Рішення № 105601354, 28.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року Справа № 160/8612/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньо-економічного контракту. Однак, Дніпровська митниця, на думку позивача, витребувавши у товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла вищезазначені рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мали розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Митний орган у своїх рішеннях вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться ТОВ "ПК "ДТЗ", менший з наявною у митниці інформацією, проте в рішеннях відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування спірних рішень, а тому він вимушений був звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду, 13.07.2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчило про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п.2 ст.58 МК України, п.6 ст.54 МКУ. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р., №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р., №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р. про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

14.07.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якою зазначено, що позиція відповідача є хибною та необґрунтованою, виходячи з того, що передбачене ч.5 ст.54 МКУ право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч.3 ст.53 МКУ, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Промислова компанія ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661), зареєстроване як юридична особа 19.11.2018 року.

Між позивачем та YINAN COUNTY KAI LILAI MASHINERY CO, LTD, (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №KL/2 від 20.08.2019 року, відповідно до умов п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.3.1 контракту №KL/2 від 20.08.2019 року поставка здійснюється на умовах відповідно до правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Контракті умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікації (додатку) до цього контракту. Сторони мають право після підписання специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.

У разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в угоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтовати судно і своєчасно сповістити продавця про термін, умови та місце навантаження, назву, час прибуття судна. Ціна FOB (FOBprice) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартість доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення (п.3.1.1).

Відповідно до специфікацій №2021-6Е від 01.09.2021 р., №2021-6D від 18.10.2021 р. та №2021-7 від 01.10.2021 р.; рахунків-фактур №КL2021-6Е від 01.10.2021 р., №KL2021-6D від 18.10.2021 р. та №KL2021-7В від 08.11.2021 р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (мотоблоки та ґрунтофрези).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "ПК "ДТЗ", було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партії отриманого товару за електронними митними деклараціями (ЕМД), а саме:

1. ЕМД №UA110050/2021/013093 від 21.12.2021 р.: Товари № 1 та №2 в гр.31 ЕМД. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МКУ - за основним методом, який встановлений ст.58 МКУ. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №КL/2 від 20.08.2019 р.; додаток (специфікація) до нього №2021-6Е від 01.09.2021 р.; рахунок-фактура № КL2021-6Е від 01.10.2021 р.; пакувальний лист. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України товариство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019 р.; коносамент №ZJSM21100638 від 20.11.2021 р.; заявку на ТЕО № 76 від 11.10.2021 р.; рахунок №F08/12/2021 від 16.12.2021 р.; акт виконаних робіт №45 від 16.12.2021 р.; довідку про транспортні витрати.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею декларанту було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості. Також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, Дніпровською митницею були додатково витребувані від ТОВ "ПК "ДТЗ", наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) прайс-листи виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №1086 від 23.12.2021 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист, комерційну пропозицію. Також позивач повідомив відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

23.12.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2021/000102/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару №2 в спірному рішенні збільшена митницею з 3 987,50 дол.США. до 6 105 дол.США., тобто на 2 117,50 дол.США.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.52 МКУ, декларант уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №UA110050/2021/013237 від 31.12.2021 р. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої відповідачем, склала 11 550,84 грн. Розрахунок різниці в митних платежів зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 "В" "Подробиці розрахунків" зазначеної вище ЕМД.

2. ЕМД №UA110050/2022/000041 від 05.01.2022 р.: Товари № 1 та №2 в гр.31 ЕМД. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МКУ - за основним методом, який встановлений ст.58 МКУ. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, товариством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №КL/2 від 20.08.2019 р.; додаток (специфікація) до нього №2021-6D від 18.10.21 р.; рахунок-фактура №KL2021-6D від 18.10.2021 р.; пакувальний лист. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019 р.; коносамент №ZJSM21100638 від 20.11.2021 р.; заявку на ТЕО №81 від 01.11.2021 р.; рахунок №F12/12/2021 від 28.12.2021 р.; акт виконаних робіт №46 від 28.12.2021 р.; довідку про транспортні витрати.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею декларанту було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості. Також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, Дніпровською митницею були додатково витребувані від ТОВ "ПК "ДТЗ", наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) прайс-листи виробника 5 товару;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №1096 від 06.01.2022 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало Дніпровській митниці: прайс-лист та комерційну пропозицію. Також позивач повідомив відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

06.01.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000003/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару №2 в спірному рішенні збільшена митницею з 3 229,23 дол.США. до 4 884 дол.США., тобто на 1 654,77 дол.США.

Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №UA110050/2022/000079 від 06.01.2022 р., п.2 ч.3 ст.52 МКУ. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 9 086, 37 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 "В" "Подробиці розрахунків" зазначеної вище ЕМД.

3. ЕМД №UA 110050/2022/001078 від 31.01.2022 р.: - Товари №1 та №2 в гр.31 ЕМД. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 МКУ - за основним методом, який встановлений ст.58 МКУ. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №КL/2 від 20.08.2019 р.; додаток (специфікація) до нього №2021-7 від 01.10.2021 р.; рахунок-фактура №KL2021-7В від 08.11.2021 р.; пакувальний лист; платіжні доручення №956 від 24.01.2022 р. та №1002 від 26.01.2022 р. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №2 від 01.11.2019 р.; коносамент №ZJSM21110450 від 26.11.2021 р.; заявку на ТЕО № 88 від 17.11.2021 р.; рахунок № F09/01/2022 від 14.01.2022 р.; акт виконаних робіт №7 від 20.01.2022 р.; довідку про транспортні витрати.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем позивачу було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості. Також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ "ПК "ДТЗ", наступні документи:

1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №133 від 04.02.2022 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: додаткову угоду №20 від 30.11.2021 р., листи №81 від 24.01.2022 р. та №71 від 26.01.2022 р. щодо роз`яснення оплати відповідно до платіжних доручень №956 від 24.01.2022 р. та №1002 від 26.01.2022 р., прайс-лист та комерційну пропозицію. Також позивач повідомив відповідача, що усі наявні у товариства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

08.02.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000015/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару №2 в спірному рішенні збільшена митницею з 15 950 дол.США. до 24 420 дол.США., тобто на 8 470 дол.США.

Скориставшись правом, визначеним п.2 ч.3 ст.52 МКУ, позивач задекларував зазначену партію товару, а відповідач випустила товар у вільний обіг за ЕМД №UA110050/2022/001455 від 08.02.2022 р. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 47 431,66 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 "В" "Подробиці розрахунків" зазначеної вище ЕМД.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МКУ, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МКУ).

Відповідно до ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, ч.3 ст.53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ (ч.3 ст.54 МКУ).

Відповідно до частини шостої статті 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МКУ встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.8 ст.57 МКУ, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В спірних рішеннях №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р., №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р., №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р., відповідач вказує про ненадання документального підтвердження торгівельної марки «KENTAVR».

Так, на підтвердження розрахунку митної вартості до електронних митних декларацій, декларантом були надані митниці комерційні та товаросупровідні документи, а саме: зовнішньоекономічний договір №KL/2 від 20.08.2019 року; специфікації до нього №2021-6E від 01.09.2021 р., №2021-6D від 01.09.2021 р., №2021-7 від 01.10.2021 р., рахунки-фактури №F08/12/2021 від 16.12.2021 р., №F21/12/2021 від 28.12.2021 р., №F09/01/2022 від 14.01.2022 р., пакувальний лист б/н від 01.10.2021 р., 18.10.2021 р., 08.11.2021 р.

Торговельна марка "KENTAVR" зазначена в усіх вищезазначених документах. Таким чином, зауваження митниці, протирічить наданим товаросупровідним документам та не може вважатись розбіжністю, яка впливає на правильність визначення митної вартості товарів. Отже дані зауваження відповідача є необґрунтованими.

В рішеннях №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р., №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р. відповідачем зазначено ще одну підставу для коригування митної вартості - відповідно п.5.1 контракту від 20.08.2019 року №KL/2 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації №2021-6E від 01.09.2021 р., №2021-6D від 01.09.2021 р. зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з дати підписання даної специфікації. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи.

З даною підставою для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірних рішень, суд не погоджується, з огляду на таке.

Так, з умов специфікації №2021-6E від 01.09.2021 р., №2021-6D від 01.09.2021 р., вбачається, що визначені нею умови оплати, передбачають оплату товару на протязі 90 днів з дати підписання цієї Специфікації. Таким чином на день декларування товарів термін оплати за товар не сплинув, тому позивач з об`єктивних причин не міг надати митному органу банківські платіжні документи щодо здійснення такої оплати, у зв`язку з їх відсутністю у товариства.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.53 МКУ, банківські платіжні документи надаються декларантом для підтвердження визначеної ним митної вартості задекларованого товару виключно у разі здійснення оплати рахунку.

Верховний Суд України щодо умов оплати, у постанові від 11.04.2018 року по справі №804/4680/16, сформував правову позицію, яка полягає в тому, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зазначене відповідачем зауваження не є розбіжністю та не впливає на числові значення митної вартості товарів, а стосується виключно умов оплати за товар.

В рішенні №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р. митниця зазначає: «Відповідно до п.5.1 Контракту оплата за товар здійснюється відповідно до специфікації шляхом банківського переказу по системі S.W.I.F.T. За специфікацією №2021-7від 01.10.2021 р., на загальну суму 300 800 дол.США, пунктом 6 передбачена 100% передоплата за товар, пунктом 2 строк поставки товару - січень 2022 - лютий 2022 року. Відповідно до коносаменту №ZJSM21110450 від 26.11.2021 р. продавцем товару було відправлено товар 26.11.2021 р. покупцю, тобто оплата за товар повинна була здійснена до даної дати.».

Декларування на підтвердження здійснення повної оплати за товар по специфікації №2021-7 від 01.10.21 р., в редакції додаткової угоди №20 від 30.11.2021 р., митниці були надані і платіжні доручення за №956 від 24.01.2022 р. та №1002 від 26.01.2022 р., що підтверджується графою 44 ЕМД №UA 110050/2022/001078, та листи №81 від 24.01.2022 р. та №71 від 26.01.2022 р. для роз`яснення по оплаті товару, що підтверджується листом №133 від 04.02.2022 р. Надані платіжні доручення в сукупності із листами-роз`ясненнями містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Крім того, Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта" (постанова від 11.04.2018, по справі №804/4680/16).

«Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей» (постанова від 20.03.2018 по справі №815/4132/17).

Стосовно доводів відповідача у рішеннях №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р., №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р., що відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

За наслідками розгляду листів декларанта №1086 від 23.12.2021 року, №1096 від 06.01.2022 р., та додатково наданих документів, митниця з приводу цієї ж розбіжності зазначає: «Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52, 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 20.08.2019 р. №KL/2. В рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МКУ. Ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення. Надання копії митної декларації країни відправлення, як документу, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару законодавчо закріплено у ч.7 п.3 статті 53 МКУ. Враховуючи вимоги зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2019 №KL/2 та статті 53 МКУ витребування митним органом надання копії митної декларації країни відправлення є обґрунтованою та законною вимогою.».

Суд вважає зазначені твердження митниці безпідставними, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № KL/2 (пп.3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, товариство, не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затверджений маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб`єктами декларування на території України. Цим Законом встановлено виключно порядок заповнення митної декларації виключно для суб`єктів декларування на території КНР. Також Законом не встановлено обов`язку для суб`єкта декларування на території КНР надавати митну декларацію українському підприємству, або обов`язку суб`єкту декларування на території України подавати митну декларацію КНР митному органу України.

Верховний Суд, у постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Щодо висновку в рішенні №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 року про те, що «відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Водночас, відповідно до п.4.2 Контракту у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.».

Зазначені твердження митниці є безпідставними, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № КL/2 (п.3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, позивач не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Крім того, на рахунок зауваження митниці в гр.33 рішення №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р. щодо витрат на навантаження, то в даному випадку партія товарів поставлялась на умовах FОВ відповідно до міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FОВ «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення. Відповідно до п.3.1.1. Контракту, його сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов`язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, час прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Верховний Суд, в постановах від 02.03.2018 р. по справі № 804/2997/17, від 12.03.2019 р. по справі №817/604/17 висловив наступний правовий висновок: «Згідно базису поставки FОВ Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FОВ складається зі: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину. Суд апеляційної інстанції вказав, що термін FОВ Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими». «Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «вартість і фрахт» означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом».

Таким чином, зазначені відповідачем витрати на навантаження не потребують додаткового підтвердження, а її позиція в цій частині є помилковою.

Щодо висновків митного органу про те, що декларантом не надано документів на оплату поставленого товару та транспортних витрат, хоча строк оплати на момент митного оформлення настав, суд зазначає наступне.

У пункті 3 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2, зазначено, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Таким чином, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

У наданих до митного оформлення заявках №76, №81 та №88 відсутні будь-які розбіжності щодо транспортних витрат. Згідних даних усіх заявок загальна вартість послуги з транспортування з врахуванням перевантаження (п.11 заявок) в розмірах 5950 дол.США, 5950 дол.США та 23 800 дол.США ідентична даним, зазначеним в інвойсах №F08/12/2021, №F12/12/2021 та №F09/01/2022, а також в актах виконаних робіт №45 від 16.12.2021 р., №46 від 28.12.2021 р. та №7 від 20.01.2022 р. відповідно.

Відтак, надані документи, що підтверджують транспортні витрати, у своїй сукупності не містять розбіжностей щодо числових значень митної вартості і не викликають ніяких обґрунтованих сумнівів.

Умови поставки товару FOB, тобто ціна товару складається із: закупівельної ціни товару, упаковки, маркування, отримання ліцензій та дозволів, держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні), витрат на транспортування в порт відправлення, фрахт судна, завантаження та розміщення товару на кораблі, розвантаження у порту прибуття, оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 МКУ, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МКУ, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку відповідач повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 р. у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 р. у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 р. у справі № 520/9022/18.

Таким чином, ТОВ "ПК "ДТЗ" під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ним товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішень про коригування митної вартості товару №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р., №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р. та №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р. відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 2 481 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2021/000102/1 від 23.12.2021 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000003/1 від 06.01.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000015/1 від 08.02.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (вул.Н.Алексеєнко, буд.100, прим.1, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати по справі у розмірі 2 481 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма