОП ОСОБА_9 , придбання клінінгових послуг у ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6 , придбання у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 маркетингових послуг, бухгалтерських послуг у ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 . Дата надання послуги 14.12.2021, кількість витрачених годин адвоката склала -2,00, вартість роботи -2750,00 грн.;

3.Вивчення та правовий аналіз дотримання ТОВ «Адмотіс» вимог Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналіз судової практики Верховного Суду , яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо застосування правових норм до аналогічних правовідносин. Дата надання послуги 14.12.2021, кількість витрачених годин адвоката склала -0,5, вартість роботи -700,00 грн.;

4.Підготовка адміністративного позову. Дата надання послуги 15.12.2021, кількість витрачених годин адвоката склала -4,0, вартість роботи -5500,00 грн.;

5.Оформлення відповідно до вимог КАС України двох екземплярів адміністративного позову та додатків до позову та подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Дата надання послуги 16.12.2021, кількість витрачених годин адвоката склала -2,0, вартість роботи -2750,00 грн.;

6.Підготовка відповіді на відзив на адміністративний позов. Дата надання послуги 28.01.2022, кількість витрачених годин адвоката склала -2,0, вартість роботи -2750,00 грн..

Всього витрачено 12,5 год., загальна сума послуг склала 17200,00 грн.

Суд не погоджується із зазначеною сумою виходячи з наступного.

За вимогами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із дискреційними повноваженнями і суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд, перевіривши суму вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг встановив, що вона є завищеною і не відповідає умовам, погодженим сторонами у пунктах 4.2., 4.3 договору, а саме здійснення розрахунку, виходячи з офіційного курсу, встановленого НБУ на день надання правової допомоги з конкретного питання.

Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідачем надані мотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу, в яких вказано, що аналіз акту про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Адмотіс» №9468/04-36-07-24/38685364 від 31.05.2021, вивчення і аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ «Адмотіс» з контрагентами, вивчення та правовий аналіз дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», аналіз судової практики Верховного Суду, оформлення двох екземплярів адміністративного позову і додатків до позову та подача до суду входять до послуги з підготовки позову, тому не потребують додаткових витрат.

З урахуванням зазначеного , суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 11017,40 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 року №0104420724 форми «Р».

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро,49005, код ЄДРПОУ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» (вул. Героїв Чорнобиля, б. 74, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200, код ЄДРПОУ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 11 630,48 грн. і витрати з правничої допомоги у сумі 11017,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 серпня 2022 року.

Суддя О.В. Врона